(Форум Права. – 2022. – № 2 (73). – С. 94-101, 2022) Головко, Б. Г.; Golovko, B. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8815-5722
Наголошено, що проблеми, пов’язані з регламентацією військової діяльності, набувають особливого значення в часи захисту держави Україна від російської агресії. Визначено особливості джерел і
основних рис військового права на українських землях у часи утворення української держави. З’ясовано, що на начальних етапах становлення української державності провідне місце посідали норми
звичаїв і звичаєвого права. Починаючи з XIV ст., звичаї залишаються як допоміжні джерела, а на перший план виходять Литовські статути, військові (князівські) привілеї, військові статути, військові артикули. Таке удосконалення джерел військового права дозволило розширити палітру проблем, яку вони регламентували. До традиційних питань військового права додаються цивільно-правові – статус земель і маєтків, які монархи надавали воїнам за службу,
можливість розпорядження ними (продаж, передача у спадщину) і кримінально-правові – перелік військових злочинів
та відповідальність за їх вчинення.
