Bulletin of Criminological Association of Ukraine. Вісник Кримінологічної Асоціації України

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/11

Вісник Кримінологічної асоціації України : зб. наук. пр. / Кримінолог. асоц. України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 2012. – Виходить два рази на рік. – ISSN 2304-4556.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 511
  • Ескіз
    Публікація
    Зловживання військовою службовою особою владою та службовим становищем в умовах особливого періоду та воєнного стану
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 622-636, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Юшкевич, О. Г.; Yushkevych, O. H.; Mykhailo Burdin; Юшкевич Олена Геннадіївна
    Проаналізовано особливості притягнення до адміністративної відповідальності військової службової особи за зловживання владою та службовим становищем в умовах особливого періоду та воєнного стану. Встановлено, що зловживання військовими службовцями владою та своїм службовим становищем часто є складним для виявлення та доведення через особливості військових структур і специфіку діяльності в умовах воєнного стану. Наведено два підходи до розуміння зловживання правом як загального правового явища по відношенню до зловживання владою та службовим становищем. Розглянуто судову практику у справах про зловживання владою та службовим становищем.
  • Ескіз
    Документ
    Правове регулювання правил етичної поведінки поліцейських та місце адміністративного законодавства в ньому
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 544-555, 2024) Масюк, Л. Я.; Masiuk, L. Ya.
    В науковій статті здійснено всебічний огляд та опрацювання існуючих теоретичних та наукових здобутків щодо правового регулювання правил етичної поведінки поліцейських та формулюванні на цій основі відповідної класифікації за юридичною силою нормативно-правових актів. Доведено, що правове регулювання правил етичної поведінки поліцейських – це нормативний вплив на дії і поведінку суб’єктів правовідносин, з метою упорядкування правил поведінки усіх учасників правовідносин. Правове регулювання правил етичної поведінки поліцейських представляє собою ряд нормативно-правових актів, які регулюють основну правоохоронну функцію в державі та їх систему правовідносин. За юридичною силою нормативноправових актів, правове регулювання правил етичної поведінки поліцейських становлять: 1. Конституція України; 2. Міжнародні правові акти; 3. Закони України, які містять основні організаційні аспекти діяльності поліції, принципи діяльності поліцейських, а також основні положення щодо проходження служби в поліції, в тому числі окремі етичні норми; 4. Нормативно-правові акти центральних державних органів (постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету міністрів України); 5. Відомчі нормативно-правові акти (накази, інструкції, розпорядження Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України); 6. Акти індивідуальної дії.
  • Ескіз
    Публікація
    Рецензія на монографію Віталія Валерійовича Сокуренка «Кримінологічні засади протидії воєнно-агресивній злочинності в контексті збройного конфлікту в Україні» (2024)1 та особисті міркування щодо ціннісних засад сучасної кримінології
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 493-530, 2024) Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; Іван Кріцак
    Максимально ретельно проаналізована монографія кандидата юридичних наук, доцента кафедри кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування Одеського державного університету внутрішніх справ Віталія Сокуренка, що, безперечно, залишила багато вражень та емоцій, наштовхнула на нові роздуми у сфері кримінології.
  • Ескіз
    Публікація
    Окремі аспекти реалізації політики у сфері протидії злочинності в умовах війни
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 461-474, 2024) Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; Луценко, І. Г.; Lutsenko, I. H.; Іншекова, Ю. Ю.; Inshekova, Yu. Yu.; Іван Кріцак; Ірина Луценко
    Стаття присвячена дослідженню проблем формування та реалізації політики у сфері протидії злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів та мародерства. Особливо важливою є проблема профілактики злочинності в умовах нинішньої російсько-української війни, що потребує нових підходів і тактик. Доведено, що наркозлочинність та мародерство у широкому філософському значенні (як вкрай аморальна, кримінальна діяльність, спрямована на «збагачення на крові», реалізації корисливих спонук, користуючись трагедією війни) є тими маркерами дегуманізації, що маніфестують глибину морального падіння та вимагають поглибленого дослідження їх детермінант, перегляду пріоритетів стратегічного і тактичного характеру при розгортання антикримінальних практик.
  • Ескіз
    Публікація
    Болгаристика як міждисциплінарна платформа досліджень проблем протидії злочинності: когнітивний пондемоніум
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 440-460, 2024) Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; Іван Кріцак
    Стаття презентує результати опрацювання кількох сотень наукових та науково-популярних публікацій різноманітної тематичної спрямованості з коренем слова «болгар» у назві, що розміщені у бібліотеці ім. В. І. Вернадського. Зібраний унікальний науково-фактичний матеріал, а також визначені напрями й рівні співробітництва болгарського та українського народів, які у скрутний час завжди допомагають один одному впродовж більш ніж тисячолітньої давності. Акцентована увага на окремих наукових статтях українських авторів, які пропонується детально опрацювати для збагачення своїх знань з болгаристики. Методологічні, гносеологічні можливості останньої, як міждисциплінарної пізнавальної платформи, формують перспективи дослідження проблем злочинності з позицій колективного безсвідомого, втіленого у категоріях етнічності, ментальності, духовно-культурних станів народів, націй. Лише таким чином можна побачити весь детермінаційний комплекс зла/злочинності та відшукати шляхи виходу з багатьох криміногенних станів у спрямованості добра. Ця стаття – лише невелика, проте щира спроба, намагання пізнати болгаристику, представити науковій спільноті цей конструкт, описати його змістовні компоненти.
  • Ескіз
    Документ
    Правове регулювання повноважень органів влади та місцевого самоврядування щодо надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 405-418, 2024) Івахненко, О. А.; Ivakhnenko, O. A.; Новиков, О. В.; Novykov, O. V.
    Стаття присвячена правовому регулюванню повноважень органів влади і місцевого самоврядування щодо надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям. Досліджено особливості взаємодії між воєнізованими органами влади у сфері надання реабілітаційних послуг військовослужбовцям. Проаналізовано законодавство, яке закріплює повноваження міністерств і служб у сфері медичного забезпечення військовослужбовців. Зроблено висновок, що правове регулювання надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям – це закріплення у законодавчих і підзаконних актах норм права, які визначають повноваження органів влади щодо управління реабілітаційними закладами та встановлюють стандарти надання реабілітаційних послуг. Вказано, що завдання із забезпечення проведення державної політики в реабілітаційній галузі покладені на Кабінет Міністрів України. Зазначено, що значний обсяг повноважень у сфері правового регулювання реабілітаційної допомоги має Міністерство охорони здоров’я України, а саме: затвердження нормативноправових актів з реабілітації у сфері охорони здоров’я, впровадження протоколів надання реабілітаційної допомоги, затвердження переліку дозволених до застосування методів реабілітації. Визначено роль органів місцевого самоврядування у наданні реабілітаційних послуг військовослужбовцям. Наголошено, що Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна служба з надзвичайних ситуацій України, інші воєнізовані органи влади мають у своєму підпорядкуванні реабілітаційні заклади, в яких можуть надаватися реабілітаційні послуги військовослужбовцям. Встановлено, що порядок взаємодії між воєнізованими органами влади у сфері надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям закріплено у підзаконні актах. Висловлено пропозиції щодо вдосконалення правових засад взаємодії Міністерства охорони здоров’я України та воєнізованих органів влади у процесі надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям.
  • Ескіз
    Документ
    Зарубіжний досвід забезпечення реалізації заходів правового режиму воєнного стану та можливості його використання в Україні
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 396-404, 2024) Власенко, Д. А.; Vlasenko, D. A.
    У статті наголошено на тому, що успішна реалізація заходів воєнного стану в зарубіжних країнах часто базується на злагодженій координації між державними органами, військовими структурами та цивільними підприємствами, установами та організаціями. Це підкреслює важливість інтеграції військових та цивільних стратегій для забезпечення загальної безпеки та стабільності під час кризових ситуацій. Зазначено, що зарубіжний досвід свідчить про необхідність забезпечення належного балансу між забезпеченням безпеки та захистом прав і свобод громадян. Країни, які здійснюють ефективне управління забезпеченням реалізації заходів правового режиму воєнного стану, зазвичай мають механізми контролю та нагляду, які запобігають зловживанням та забезпечують дотримання принципів правової держави навіть в умовах надзвичайного стану. Стверджується, що для України важливо врахувати специфіку національних умов та соціально-політичну ситуацію при впровадженні зарубіжного досвіду. Зокрема, необхідно розвивати інститути, що відповідають за оперативну координацію різних органів і підрозділів в умовах воєнного стану, а також удосконалювати законодавчі механізми для забезпечення правового захисту громадян у період воєнного стану. Наголошено, що адаптація зарубіжного досвіду в Україні може значно підвищити ефективність реалізації заходів правового режиму воєнного стану, проте потребує ретельного аналізу та врахування національних особливостей. Впровадження кращих зарубіжних практик та їх адаптація до українських умов стане запорукою не лише підвищення обороноздатності країни, а й забезпечення правової та соціальної стабільності в умовах надзвичайних ситуацій.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості доказування та судового розгляду злочинів проти працівників правоохоронних органів у суді першої інстанції
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 386-395, 2024) Шарова-Айдаєва, О. О.; Sharova-Aidaieva, O. O.
    У статті сформульовано поняття кримінального процесуального доказування злочинів, учинених стосовно працівників правоохоронних органів у судовому провадженні в першій інстанції. Визначено, що суд у змагальному кримінальному провадженні – це незалежний, неупереджений і незаінтересований у результатах провадження учасник, котрий виконує ряд функцій, пов’язаних із організацією процесу доказування та здійсненням контролю і забезпеченням його ефективності, дотримання передбачених законом процесуальних процедур. З’ясовано, що судовий розгляд злочинів стосовно правоохоронців у суді першої інстанції, як правило, здійснюється у спрощеній формі, адже усвідомлюючи протиправність своїх дій, безспірність доказів винуватості і тяжкість потенційного покарання, обвинувачені визнають свою вину та щиро каються. Водночас і за таких умов важливо забезпечити дотримання ряду засад, а саме: 1) створити умови змагальності та рівності сторін, свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, самостійного обстоювання сторонами їхніх правових позицій; 2) з’ясувати думку сторін щодо можливості спрощеного судового розгляду; 3) визначити обсяг і порядок дослідження доказів в судовому засіданні; 4) дослідити докази, що характеризують обвинувачену особу.
  • Ескіз
    Документ
    Взаємодія сторін кримінального провадження з судово- психіатричним експертом під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи: засади і форми
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 377-385, 2024) Хорошун, Д. В.; Khoroshun, D. V.
    У статті наголошено, що в злочинах проти життя та здоров’я особи типовою є участь лікаря судового-психіатричного експерта у двох формах: залучення експерта для проведення судово-психіатричної експертизи та участі у процесуальних діях у статусі спеціаліста. Окреслено правові засади реалізації таких форм взаємодії сторін кримінального провадження та судово-психіатричних експертів. З’ясовано, що окреслені форми взаємодії сторін кримінального провадження за умов, визначених у положеннях кримінального процесуального законодавства, є обов’язковими до реалізації, а за інших – правом сторони кримінального провадження. Разом із цим наголошено, що при вирішенні питання про реалізацію необов’язкових форм слід зважати на презумпцію психічного здоров’я і недопустимість її порушення. Наголошено на недостатності нормативного врегулювання порядку залучення стороною захисту судово-психіатричного експерта для проведення експертизи. Визначено недоцільність залучення психіатра до процесуальних дій, учасниками яких є неповнолітні, за винятком ситуацій, коли слід надати кваліфіковану оцінку психічному стану неповнолітнього чи виявити у нього психопатологічні розлади.
  • Ескіз
    Публікація
    Порядок збирання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях про колабораційну діяльність
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 344-353, 2024) Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Віталій Романюк; Тетяна Фоміна
    У статті з’ясовано сутність електронних (цифрових) доказів під час розслідування колабораційної діяльності та визначено особливості збирання даного виду доказів під час здійснення кримінального провадження. З’ясовано, що у широкому значенні під електронними (цифровими) доказами, які можуть бути отримані в ході розслідування колабораціонізму, слід розуміти матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації (у тому числі комп’ютерних даних), що містяться: а) у відкритих мережах : інтернет; засоби масової інформації; соціальні мережи; б) у закритих мережах, в) в осіб (приватні месенджери, особисте листування з використанням комп’ютерної техніки та мобільних телефонів, флеш-носії, карти-пам’яті тощо). Проаналізовано порядок проведення огляду комп’ютерних даних в порядку ст. 237 КПК України як слідчої (розшукової) дії, за допомогою якою найчастіше здійснюється збирання електронних доказів у кримінальних провадженнях про колабораційну діяльність.
Сторінка видання: http://www.visnikkau.org/