Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2024, Том 105, № 2, Ч. 1
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/21701
Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. Л. В. Могілевський. - Харків: ХНУВС, 2024. - № 2 (105), ч. 1. - 284 с. - ISSN 2617-278X (Online).
Переглянути
18 результатів
Результати пошуку
Публікація Психологічні та гендерні кореляти агресивної поведінки у військовослужбовців(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 264-277, 2024) Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; Греса, Н. В.; Hresa, N. V.; Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Пономаренко (Посохова) Яна Сергіївна; Володимир Філоненко; Греса Наталія ВолодимирівнаЗазначено, що участь у конфліктах може значно впливати на прояв агресивності серед військовослужбовців, особливо серед тих, хто мав інтенсивний досвід у зонах активних бойових дій. У статті розглянуто ключові аспекти гендерної психології та вплив воєнних чинників на агресивну поведінку. Запропоновано термін «гендерно обумовлена агресивність». Вибіркою дослідження стали 89 військовослужбовців із числа комбатантів, серед яких 47 чоловіків та 42 жінки. Емпірично встановлено, що чоловіки мають вищу схильність до непрямої агресії та високий рівень недовіри, тоді як жінки виявляють меншу фізичну та вербальну агресію.Публікація Теоретичні підходи до вдосконалення термінологічного апарату психодіагностичних досліджень у системі Міністерства внутрішніх справ України(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 249-263, 2024) Барко, В. І.; Barko, V. I.; Барко, В. В.; Barko, V. V.; Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; Olena YevdokimovaУ статті здійснено комплексний аналіз базових понять і термінів, які застосовують у процесі психологічної діагностики персоналу Міністерства внутрішніх справ України з метою її вдосконалення. Розглянуто наукові підходи до формування термінів, понятійного апарату, за допомогою якого ця галузь психологічної науки описує свій предмет дослідження. Показано, що мова психодіагностики являє собою складну, цілісну систему, елементами якої є категорії, поняття, терміни. Сучасний стан розвитку психодіагностики, формування перспективних теорій оцінки й вимірювання індивідуальних особливостей зумовили необхідність уточнення її термінологічного апарату, багатьох понять і визначень, які часто мають суперечливий характер. З метою вдосконалення термінологічного апарату надано авторські визначення поширених дефініцій; запропоновано розрізняти поняття «якості», «риси», «особливості», «властивості», запроваджено певні уточнені терміни, а також диференційовано психодіагностичний інструментарій для дослідження конституціональних, індивідуальних та особистісних рис тощо.Публікація Упровадження та оптимізація інтелектуальних поліцейських систем на основі штучного інтелекту(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 240-248, 2024) Жадан, Д. О.; Zhadan, D. O.; Мордвинцев, М. В.; Mordvyntsev, M. V.; Пашнєв, Д. В.; Pashniev, D. V.; Хлестков, О. В.; Khlestkov, O. V.; Дмитро Пашнєв; Мордвинцев Микола ВолодимировичДосліджено сучасні рішення у сфері ідентифікації людей за обличчям за допомогою програм з інтегрованим у них штучним інтелектом, їх особливості та певні можливості використання в роботі Національної поліції України. Запропоновано кроки, що окреслюють послідовність дій для проведення об’єктивної ідентифікації людей за обличчям та забезпечення високої якості розпізнавання облич і необхідні для забезпечення відкритості, прозорості та найкращого результату застосування програм, здатних ідентифікувати людей за обличчям. Акцентовано увагу на необхідності подальшої роботи з удосконалення законодавства України, що регулює питання захисту персональних даних та приватності громадян України, зокрема зображення обличчя людини, отриманого за допомогою камер відеоспостереження.Публікація Удосконалення концептуальних засад діяльності Міністерства внутрішніх справ України як суб’єкта формування й розвитку внутрішнього безпекового середовища держави(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 218-228, 2024) Бугайчук, К. Л.; Buhaichuk, K. L.; Костянтин БугайчукДосліджено нову методику оцінки безпекового середовища на основі індикаторів, що були розроблені та затверджені Міністерством внутрішніх справ України. Проведений SWOT-аналіз сучасного стану системи Міністерства внутрішніх справ України, на підставі якого були визначені її сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості для розвитку та загрози, які їх супроводжують. На підставі проведеного наукового аналізу наявних безпекових загроз, з урахуванням останніх змін у чинному законодавстві України вироблено ключові напрями вдосконалення концептуальних засад діяльності Міністерства внутрішніх справ України як суб’єкта формування й розвитку внутрішнього безпекового середовища держави.Публікація Досвід зарубіжних країн у забезпеченні процесуальних гарантій прав учасників кримінального провадження(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 204-217, 2024) Піддубна, А. В.; Piddubna, A. V.; Аліна ПіддубнаДосліджено досвід зарубіжних країн щодо захисту прав учасників кримінального судочинства та визначено перспективні напрями удосконалення національного кримінального процесуального законодавства. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства в частині гарантування прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження відповідно до міжнародних стандартів.Публікація Біологічні зразки для експертизи: поняття, умови, тактика відбирання(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 189-203, 2024) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Проценко, А. М.; Protsenko, A. M.; Волкова, А. Е.; Volkova, A. E.; Михайло ЩербаковськийДоведено, що біологічними зразками для експертизи є частини (тканини), виділення та відбитки рельєфу шкіри тіла людини. Визначено обов’язкових і факультативних учасників, умови та загальний алгоритм тактики добровільного та примусового відбирання біологічних зразків для експертизи на стадії досудового розслідування, який включає підготовчий, робочий та заключний етапи проведення процесуальної дії.Публікація Вплив психологічних особливостей особистості на тактику проведення судово-психіатричної експертизи(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 167-179, 2024) Макарова, О. П.; Makarova, O. P.; Olena MakarovaПроаналізовано вплив психологічних особливостей особистості обвинуваченого на тактику проведення судово-психіатричної експертизи. Досліджено конкретні аспекти особистісного складу особистості, що можуть впливати на результати експертизи та як це враховується під час її проведення. Зроблено акцент на взаємодії психологічних чинників із правовими процесами та можливості їх урахування для забезпечення об’єктивності й точності судових вироків. Проаналізовано практичні аспекти роботи експертів у сфері судової психіатрії та надано рекомендації щодо оптимізації процесу проведення експертизи з урахуванням психологічних особливостей особистості обвинуваченого.Публікація Кримінальна відповідальність за вчинення воєнно-насильницьких злочинів: аналіз складів протиправних посягань(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 115-124, 2024) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.; Vitalii SokurenkoОбґрунтовано необхідність кримінально-правового аналізу воєнно-насильницької злочинності з огляду на тривалий збройний конфлікт на території України, анексію частини її територій та відкриті заклики російської влади до знищення української нації, розпалювання ненависті до всього, що ідентифікує Україну як суверенну незалежну державу. Запропоновано класифікацію воєнно-насильницьких злочинів у контексті збройного конфлікту в Україні залежно від категорії потерпілих. Проаналізовано й уточнено існуючі підходи щодо тлумачення в процесі правозастосовної діяльності окремих ознак об’єктивної та суб’єктивної сторін складів відповідних воєнно-насильницьких злочинів та надано рекомендації, спрямовані на формування єдиної правозастосовної практики щодо їх кримінально-правової кваліфікації.Публікація Особливості нормативної визначеності заохочувальних кримінально-правових санкцій за вчинення кримінальних проступків та шляхи вдосконалення їх застосування(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 103-114, 2024) Кобзіна, А. С.; Kobzina, A. S.Розглянуто заохочувальні санкції в контексті їх застосування при вчиненні особою кримінальних проступків. Зроблено акцент саме на санкціях Особливої частини Кримінального кодексу України, що є заохочувальними та можуть застосовуватися за вчинення кримінальних проступків, а також проаналізовано їх нормативне визначення та наявні проблеми застосування. Надано обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативної визначеності заохочувальних кримінально-правових санкцій Особливої частини Кримінального кодексу України.Публікація Кореляція термінів «громадський порядок» і «публічний порядок», «громадська безпека» та «публічна безпека»(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 93-102, 2024) Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.; Чишко Катерина ОлександрівнаЗапропоновано авторський підхід щодо розуміння термінів «громадський порядок» і «публічний порядок», «громадська безпека» та «публічна безпека», а також визначення їх співвідношення за змістовим обсягом, яке не вносить дисбаланс у чинне законодавство, а за умови використання такого підходу стає можливим подальше узгодження норм міжнародних і національних правових актів; нівелюється дискусія щодо завдань поліції, адже, забезпечуючи публічний порядок і безпеку, вона здійснює набагато ширшу діяльність із виявлення, попередження та припинення адміністративних правопорушень, що є одним із напрямів роботи поліцейських згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», а також доведено, що вказані терміни можуть співіснувати за умови обрання правильного підходу щодо їх розуміння.