Земельне право. Екологічне право. Аграрне право (Land Law. Environmental law. Agrarian Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/117
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Публікація Забезпечення сталості приватної власності на землю як основа фінансово-економічної безпеки держави(Публічне право. - 2024. - № 1 (53). - С. 65-72, 2024) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; Коробцова, Д. В.; Korobtsova, D. V.; Кирєєва Ірина ВалеріївнаУ статті підкреслюється, що одним з найважливіших факторів фінансово-економічної безпеки є забезпечення сталості економічного розвитку на основі ефективного використання земельних ресурсів, як основного національного багатства України, що в свою чергу безпосередньо залежить від впевненості приватних землевласників та відповідно землекористувачів. Зазначено, що земельні ділянки, що перебувають у приватній власності є основою для задоволення багатьох різноманітних потреб населення: житлових, соціально-побутових, сільськогосподарських, лісогосподарських, підприємницьких тощо. Набуття, реалізація та припинення права приватної власності на землю є безпосередніми засадами його існування і відбувається відповідно до вимог закону, як рівня нормативно-правового акту, що має відповідати Конституції та бути основою для підзаконних нормативно-правових актів. Фінансово-економічна безпека держави визначена як такий стан фінансових інтересів держави при якому здійснюється забезпеченість належного функціонування її фінансової та економічної системи, її окремих складників через створення високого ступеню захищеності від внутрішніх та зовнішніх негативних чинників. Акцентовано увагу на тому, що сталість приватної власності на землю обумовлюється у тому числі й чітким правовим регулюванням підстав та порядку її набуття, встановлення обмежень, що відображають суспільну зацікавленість у забезпеченні реалізації конституційного принципу землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави. Також найважливішим фактором сталості права приватної власності є недопущення протиправного позбавлення власника належної йому земельної ділянки. Припинення права приватної власності на землю є можливим лише за підстав та в порядку які чітко визначені нормами закону. Встановлено, що наразі окремі правові підстави припинення права приватної власності не відповідає вимогам чіткого формулювання, що не допускає неоднозначне тлумачення. Зроблено висновок про доцільність уточнення підстави припинення права власності на землю, яка передбачена п. є. ст. 140 Земельного кодексу України «примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності». Пропонується змінити таке формулювання з метою усунення неоднозначного трактування названої вище підстави як такої, що може суперечити вимогам Конституції України стосовно забезпечення прав власників земельних ділянок при примусовому викупі земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.Документ Правові засади управління у сфері земельних відносин в Україні(Право і суспільство. - 2015. - № 2. - С. 178-185, 2015) Красюк, Н. І.; Krasiuk, N. I.У статті розглянуто зміст нормативно-правових актів, які регламентують питання управління у сфері земельних відносин, залежно від рівня їх юридичної сили. Автор приділяє безпосередню увагу теоретичним основам понять «правове регулювання», «механізм правового регулювання» і т. д. Визначено актуальні проблеми правового регулювання управління у сфері земельних відносин України та запропоновано конкретні шляхи їх вирішення.Документ Землі як об’єкт державно-приватного партнерства в Україні(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2012. – № 4 (59). Ч. 2. – С. 235-240, 2012) Огій, О. С.; Ohii, O. S.Розглянуто землі як об’єкт державно-приватного партнерства, визначено особливості договору, який регламентує відносини у сфері розпорядження земельними ділянками, відповідно до законодавства України.Документ Землевласницькі відносини в Козацькій державі(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІ Міжнар. Наук.-практ. конф. (м. Суми, 24-25 трав. 2019 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2019. – С. 5-7, 2019) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018Підкреслюється унікальність козацької системи землекористування часів Гетьманщини, що базувалася на звичайному праві.Документ Державний контроль у сфері земельних відносин в Україні(Форум права. – 2012. – № 4. – С. 1010-1013, 2012) Череучук, А. А.; Chereuchuk, A. A.Досліджуються сутність та система державного контролю і нагляду у сфері земельних відносин в Україні як різновид державного контролю і нагляду.Документ Земельне право України (у схемах) : навчальний посібник(Харків: ХНУВС, 2017. – 288 с., 2017) Шуміло, О. М.; Shumilo, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0506-4631Навчальний посібник підготовлено з урахуванням сучасних вимог навчальних курсів «Земельне право України» та «Сучасні проблеми земельного права». Він охоплює основні інститути Загальної та Особливої частини «Земельного права України», викладені відповідно до вимог кредитно-модульної системи підготовки. Теоретичний матеріал подано з використанням логічних схем, що дасть змогу тим, хто навчається, отримати цілісне уявлення про загальну конструкцію та про структурні елементи земельного права. Призначений для студентів, слухачів магістратури, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, наукових та практичних працівників, а також усіх, хто цікавиться актуальними питаннями Земельного права України. Навчальний посібник вперше було видано у 2012 році видавництвом «Хай-Тек Прес».Документ Монетаризація і капіталізація земельних відносин в Україні XVIII – ХІХ ст.(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2015. – Вип. 34/2, т. 1. – С. 7-10, 2015) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018У статті проаналізовано реформування земельних відносин російським самодержавством на території України, простежено тенденції монетаризації і капіталізації російської економіки, що позначилося на виробничій діяльності суб’єктів земельних відносин. З’ясовано, що представники російського самодержавства усвідомлювали необхідність удосконалення правового регулювання земельних відносин у зв’язку з потребою прискорення економічного розвитку Росії та її наближення до рівня розвитку передових європейських країн. Але інститути самодержавства і кріпацтва були настільки взаємопов'язані, що скасування одного з них (кріпацтва) тягло за собою і руйнування другого, що і відбулося на початку ХХ ст.Документ Правові реформи земельних відносин 1861 р.: особливості реалізації в Україні(Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Юридичні науки. – 2015. – Вип. 3-2. Т. 4. – С. 81-86, 2015) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018Стаття присвячена критичному аналізу проведених Олександром ІІ у 1861 р. правових реформ у сфері земельних відносин. Визначено їх вплив на розвиток суб’єктів земельної власності, зміцнення основ капіталістичного виробництва в сфері сільського господарства та подальшу монетаризацію. Прослідковано, що реформи, хоч і з запізненням, сприяли відродженню самоврядування на українських землях з елементами козацьких традицій та норм Литовського Статуту. Реформи засвідчили, що Росія, прагнучи утвердитися в європейському геополітичному просторі, намагалася довести європейській спільноті, що правові норми землеволодіння на Лівобережній Україні співмірні з нормами, діючими на українських землях у складі Австрійської монархії.Документ Державно-правові засади регулювання земельних відносин у період хрущовської відлиги(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2014. – № 29, ч. 2, т. 4/1. – С. 7-11, 2014) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018У статті здійснено критичну рефлексію проведених у період хрущовської відлиги державно-правових реформ у галузі сільського господарства. Простежено, що відбулась реструктуризація внутрішніх взаємовідносин виробників сільськогосподарської продукції у межах колгоспів і радгоспів та їх зв’язків з іншими суб’єктами господарювання. Під час реформ було скасовано правові обмеження селян та запроваджено правові норми, що сприяло розвитку сільського господарства, його продуктивних сил.Документ Особливості землекористування в Правобережній Україні у першій половині ХІХ ст.(Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2016. – №1 (36). – С. 175-178, 2016) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018У статті розглядаються особливості землекористування на території Правобережної України протягом першої половини ХІХ ст. Ці землі, що потрапили до Російської імперії наприкінці XVIII ст., довгий час поєднували дві різні правові системи – російську та польську, що викликало чимало непорозумінь у сфері земельних відносин. Лише після придушення польського повстання 1830-1831 рр., імперська влада значно прискорила процес уніфікації землекористування Правобережжя за загальноімперськими зразками.