Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2022, Том 97, № 2

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/13922

Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. Л. В. Могілевський. - Харків: ХНУВС, 2022. - № 2 (97). - 296 с. - ISSN 2617-278X (Online).

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2022, Том 97, № 2
    (2022) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs
    Статті збірника висвітлюють широке коло актуальних проблем держави і права, боротьби зі злочинністю та охорони правопорядку, адміністративного права і процесу, фінансового, інформаційного, цивільного, господарського, трудового, земельного та екологічного права, соціології та психології.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття об’єктів цивільного обороту
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 81-93, 2022) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951
    В умовах економічної інтеграції держави з Європейським Союзом набувають актуальності проблеми правового регулювання цивільного обороту. Для їх вирішення необхідно визначитися з поняттям об’єкта цивільного обороту, адже, як справедливо відмічено в юридичній літературі, для правника важливо розуміти не тільки те, чи є певний субстрат об’єктом цивільних прав, а й те, чи є він об’єктом цивільного обороту. Проаналізовано визначення об’єктів цивільного обороту. Розглянуто поняття цивільного обороту, на основі чого визначено його об’єкт. Результатом дослідження є визначення об’єктів цивільного обороту. Встановлено, що об’єктом обороту є саме об’єкти цивільного права. Суб’єктивні права (обов’язки) можуть бути об’єктами цивільного обороту лише у випадку, коли вони виконують функцію об’єктів цивільних прав, тобто в конструкції «право на право».
  • Ескіз
    Документ
    Місце та роль ознаки майнової відокремленості підприємницького товариства в теоріях про сутність юридичної особи
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 94-105, 2022) Артеменко, Р. М.; Artemenko, R. M.
    Проаналізовано доктринальні підходи до розуміння місця та ролі ознаки майнової відокремленості підприємницького товариства в контексті основних положень теорії фікції і теорії реальності юридичної особи як учасника цивільного обігу. Зроблено висновок, що існування значної кількості наукових підходів, що розкривають сутність окремих ознак підприємницького товариства як юридичної особи, лише сприяють подальшому розвитку вчень про правову природу цього правового феномена й окреслюють не лише загальну модель юридичної особи, але й її різновидів із виокремленням додаткових ознак. Таким різновидом є підприємницьке товариство, яке як видове явище щодо родового (юридичної особи) має власні ознаки, які однак не замінюють (повністю відповідають) загальних ознак юридичної особи. Однією з таких ознак є майнова відокремленість, яка визнається як обов’язкова і прихильниками теорії фікції, і прихильниками теорії реального існування юридичної особи як учасника цивільного обігу.
  • Ескіз
    Документ
    Джерела цивільно-спортивного права як підгалузі цивільного права України
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 71-80, 2022) Моргунов, О. А.; Morhunov, O. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2259-3620; Лисенко, І. В.; Lysenko, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3392-6056; Лисенко, А. М.; Lysenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0780-2148
    Статтю присвячено аналізу джерел національного цивільно-спортивного права в аспекті становлення спортивного права як підгалузі цивільного права України. Враховуючи постійний розвиток і реформування правової системи України в цілому, а також стрімке зростання ролі цивільно-спортивних правовідносин, виникає потреба в доктринальному дослідженні їх правових джерел. Такий науковий підхід дозволить удосконалити законодавче регулювання правового статусу спортсмена, особливостей захисту прав та інтересів суб’єктів спортивних відносин, порядку розгляду спорів між ними тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Проблемні питання застосування категорії «вина» до юридичних осіб
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 59-70, 2022) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Проведено аналіз законодавства України, а також доктринальних підходів до розуміння вини юридичної особи як учасника цивільних відносин. Зроблено висновок, що проблематика можливості існування вини в юридичної особи в межах цивільно-правової відповідальності обумовлена кількома факторами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Вина як підстава цивільно-правової відповідальності враховується в цивільних правовідносинах лише між фізичними особами. Окремого різновиду вини юридичної особи не існує, а будь-яке невиконання нею зобов’язань викликається діями її органів, учасників, колективу. Цей суб’єктивний фактор не береться і не може братися до уваги при покладенні цивільно-правової відповідальності на юридичну особу.
  • Ескіз
    Документ
    Система суб’єктів права інтелектуальної власності в умовах становлення кіберпростору
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 39-47, 2022) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894
    Становлення кіберпростору призводить до якісного оновлення правовідносин, зокрема у сфері права інтелектуальної власності. Водночас правовідносини у сфері інтелектуальної власності постійно оновлюються, відбуваються зміни в їх суб’єктному складі, що потребує наукового пізнання. Звернено увагу на проблемність ідентифікації авторства у цифровому середовищі внаслідок виокремлення фактичного існування матеріальної (реальної) та віртуальної (незалежної особистості у кіберпросторі) ідентичності. Охарактеризовано суб’єктний склад первинних, похідних, допоміжних суб’єктів права інтелектуальної власності.