Право і безпека, 2023, № 1 (88)
Постійне посилання зібрання
Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. В. В. Сокуренко. – Харків, 2023. – № 1 (88). – ISSN 2617-2933 (Online). – DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2023.1.
Переглянути
Нові надходження
Документ Право і безпека, 2023, № 1 (88)(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs«Право і безпека» – це науковий журнал із відкритим доступом, метою якого є поширення результатів наукових досліджень як теоретичного, так і практичного характеру в галузях права та безпеки. Завданнями видання є сприяння дослідникам у здійсненні наукової діяльності, поширення новітніх наукових знань, оприлюднення досліджень з актуальних питань права і юридичної психології, протидії злочинності, забезпечення національної безпеки та прав людини, захисту інтелектуальної власності, кібербезпеки, реформування законодавства тощо.Документ Квінтесенція протекції честі та гідності працівника Національної поліції(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 224-235, 2023) Певко, С. Г.; Pevko, S. H.; ORCID: https://orcid.org/ 0000-0002-1488-9715Досліджено правову квінтесенцію протекції особистих немайнових прав працівників Національної поліції України,а саме категорії прав, що регламентують повагу до честі та гідності працівника поліції як представника органу влади. Розглянуто протекцію честі та гідності поліцейських як ключові терміни і об’єкти правової охорони. Проаналізовано чинне законодавство України у сфері захисту особистих немайнових прав і судову практику. Констатовано відсутність конкретного правового захисту честі та гідності працівників поліції та порядку протекції особистих немайнових прав працівників через їхній особливий правовий статус.Документ Вплив децентралізації на швидкість надання адміністративних послуг в умовах війни(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 202-212, 2023) Гусаров, С. М.; Gusarov, S. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8136-0694; Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗосереджено увагу на розкритті змісту надання адміністративних послуг під впливом децентралізації та діяльності відповідних органів, спрямованої на забезпечення прав і свобод людини та громадянина, інтересів юридичних осіб в умовах війни, та визначенні чинників, що впливають на швидкість їх надання. На підставі аналізу наукових позицій учених досліджено терміни «публічна послуга», «адміністративно-правовий інструмент», «адміністративна послуга». Визначено чинники, що впливають на швидкість надання якісних базових адміністративних послуг під впливом децентралізації в умовах війни.Документ Кібербезпека міської інфраструктури(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 190-201, 2023) Калякін, С. В.; Kalyakin, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3946-0189; Онищенко, Ю. М.; Onyshchenko, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7755-3071; Носов, В. В.; Nosov, V. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7848-6448Розглянуто проблематику захисту міської критичної інфраструктури від кіберзагроз у сучасних непростих умовах. Досліджено досвід інших країн у сфері захисту критичних об’єктів інфраструктури. Визначено особливості використання методик захисту інфраструктури в умовах ведення гібридної війни. Надано рекомендації щодо підвищення рівня захисту міської інфраструктури від кіберзагроз.Документ Концепції розуміння сутності категорії "зловживання правом"(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 179-189, 2023) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9468-0497Визначено основні підходи до розуміння поняття «зловживання правом» у вітчизняній науковій думці. Наголошено, що неоднозначне сприйняття цього правового явища зумовлює потребу в чіткому визначенні його правової природи та сутності. Наведено основні характеристики, завдяки яким поняття «зловживання правом» відрізняється від понять «протиправна дія» та «правомірна поведінка». Виокремлено юридичну та суб’єктивну передумови зловживання правом. Перелічено обставини, наявність яких сприяє можливості зловживання правом, окреслено його ключові ознаки. На основі систематизації різних наукових поглядів щодо проблеми зловживання правом виокремлено основні концепції, на основі яких розглядається його юридична природа.Документ Фінансова безпека як чинник воєнної безпеки(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 169-178, 2023) Гетманець, О. П.; Hetmanets, O. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-5799; Коробцова, Д. В.; Korobtsova, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4753-7433Досліджено сутність, місце та значення фінансової безпеки як умови забезпечення воєнної безпеки. Проаналізовано складові системи воєнної безпеки та вплив фінансової системи на їхнє функціонування. Запропоновано авторську дефініцію поняття «фінансова безпека» й елементи системи фінансової безпеки держави. Розглянуто виклики та загрози фінансовій системі держави в умовах воєнного стану та завдання щодо забезпечення її стійкості, незламності й ефективного функціонування. З’ясовано інституціональні, інструментальні та функціональні складові фінансової безпеки. Звернено увагу на потребу реформування системи органів державного фінансового контролю та вдосконалення правових засад проведення моніторингу публічних фінансових ресурсів. Наголошено на потребі законодавчого врегулювання відносин з обігу публічних фінансових ресурсів та обґрунтовано шляхи їх спрямування на актуальні завдання щодо забезпечення воєнної безпеки.Документ Проблеми формування та реалізації методики розслідування вбивств, пов’язаних із домашнім насильством(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 157-168, 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8614-1573; Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384Розроблено теоретичні засади побудови окремої криміналістичної методики розслідування вбивств, учинених у зв’язку з домашнім насильством. Запропоновано наукове обґрунтування диференціації відповідного різновиду вбивств у системі криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством. Визначено окремі елементи методики розслідування цього виду вбивств та їх специфіку в контексті розроблення криміналістичних рекомендацій. Надано характеристику особливостей практичної реалізації методики розслідування вбивств, пов’язаних із домашнім насильством. Визначено, що вбивство, вчинене у зв’язку з домашнім насильством, є різновидом домашнього (побутового) вбивства, процес розслідування якого характеризується специфічними рисами, що зумовлюють потребу формування відповідної окремої підвидової криміналістичної методики.Документ Кримінологічна типологія злочинців-радикалів серед засуджених до позбавлення волі(Право і безпека. – 2023. – № 1(88). – С. 146-156, 2023) Данильченко, П. Ю.; Danylchenko, P. Yu.Досліджено особу злочинців-радикалів серед засуджених до позбавлення волі з використанням методу типології. Запропоновано сім авторських типологічних критеріїв: за характером, спрямованістю кримінально-радикальних дій, контекстуальним елементом особистісної радикалізації, джерелом радикальної установки, особливостями предикатного стану радикала, екзистенційним змістом кримінальнорадикальної поведінки, домінуючою соціально-рольовою ознакою. На їх підставі виділено й охарактеризовано 22 кримінологічні типи (враховуючи підтипи) кримінальних радикалів серед засуджених. Визначено можливості використання цієї інформації у сфері роботи службових осіб секторів карантину, діагностики та розподілу виправних колоній, інспекторів відділів соціально-психологічної роботи, оперативних працівників.Документ Збройна агресія російської федерації проти України як загроза системі колективної безпеки(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 134-145, 2023) Войціховський, А. В.; Voytsihovskyi, A. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5629-8852; Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Розкрито основні інституціональні проблеми системи колективної безпеки в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Визначено пріоритетне значення питання забезпечення колективної безпеки, зважаючи на агресивну зовнішню політику росії. Система колективної безпеки обґрунтовано розглядається як головний критерій існування та розвитку дружніх відносин між державами та підтримання міжнародного правопорядку. У зв’язку з виробленням нових підходів і напрямів розвитку стратегій міжнародних організацій, які складають систему колективної безпеки, надано аналіз діяльності Організації Об’єднаних Націй, Організації Північноатлантичного договору і Організації з безпеки і співробітництва в Європі як реакції міжнародної спільноти на збройне вторгнення російської федерації в Україну. Запропоновано переосмислити парадигму забезпечення колективної безпеки. Окреслено роль України у побудові нової системи колективної безпеки.Документ Сутність обов’язку спадкоємців відшкодувати витрати на поховання спадкодавця та особливості його виконання(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 123-133, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179З’ясовано сутність обов’язку спадкоємців відшкодувати витрати на поховання спадкодавця та особливості його виконання. Наголошено, що зазначений обов’язок не є елементом складу спадщини. Обґрунтовано, що здійснення оплати на поховання спадкодавця породжує недоговірне зобов’язальне правовідношення, в якому кредитором виступає особа, котра понесла відповідні витрати, а боржником – спадкоємець за умови прийняття ним спадщини. Таке зобов’язання виникає лише за умови, якщо кредитор сплатив власні кошти на поховання померлого та ці витрати були розумними. Зазначено, що розмір відшкодування витрат на поховання спадкодавця залежить від правового статусу кредитора. Якщо витрати понесла особа, яка не є спадкоємцем, сплачені кошти відшкодовуються їй у повному обсязі. Спадкоємці ж несуть ці витрати в розмірі, пропорційному їхній частці у спадщині. Крім того, спадкоємці мають відшкодувати витрати на поховання спадкодавця незалежно від вартості успадкованої ними частки.Документ Правове забезпечення корпоративних правовідносин: пріоритет за імперативністю чи диспозитивністю(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 113-122, 2023) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062Проаналізовано сучасний стан правового забезпечення корпоративних відносин і доктринальних підходів щодо визначення пріоритетності за їх імперативним чи диспозитивним регулюванням. На сучасному етапі розвитку корпоративного законодавства маємо поєднання диспозитивних та імперативних механізмів нормативного забезпечення корпоративних відносин. Досліджувана система нормативних актів не дозволяє однозначно відповісти на питання про пріоритетність застосування щодо цих відносин диспозитивного чи імперативного методу. Незважаючи на те, що корпоративні відносини як цивільні підпорядковані загальним засадам цивільного законодавства, необхідність забезпечення стабільності цивільного обороту та захисту прав їх учасників зумовлює потребу в імперативному врегулюванні окремих аспектів корпоративного руху. Окреслено тенденцію розширення сфери диспозитивних засад у механізмі правового регулювання корпоративних відносин за рахунок конструкції корпоративного договору.Документ Crimes against humanity in the context of the armed conflict in Ukraine: definition, problems of distinction with related offences(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 99-112, 2023) Orlov, Y. V.; Орлов, Ю. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Сформульовано пропозиції щодо критеріїв розмежування злочинів проти людяності та воєнних злочинів у міжнародно-правовому форматі та здійснення теоретико-модельної проєкції на правову систему України в контексті збройного конфлікту. Здійснено аналіз положень статутів Нюрнберзького військового трибуналу для суду та покарання головних воєнних злочинців європейських країн осі, Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу, Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, Міжнародного кримінального трибуналі по Руанді, Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, Європейської конвенції про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також Римського статуту Міжнародного кримінального суду, проєкту Конвенції ООН про запобігання та покарання злочинів проти людяності, якими визначаються ознаки та перелік злочинів проти людяності. Сформовано інтегративне бачення їх змісту та ключових ознак. Доведено, що міжнародні кримінально-правові норми «злочини проти людяності» та «геноцид» конкурують як загальні та спеціальні Констатовано, що склади злочинів проти людяності виявляють чимало ознак, які мають спільний зміст з ознаками складів воєнних злочинів, що створює труднощі у правозастосуванні. Розроблено таблицю релевантності норм і їх проєктів про злочини проти людяності та воєнні злочини за Римським статутом МКС та проєктом Конвенції ООН про запобігання злочинам проти людяності та покарання за їх вчинення. Запропоновано критерії для розмежування вказаних складів злочинів на основі відмінностей у їх суб’єктному складі та контекстуальних елементах. Встановлено, що КК України не містить спеціальних складів злочинів проти людяності, чим виявляє абсолютну дезадаптивність щодо запитів синхронізації національної та міжнародної кримінальної юстиції у справі протидії злочинам, пов’язаним з агресією рф проти України. Визначено концептуальний напрям удосконалення вітчизняного кримінального законодавства.Документ Правове регулювання української мови як державної в українській освітній сфері(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 88-98, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Проаналізовано конституційний статус української державної мови як консолідуючої складової українського суспільства з 1991 року і донині. Репрезентовано значення пошуку духовних об’єднань, що згуртовують сучасну спільноту. Право не може розмежовуватися з розвідинами духовної спорідненості та від піднесення певної ідеології, що убезпечує розвиток національної держави. Зазначено, що провідне місце в системі сполучуваних зв’язків належить українській мові. Здійснено розмежування понять «державна мова» та «офіційна мова». Досліджено питання правового регулювання використання української державної мови в освітній сфері з моменту проголошення України незалежною демократичною державою і дотепер. Проаналізовано мовний стан здобуття освіти відповідного рівня, спираючись на Закон України «Про освіту», державні стандарти всіх рівнів освіти, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наголошено, що відповідно до згаданих вище законів і нормативних документів тільки державною мовою України можна здобути всі рівні освіти, зазначені у стандартах, затверджених після набуття чинності Законом України «Про освіту». Зауважено, що серед ключових компетентностей дошкільної та початкової освіти виокремлено здатність спілкуватися рідною, якщо вона відрізняється від державної, та іноземними мовами. Наголошено на обов’язковості вивчення державної мови України в освітніх установах усіх рівнів.Документ Адвокат дитини в Україні(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 66-76, 2023) Юшкевич, О. Г.; Iushkevych, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0024-6070Досліджено позиції науковців, адвокатів щодо визначення поняття «адвокат дитини». Незважаючи на те, що в Україні вже майже три роки здійснюється сертифікація адвокатів дитини, ведеться відповідний реєстр, сьогодні українське законодавство не регламентує поняття «адвокат дитини», не закріплює вимоги до такої спеціалізації. Проаналізовано можливості, які надає Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України для отримання спеціалізації «адвокат дитини». Розглянуто досвід інших країн щодо використання на практиці понять «адвокат дитини у сімейних судах», «адвокація дітей» та встановлено вимоги до адвоката дитини.Документ Стан кадрового забезпечення міліції УРСР у середині 1950-х років(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 56-65, 2023) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6046-0178Розглянуто актуальне та недостатньо досліджене в історико-правовій науці питання про структурні зміни в МВС та їхній вплив на стан кадрового забезпечення міліції, що діяла на території Української РСР у перший період після зміни влади в СРСР, в умовах часткової лібералізації радянського тоталітарного режиму (1954–1955 рр.). Аналіз діяльності міліції в цей період свідчить, що ступінь протидії злочинності був пов’язаний із рівнем кваліфікації працівників міліції. Їхній недостатній освітній рівень і стаж роботи зменшували ефективність такої протидії. У роботі обласних та міських управлінь міліції мали місце суттєві недоліки з підбору, розстановки та висунення керівних кадрів міліції, – це питання недостатньо контролювалося з боку МВС республіки.Документ General principles of coercive medical measure application: concepts and basic criteria(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 35-43, 2023) Yashchenko, A. M.; Ященко, А. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487Досліджено загальні засади застосування примусових заходів медичного характеру та сформульовано висновки, спрямованих на подальший розвиток наукового розуміння персоналізації таких примусових засобів кримінально-правового впливу та вдосконалення практики їх застосування через дотримання судами певних правил чи критеріїв. Зазначено, що застосування примусових заходів медичного характеру передбачає діяльність суду, яка полягає в ухваленні рішення в передбаченій законом формі про призначення одного з примусових заходів медичного характеру, передбачених Кримінальним кодексом України, його продовження або заміну одного на інший на підставі встановлених та обґрунтованих обставин кримінального провадження та права судової дискреції. Встановлено, що одним із недоліків нормативної визначеності загальних засад застосування примусових заходів медичного характеру є відсутність у чинному кримінальному законодавстві України статті, яка б окремо закріплювала такі загальні засади чи правила. У зв’язку з цим висунуто наукову гіпотезу про те, що загальні засади застосування примусових заходів медичного характеру в чинному кримінальному законодавстві України можуть бути представлені такими можливими положеннями. Так, «суд застосовує безстроково один із примусових заходів медичного характеру, передбачених цим Кодексом, з урахуванням характеру і тяжкості вчиненого діяння, стану неосудності або обмеженої осудності особи, характеру і тяжкості захворювання, ступеня небезпечності психічнохворого для себе чи інших осіб, а також інших даних про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення або суспільно небезпечне діяння, та положень цього Кодексу». Наголошено, що вони певною мірою лише доповнюють і водночас в окремих аспектах деталізують ключові критерії загальних правил застосування таких примусових засобів кримінальноправового впливу, які визначені у відповідних статтях проєкту нового Кримінального кодексу.Документ Визначення компонентів психофізичної готовності поліцейських до застосування табельної вогнепальної зброї в умовах воєнного стану(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 44-55, 2023) Боровик, М. О.; Borovyk, M. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0943-6735; Надутий, А. В.; Nadutyi, A. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0272-3005; Лукін, Б. П.; Lukin, B. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4952-7407Проведено аналіз джерел міжнародного та вітчизняного права, що регламентують застосування поліцейськими сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї. Виокремлено особливості правового регулювання застосування примусових поліцейських заходів в Україні в умовах воєнного стану. Наведено чинники, які впливають на прийняття поліцейськими рішення про можливість застосування табельної вогнепальної зброї. Здійснено порівняльну характеристику показників власників вогнепальної зброї на 100 тис. населення закордоном з аналогічним показником в Україні. Запропоновано шляхи комплексного поєднання зазначених напрямів психофізичної готовності до застосування табельної вогнепальної зброї.Документ Особливості діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції в умовах воєнного стану(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 25-34, 2023) Калєніченко, Л. І.; Kalenichenko, L. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4068-4729; Слинько, Д. В.; Slynko, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7960-615XВизначено, що в умовах воєнного стану, незважаючи на часткове тимчасове призупинення окремих функцій, Національне агентство з питань запобігання корупції не лише продовжує виконувати свої повноваження, а й перерозподіляє ресурси для потреб воєнного часу. Враховуючи військово-політичну ситуацію, яка обумовила появу нових суспільних відносин або зміну вже існуючих (перетин кордону чоловіками призовного віку в умовах воєнногостану, діяльністьблагодійних і гуманітарних фондів тощо), зміст повноважень агентства певною мірою трансформувався, однак сутність діяльності залишилася незмінною – забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики, формування правил попередження корупції та підвищення прозорості публічного сектора.Документ Трудо-правовий статус авіаційного персоналу в системі Міністерства внутрішніх справ України та його особливості(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 13-24, 2023) Бершадська, Ю. В.; Bershadska, Yu. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7699-1208Розглянуто поняття «трудо-правовий статус авіаційного персоналу в системі Міністерства внутрішніх справ України», визначено й охарактеризовано його особливості. Досліджено теоретичні підходи до визначення понять «статус», «соціальний статус», «правовий статус», «трудова правосуб’єктність», елементів трудо-правого статусу працівника. Проаналізовано вимоги, що висуваються до суб’єктів авіаційного персоналу, особливостей професійної підготовки та виконання трудових функцій авіаційного персоналу. Обґрунтовано, що авіаційний персонал системи Міністерства внутрішніх справ виконує серед іншого правоохоронну функцію, наділений особливим трудо-правовим статусом, який регламентується не тільки загальним законодавством, а й спеціальним.