Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2024, № 2 (32)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/22715
Вісник Кримінологічної Асоціації України: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кримінолог. асоц. України; голов. ред. О. М. Бандурка. - Харків: ХНУВС, 2024. - № 2 (32). - 550 с. - ISSN 2304-4756. - DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2024.2.
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Повоєнний транзит України: матриця криміногенних ризиків перехідного правосуддя(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 180-231, 2024) Орлов, Ю. В.; Orlov, Yu. V.; Орлов Юрій ВолодимировичСтаття присвячена кримінологічному моделювання матриці криміногенних ризиків перехідного правосуддя. Поєднання довоєннних, воєнних й трансвоєнних факторів соціальної криміногенези репрезентує складну структуру соціальних станів і взаємодій, що можуть бути уявлені як ризоматичне утворення, ризома. Таке утворення характеризується численними вузлами й зв’язками без вираженого центру тяжіння. На противагу жорстким субординаційним зв’язкам, ризома представлена реординацією взаємодій, взаємовпливів. Сформовано інформаційну модель ризоматичної структури криміногенних ризиків перехідного правосуддя – матрицю постконфліктного криміногенного потенціалу. В її складі виділено та охарактеризовано п’ять функціональних локусів – конкретних видів діяльності (їх спрямованість, стани тощо) як в межах соціальних інститутів, так і поза (над) ними, що у різних комбінаціях, взаємодіях, взаємних функціональних переходах здатні набувати криміногенного значення у зв’язку та в контексті реалізації заходів у межах чотирьох базових напрямів перехідного правосуддя.Публікація Форми відшкодування шкоди жертвам збройного конфлікту в контексті кримінологічного забезпечення перехідного правосуддя: зарубіжний досвід та перспективи для України(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2024. – № 2 (32). – С. 156-165, 2024) Луценко, І. Г.; Lutsenko, I. H.; Ірина ЛуценкоСтаття присвячена дослідженню зарубіжного досвіду застосування різних форм відшкодування шкоди жертвам конфліктів, в яких грубо порушувалися права і свободи людей, у період перехідного правосуддя. На прикладі Аргентини, Боснії і Герцеговини, Грузії, Індонезії, Чилі та Філіппін проаналізовано реалізацію таких видів відшкодування шкоди як реституція, компенсація, реабілітація, сатисфакція та гарантії неповторення. На досвіді зазначених країни відзначені позитивні аспекти цієї діяльності як от: виділення значного фінансування для виплати компенсацій (монетарна компенсація); створення змішаних систем відшкодування шкоди, де окрім грошових виплат, застосовуються такі види допомоги як соціальна, медична, психологічна тощо (реабілітація); визначення доволі широкого кола осіб, які охоплюються статусом жертви; застосування реституції щодо нерухомого майна; запровадження різного роду заходів з ушанування пам’яті жертв (сатисфакція). Разом із тим відмічені і негативні сторони, які мали місце при відшкодування шкоди жертвам, такі як спроби підмінити розслідування і притягнення винних до відповідальності фінансовим відшкодуванням; складні процедури ідентифікації жертв; фрагментарність та непослідовність у реалізації всіх елементів перехідного правосуддя; існування розбіжностей між суспільством і державою у питаннях відшкодування шкоди і взагалі потреб населення у перехідний період.