Наукові публікації (Scientific publications). УДК 33
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/235
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Foreign trade policy and its impact on economic growth(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2023. – Т. 4 (51). – С. 345-357, 2023) Telnova, H.; Тельнова, Г.; Kolodiziev, O.; Колодізєв, О.; Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; Yakushev, O.; Якушев, О.; Shulga, N.; Шульга, Н.; Kochetkov, V.; Кочетков, В.Проведення емпіричного дослідження різного впливу міжнародної торгівлі в періоди стабільної світової економіки, кризових явищ та посткризового відновлення вможливлює формування узагальнених засад зовнішньоторговельної політики, спрямованої на підвищення темпів економічного зростання. Метою роботи є визначення впливу факторів міжнародної торгівлі на економічне зростання за кожним із періодів економічного стану та обґрунтування гіпотези щодо доцільності адаптації міжнародної торгівлі до економічної ситуації в країні. У роботі використано інструмент нечітких нейронних мереж щодо просторових даних 82 країн світу за часовими інтервалами стабільності, кризи та посткризового відновлення, що дозволило знайти раціональний підхід до формування орієнтирів міжнародної торгівлі за різних макроекономічних умов. Результати дослідження показали, що в періоди стабільної економіки максимізація реально досяжних темпів економічного зростання (близько 10-20%) відбувається при середніх і порівняно однакових рівнях експорту та імпорту (від 30% до 60%). При цьому потенційний сплеск темпів економічного зростання може буде досягнутий шляхом скорочення рівня експорту при збереженні середнього рівня імпорту. Під час кризових явищ найбільш стабільними є країни, що обмежили імпорт і зберегли середній рівень експорту своєї продукції, а потенційні можливості нарощення темпів економічного зростання вбачаються в підвищенні імпорту до докризового рівня. У часи посткризового відновлення найбільші потенційні темпи економічного зростання досягаються при максимально можливому нарощенні експорту та скороченні рівня імпорту. Констатовано, що експорт високотехнологічної продукції є впливовим фактором економічного зростання. Проте його рівень доцільно адаптувати до макроекономічних умов і структури міжнародної торгівлі, орієнтуючись на теорію меркантилізму.Документ Analysis of trends in the implementation of digitalization in accounting (Ukrainian case)(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2023. – Т. 1 (48). – С. 105-113, 2023) Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Fomina, T.; Фоміна, Т.; Balaziuk, O.; Балазюк, О.; Smirnova, N.; Смірнова, Н.; Luhova, O.; Лугова, О.Проаналізовано нинішні тенденції запровадження диджиталізації в бухгалтерський облік в Україні. Визначено найпопулярніші інформаційні технології, що використовуються у світовій практиці, і програмне забезпечення, яким користуються українські бухгалтери. Уточнено нормативно-правові акти, які регулюють процес диджиталізації в Україні. Досліджено основні переваги, які надають сучасні інформаційні технології, та аспекти, що сповільнюють процес диджиталізації на українських підприємствах. Наголошено, що новітні технології здатні забезпечити цілісність даних, цілодобовий доступ до них, точність передачі інформації при виконанні операцій, дистанційний доступ до даних, зручне та ефективне ведення обліку тощо. Акцентовано, що в Україні варто звернути увагу на недосконалість відповідної цифрової інфраструктури для систем бухгалтерського обліку, недостатній рівень інвестицій, низький рівень кваліфікації спеціалістів, невідповідність законодавчих постанов світовим тенденціям щодо диджиталізації бухгалтерського обліку. Вирішення перерахованих проблем дозволить значно покращити функціонування бухгалтерської системи та збільшити загальну ефективність управління підприємством.Документ Problems of organization and maintenance of financial accounting in the conditions of implementation of the latest methods and tools(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2022. – Т. 6 (47). – С. 88-98, 2022) Khomiak, N.; Хомяк, Н.; Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Yarmoliuk, O.; Ярмолюк, О.; Viter, S.; Вітер, С.; Dmytrenko, O.; Дмитренко, О.Досліджено існуючі проблеми бухгалтерського фінансового обліку, а також окреслено нові виклики сучасності, що несуть і загрози, і можливості. Зазначено, що частина існуючих проблем бухгалтерського фінансового обліку має бути вирішена на державному рівні шляхом унесення змін до законодавчої бази. Інша частина проблем може бути розв’язана через запровадження новітніх технологій. Наголошено, що неефективне та невідповідне застосування нових технологій може призвести не до покращення організації бухгалтерського обліку, а до появи нових проблем. Напрямом подальших досліджень може бути вивчення досвіду інших країн щодо гармонізації МСФЗ з національними стандартами звітності та використання новітніх технологій, а також пошук шляхів адаптації цього досвіду до українських реалій.Документ Factors of venture capital investment activation(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2022. – Т. 2 (43). – С. 46-52, 2022) Telnova, H. V.; Тельнова, Г. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5724-7229; Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Tkachenko, S. O.; Ткаченко, С. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5816-4185; Hurzhyi, Т.; Гуржий, Т.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3206-7448; Pyrohov, S.; Пирогов, С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8656-758XАктуальність теми полягає у тому, що через обмеження стартового капіталу, високий ризик та невизначеність щодо прибутковості, відсутність досвіду роботи й, відповідно, позитивної кредитної історії, венчурний капітал визнається основним джерелом фінансування розвитку багатьох компаній на ранніх стадіях. Метою роботи визначено доведення гіпотези про визначальний вплив фіскальних факторів стимулювання наукових досліджень та розробок та сукупності стабільних економіко-політичних передумов на розширення присутності венчурного капіталу у країні. На підставі даних двадцяти країн Європи за 2007-2019 рр. (260 точок спостереження) побудовано регресійну залежність обсягів інвестованого венчурного капіталу від преференцій у оподаткуванні діяльності з наукових досліджень і розробок, обсягів витрат на наукові дослідження і розробки та від ризику країни. Оцінка параметрів побудованої регресійної моделі дозволила довести, що вона може бути використана для прогнозування обсягів інвестування венчурного капіталу під час зміни факторів фіскальної політики та зниження макроекономічних ризиків. Сформовано напрями активізації венчурного фінансування для країн: для розвитку високих технологій та впровадження інноваційних ідей державою мають застосовуватися податкові пільги та преференції для науково-дослідної діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва; розширення потребує державна підтримка інноваційної діяльності через консолідацію коштів державного та місцевих бюджетів на програмах наукової діяльності, створенні науково-виробничих кластерів, технологічних інкубаторів, підтримки фізичних осіб у їх інноваційних ініціативах; високий ризик країни не тільки обумовлює зниження притоку іноземного венчурного капіталу: внутрішні інвестори за цієї умови будуть виводити свій венчурний капітал у країни, де більш стабільна політична та економічна ситуація, що ще більше поглиблює економічні шоки національної економіки та призводить до виникнення політичних. Реалізація комплексу означених заходів сприятиме розвитку високотехнологічних підприємств, створенні робочих місць у країні через подолання проблеми обмежених фінансових ресурсів за допомогою інвестування венчурного капіталу.