Право і безпека, 2024, № 3 (94)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/22644

Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. В. В. Сокуренко. – Харків, 2024. – № 3 (94). – ISSN 2617-2933 (Online). – DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2024.3

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Публікація
    Деякі дискусійні питання щодо систематизації підзаконних нормативно-правових актів
    (Право і безпека. - 2024. - № 3 (94). - С. 9-20, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Mykhailo Burdin; Ігор Невзоров; Юлія Безуса
    У статті розглянуто питання щодо систематизації підзаконних нормативно-правових актів, що зумовлено ухваленням Закону України «Про правотворчу діяльність». Зазначено, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» докорінно не вирішило проблему впорядкування нормативно-правових актів. Неврегульованість широкого кола питань систематизації законодавства породжує, зокрема, багато таких дискусійних питань, як-от: з’ясування допустимості та доцільності кодифікації підзаконних нормативно-правових актів; визначення і нормативне закріплення найбільш оптимальних форм систематизації підзаконних нормативно-правових актів, ролі та можливостей консолідації як форми систематизації підзаконних нормативно-правових актів. На основі аналізу Закону України «Про правотворчу діяльність» визначено, що законодавцем, по-перше, не запропоновано визначення кодифікації як форми правотворчої діяльності, по-друге, не класифіковано різновиди кодифікації за їхньою юридичною силою. Таким чином, питання щодо можливості існування кодифікаційних підзаконних актів у розрізі Закону України «Про правотворчу діяльність» є відкритим. Натомість практика підзаконної правотворчості підтверджує закономірність існування підзаконних кодифікаційних актів у структурі системи законодавства. Вказано, що основною формою існування підзаконних кодифікаційних актів є постанови Кабінету Міністрів України. Зазначено, що наявні теоретичні напрацювання та зарубіжній досвід унормування як офіційної, так і неофіційної інкорпорації вказують на недоцільність її запровадження в Україні через доповнення Закону України «Про правотворчу діяльність», адже інкорпорація взагалі не має рис правотворчості, тому вона не може бути предметом правового регулювання закону про закони. Наголошено, що з урахуванням сучасних доктринальних уявлень щодо особливостей альтернативних кодифікацій підзаконних нормативно-правових актів в Україні за зразком Закону України «Про правотворчу діяльність» доцільно було б ухвалити окремий нормативно-правовий акт (на рівні постанови Кабінету Міністрів України), який би регламентував правила систематизації підзаконних нормативно-правових актів у системі органів виконавчої влади. Підсумовано, що потребує нормативної та доктринальної визначеності питання суб’єктного складу органів державної влади щодо окреслення конкретних форм систематизації підзаконних нормативно-правових актів, враховуючи консолідацію законодавства.