Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2023, № 2 (29)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/19026

Вісник Кримінологічної Асоціації України: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кримінолог. асоц. України; голов. ред. О. М. Бандурка. - Харків: ХНУВС, 2023. - № 2 (29). - 252 с. - ISSN 2304-4756.

Новини

Збірник наукових праць «Вісник Кримінологічної асоціації України» входить до переліку наукових фахових видань України (юридичні науки, спеціальності – 081, 262), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доатора наук, кандидата наук та ступені доктора філософії, категорії «Б» (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.06.2023 р. № 768). DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2023.1

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Призонізація як фактор кримінального радикалізму серед засуджених до позбавлення волі
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2023. – № 2 (29). – С. 127-135, 2023) Черевко, К. О.; Cherevko , K. O.; Кирило Черевко
    Стаття присвячена дослідженню призонізації як фактору кримінального радикалізму серед засуджених. Встановлено, що кримінальний радикалізм серед засуджених до позбавлення волі – явище вкрай небезпечне, що окрім загальнокримінальних має й політико-дестабілізуючу властивість, що особливо гостро проявляється в умовах російсько-української війни. Істотним чинником кримінального радикалізму є призонізація – комплексниий соціальний феномен, може розумітися у двох вимірах: як внутрішній процес закріплення за ув’язненим особливих, зумовлених «тюремним» середовищем криміногенних якості і як зовнішньо спрямований процес негативного впливу засуджених, звільнених з місць позбавлення волі на соціальне середовище, позапенітеніарну культуру, привнесення до неї елементів кримінальної, тюремної субкультури. Значний потенціал підвищення ефективності протидії призонізації та кримінальному радикалізму серед засуджених вбачається у трансформації як кримінальновиконавчої системи, так і кримінальної юстиції в цілому, зниження частки ув’язнених у структурі засуджених, в тому числі й через розширення можливостей пробації, активній участі громадськості.