Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2017, № 3 (17)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/29
Вісник Кримінологічної Асоціації України: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кримінолог. асоц. України; голов. ред. О.М. Бандурка. - Харків: ХНУВС, 2017. - № 3 (17). - 244 с. - ISSN 2304-4556.
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2017, № 3 (17)(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2017) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs; Кримінологічна асоціація України; Criminological Association of UkraineСтатті збірника висвітлюють широке коло наукових кримінологічних і кримінально-правових питань, актуальних проблем боротьби зі злочинністю, вдосконалення національного кримінального законодавства, правового регулювання, інформаційно-аналітичного й організаційно-управлінського забезпечення протидії злочинності в Україні тощо. Для науковців, правоохоронців-практиків, здобувачів, ад’юнктів, аспірантів, слухачів, курсантів та студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами реформування кримінальної юстиції.Документ Недопущення захисника як вид злочинного порушення права на захист (проблеми теоретичної інтерпретації й нормативної регламентації суспільно небезпечного діяння)(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 166-173, 2017) Спірідонов, М. О.; Spiridonov, M. O.Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до інтерпретації діяння «недопущення захисника», яке характеризує об’єктивну сторону передбаченого ст. 374 КК злочинного порушення права на захист. Запропоновано орієнтовний перелік діянь, які можуть бути кваліфіковані за ст. 374 КК як недопущення захисника. Надано оцінку відповідності ст. 374 КК чинному кримінальному процесуальному законодавству.Документ Критерії оцінки суспільної небезпечності особи(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 105-111, 2017) Олішевський, О. В.; Olishevskyi, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1102-0675Визначено поняття «критерії оцінки суспільної небезпечності особи». Проаналізовано обставини, що характеризують ступінь суспільної небезпечності особи. Класифіковано критерії оцінки суспільної небезпечності особи на обставини об’єктивного та суб’єктивного характерів до, під час та після вчинення злочину. Виділено юридично значущі критерії оцінки суспільної небезпечності особи.Документ Державна політика у сфері охорони дитинства в Україні як основа протидії злочинності неповнолітніх(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 148-154, 2017) Бандурка, І. О.; Bandurka, I. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9697-5587В статті розглядається проблема охорони дитинства як основи протидії злочинності. На основі проведеного дослідження, доведено необхідність формування та реалізації державної політики щодо захисту прав дітей в Україні на трьох основних рівнях: нормативно-правовому, програмно-цільовому та організаційно-управлінському. Розв’язання існуючих в державі проблем запобігання злочинності неповнолітніх можливе тільки шляхом оптимізації функціонування органів центральної та місцевої виконавчої влади, координації діяльності державних і громадських структур, тісної співпраці урядовців, науковців і громадськості.Документ Criminal and legal protection of law enforcement officers: current state and perspectives of improvement(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 140-147, 2017) Bandurka, O. M.; Бандурка, О. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Lytvynov, O. M.; Литвинов, О. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Розглянуто проблеми пошуку оптимальної моделі кримінально-правової захисту співробітників правоохоранітельних органів, а також запропоновані шляхи вдосконалення існуючого стану справ у протидії злочинності.Документ Стратегія протидії наркозлочинності в системі кримінологічних понять і категорій(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 62-69, 2017) Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; ResearcherID: I-7032-2016Статтю присвячено формулюванню основних понять і категорій кримінологічної теорії протидії наркозлочинності. Також визначено їх місце у системі загальної теорії протидії злочинності.Публікація Механізм протидії злочинності у сфері публічної безпеки(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 53-61, 2017) Сокуренко, В. В.; Sokurenko, V. V.; Valerii SokurenkoУ статті, з використанням системного підходу, досліджено механізм протидії злочинності у сфері публічної безпеки. В роботі розгялнуто такі елементи механізму протидії злочинності, як мета, завдання, суб’єкти, об’єкти, рівні, принципи, а також правове забезпечення цієї діяльності та напрямки її удосконалення. Доведено наявність кореляційної залежності між вказаними елементами – всі вони пов’язані між собою і поєднуються закономірними зв’язками, що в свою чергу, дозволяє розглядати їх не як просту сукупність окремих елементів, а як цілісну систему.Документ Зарубіжний досвід законодавчої регламентації заходів кримінально-правового характеру(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 43-52, 2017) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487Стаття присвячена порівняльно-правовому аналізу законодавчої регламентації заходів кримінально-правового характеру у кримінальному законодавстві України та окремих зарубіжних країн і виробленню на цій підставі власних узагальнюючих висновків.Документ Дискурсивно-комунікативна теорія детермінації злочинності: концептуальні засади формування(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 23-32, 2017) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Обґрунтована необхідність формування дискурсивно-комунікативної теорії детермінації злочинності як окремої кримінологічної теорії, що пояснює закономірності, механізм впливу різних компонентів дискурсу на відтворення злочинності. Охарактеризовано загальнотеоретичні передумови створення цієї теорії. Визначено основні її структурні компоненти та надана характеристика дискурсу як об’єкту кримінологічного аналізу.