Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Реорганізація юридичної особи: сутність і розуміння форми її прояву (створення чи припинення)
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 62-73, 2024) Ступак, Т. С.; Stupak, T. S.
Проведено аналіз правової доктрини та чинного законодавства, котрий дозволив дійти висновку, що реорганізація є особливим механізмом трансформації юридичної особи, який проявляється у складному юридичному складі, спрямованому на досягнення позитивного економічного ефекту або приведення у відповідність до чинного законодавства, результатом якого є припинення та/або утворення нової юридичної особи (юридичних осіб) з переходом до неї (до них) майна (або його частини) юридичної особи, яка реорганізується, в порядку правонаступництва. Виголошено думку про помилковість однозначного твердження, що реорганізація є формою або створення, або припинення юридичної особи. Такий висновок зроблено виходячи з того, що чинне законодавство закріплює щодо окремих видів реорганізації різні знаменники – припинення/створення, проте відповідне правове явище варто досліджувати комплексно (у цілому). У такому разі один зріз такої правової конструкції свідчитиме про створення, а інший – про припинення юридичної особи, що має прояв у межах реорганізаційної процедури однією організації.
Конституційно-правова характеристика інституту присяги народного депутата України
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 3 (70). - С. 44-50., 2015) Радченко, О. І.; Radchenko, O. I.
Досліджено присягу як один з елементів правового становища народного депутата України. Здійснено загальний аналіз інституту присяги крізь призму однієї із засад взаємовідносин особи, яка влаштовується на державну службу (в широкому розумінні), та власне самої держави – принципу лояльності (вірності) до суспільства і держави. Наголошено на суттєвому впливі присяги на такі елементи статусу народного депутата України, як повноваження та гарантії діяльності. Обґрунтовано висновок про необхідність більш чіткої конституційно-правової регламентації присяги народного депутата України з метою перетворення її з формального інституту на правову категорію, яка визначає зміст його діяльності, етичні та юридичні підвалини його поведінки як у парламенті, так і за його межами.

Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку