Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Співвідношення понять «правоздатність» та «дієздатність» у правосуб’єктності юридичної особи(Європейські перспективи. - 2018. - № 3. - С. 131-136, 2018) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.Стаття присвячена розгляду деяких теоретичних аспектів правосуб’єктності, зокрема, визначенню співвідношення понять «правоздатність» та «дієздатність» у правосуб’єктності юридичної особи. Обрана тема є актуальною, оскільки правосуб’єктність, як здатність конкретної особи бути суб’єктом цивільного права, носити «маску» учасника цивільних правовідносин, є однією з істотних властивостей суб’єкта, умовою його існування. На підставі проведеного наукового пошуку було зроблено висновок, що правосуб’єктність юридичної особи містить у собі дві складові частини – це правоздатність та дієздатність. Останні не є передумовою правосуб’єктності, як і навпаки. Аналіз чинного законодавства дозволив стверджувати, що організація може мати або універсальну, або обмежену правоздатність. При цьому, універсальна правоздатність виникає у момент створення юридичної особи, а обмежена – у момент вступу рішення суду про це в силу. Встановлено, що найбільш обґрунтованою та послідовною є та точка зору, відповідно до якої структура дієздатності містить у собі два елементи – це правочиноздатність та деліктоздатність. Правочиноздатність вказує на здатність суб’єкта своїми діями вчиняти правочини або навіть інші юридично значущі дії. Деліктоздатність – це здатність особи нести відповідальність за свої дії (бездіяльність). І якщо їх порівняти із поняттям дієздатності, то стає очевидним, що остання повністю поглинає як правочиноздатність, так і деліктоздатність. У свою чергу ліцензування, встановлення виключних видів діяльності інші чинники є встановленням певних меж дієздатності юридичної особи. Обсяг дієздатності юридичної особи також поставлено у залежність від настання певних умов.Документ Теоретичні аспекти правоздатності юридичної особи(Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 11. - С. 5-9, 2018) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.Стаття присвячена розгляду теоретичних аспектів правоздатності юридичної особи. На підставі проведеного наукового пошуку зроблено висновок, що зміст правоздатності юридичних осіб дозволяє їм виступати учасниками майнових, організаційних та особистих немайнових правовідносин. Причому це можуть бути права, як встановлені, так і не встановлені чинним законодавством, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Обсяг цивільної правоздатності юридичної особи поставлено в залежність від самої природи даного суб’єкта.Документ Правосубʼєктність юридичної особи: сучасні виклики та невирішені питання(Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 6. - С. 238-242, 2018) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.Стаття присвячена розгляду невирішених питань правосуб’єктності юридичної особи у контек-сті розгляду норм приватного права та позицій фахівців цивільного та господарського права. Акцентовано увагу на декількох основних проблемних аспектах щодо відсутності нормативного закріплен-ня поняття «цивільна правосуб’єктність» в нормах чинного законодавства, застосування на рівні кодифікованих актів України різних понять – «правосуб’єктність» та «компетенці»я, – які відображають однакову змістовну наповненість одного й того ж правового явища, а також можливість використання категорії «цивільна правосуб’єктність» юридичної особи для інших галузей права.Документ Правосуб’єктність юридичної особи : автореф. дис.(Харків, 2019) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.; Синєгубов, О. В. - науковий керівникУ дисертації обґрунтовано, що призначення категорії правосуб’єктності юридичної особи як загальної передумови участі в цивільних правовідносинах полягає в тому, що за своєю роллю в механізмі правового регулювання така правосуб’єктність виступає як засіб фіксації можливості участі юридичної особи в цивільних правовідносинах – визнання за нею здатності бути носієм суб’єктивних прав та обов’язків, визначає закріплюване нормами права її загальне правове становище. Аргументовані положення про те, що наявність у юридичної особи правосуб’єктності допускає наявність у неї правоздатності, дієздатності (у тому числі правочиноздатності та деліктоздатності) та інших елементів правосуб’єктності, які такий суб’єкт отримує в результаті наділення його правами та обов’язками відповідно до норм цивільного законодавства. Поєднання всіх цих складових означає, що юридична особа, яка володіє ними, є суб’єктом цивільного права. У дисертації зазначається, що сучасним українським законодавством не врегульовано особливості участі юридичних осіб публічного права з передбаченням певних засобів та гарантій прав приватної особи в цих відносинах. Як наслідок, маємо невизначеність правосуб’єктності юридичної особи публічного права, її правового становища та видів у рамках цивільних правовідносин та співвідношення з юридичними особами приватного права.