Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Правовий режим цифрових речей у контексті вітчизняної концепції права власності(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 85-89, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.Зазначено, що правовий режим речей не відповідає природі та сутності цифрових речей, а значить, застосування до них положень про речі, як це передбачено ст. 179-1 ЦК України, не залежить від їх природних властивостей і сутності. Стверджено, що ст. 179-1 ЦК України, по суті, через невизначеність її змісту є «мертвою» нормою.Документ Правовий режим цифрових речей в контексті вітчизняної концепції права власності(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 4. - С. 216-223, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; СліпченкоСтаттю присвячено теоретичному осмисленню правового режиму цифрових речей, як об’єктів цивільних прав. Встановлено, що в результаті доповнення поіменованого переліку об’єктів цивільних прав та встановлення для них правового режиму речей між законодавчим підходом та традиційною доктриною цивільного права України виникла невідповідність, що створює проблеми для правореалізації та правозастосування вищенаведеної норми. Очевидно, що подібна невизначеність потребує ревізії існуючих на даний момент юридичних знань та їх змісту та вказує на актуальність дослідження. Адже система правових знань, як ніяка інша, з точки зору формальної логіки, повинна бути внутрішньо несуперечливою, бо інакше вона стає практично незастосовною. На основі проведеного дослідження зроблені висновки, встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) суперечить вітчизняній концепції права власності. Більш того, в такому встановленні немає необхідності, оскільки для всіх елементів, які наповнюють зміст поняття цифрової речі, вже давно встановлено свій, характерний саме для них правовий режим. Обгрунтовується, що твердження про те, що, згідно з українською концепцією права власності, об’єктами права власності можуть бути як тілесні, так і безтілесні речі є хибним. Сучасне вітчизняне законодавство не застосовує таку класифікацію. Більше того, її використання навіть у дослідницьких цілях є методологічно неправильним, оскільки створює передумови для хибних висновків на основі підміни понять. Встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) стало не правовою реальністю, а створило правову невизначеність. Водночас норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано з достатньою чіткістю, зрозумілістю та ясністю. Іншими словами, нормативні приписи закону, які не відповідають конституційному принципу верховенства права в аспекті вимоги юридичної визначеності, не можуть вважатися «правом» у державі, керованій верховенством права. Тому норми щодо цифрових речей, введені до Цивільного кодексу України є «мертвими» нормами.Документ Updating civil legislation in accordance with European quality standards: the example of Ukraine(DIXI. – 2022. – Vol. 24, № 1 (enero-junio). – P. 1-27, 2022) Shyshka, R. B.; Шишка, Р. Б.; Shyshka, O. R.; Шишка, О. Р.; Shishka, N. V.; Шишка, Н. В.; Slipchenko, A. S.; Сліпченко, А. С.; Tkalych, M. O.; Ткалич, М. О.Стаття присвячена дослідженню європейських стандартів якості права для сприяння ефективності розпочатої в Україні роботи з оновлення цивільного законодавства. Можливість досягнення цієї мети залежить від якості процесу. Такий процес насамперед сприяє утвердженню абсолютної цінності людської особистості, свободи, демократії, рівності, пріоритету людини над державою; удосконалення механізмів захисту та належного захисту прав і свобод людини, її рівності перед законом і справедливістю.Публікація Цивільне право. Особлива частина : навчальний посібник(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Аврамова, О. Є.; Вакулович, Е. В.; Горбенко, А. С.; Євко, В. Ю.; Жорнокуй, В. Г.; Жорнокуй, Ю. М.; Загородній, С. А.; Зайцев, О. Л.; Zaitsev, O. L.; Кириченко, Т. С.; Красицька, Л. В.; Кройтор, В. А.; Кухарєв, О. Є.; Мороз, О. В.; Піхурець, О. В.; Сліпченко, А. С.; Сліпченко, С. О.; Сядриста, І. І.; Тіхонова, М. А.; Чалий, Ю. І.; Шишка, О. Р.; Ясечко, С. В.; Олексій зайцев; Ольга Мороз; Жорнокуй Юрій Михайлович; Олександр Кухарєв; Олександр Шишка; Юрій Чалий; Жорнокуй Валентина Григорівна; Сядриста (Гришина) Ірина ІгорівнаНавчальний посібник повністю відповідає курсу цивільного права, передбаченому для отримання вищої юридичної освіти. И ого традиційно було поділено на дві частини. У цій частині висвітлено питання загальних положень про зобов’язання та договір, охарактеризовано окремі групи договорів про передачу майна у власність, у тимчасове володіння та користування, договори про виконання робіт і договори про надання послуг, договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, а також недоговірні зобов’язання та питання спадкового права. Посібник може бути корисним як студентам (курсантам), так і аспірантам (ад’юнктам) та викладачам юридичних, економічних ЗВО, а також всім, хто цікавиться цивільним правом.Документ Цивільний оборот цифрового контенту(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 341-345, 2023) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.Підкреслено, що цифровий контент, як об’єкт цивільних прав представляє собою результат інтелектуальної, творчої діяльності. Він є нематеріальним (віртуальним), похідним та складним, оскільки створений на основі одного або кількох раніше існуючих творів, об’єктів суміжних прав, інформації. У цивільному обороті знаходяться майнові права на це благо.Документ Understanding the property within the eu private law(Legal Science and Praxis. - 2021. - № 1. - P. 32-36, 2021) Slipchenko, A. S.; Сліпченко, А. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951Досліджено поняття «власність» у розумінні Європейського суду з прав людини. Права та встановлення меж такого розуміння у внутрішніх системах континентального права. Узагальнено теоретичні підходи щодо визначення власності, аналізу та порівняння результатів її тлумачення національними судами та Європейськм судом з прав людини. Наголошено, що поняття власності в межах ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод значною мірою збігається із загальним її розумінням у системі правових знань окремих країн романо-германської системи права. Воно охоплює: речі, а також майнові права та обов'язки.Документ Поняття об’єктів цивільного обороту(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 81-93, 2022) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951В умовах економічної інтеграції держави з Європейським Союзом набувають актуальності проблеми правового регулювання цивільного обороту. Для їх вирішення необхідно визначитися з поняттям об’єкта цивільного обороту, адже, як справедливо відмічено в юридичній літературі, для правника важливо розуміти не тільки те, чи є певний субстрат об’єктом цивільних прав, а й те, чи є він об’єктом цивільного обороту. Проаналізовано визначення об’єктів цивільного обороту. Розглянуто поняття цивільного обороту, на основі чого визначено його об’єкт. Результатом дослідження є визначення об’єктів цивільного обороту. Встановлено, що об’єктом обороту є саме об’єкти цивільного права. Суб’єктивні права (обов’язки) можуть бути об’єктами цивільного обороту лише у випадку, коли вони виконують функцію об’єктів цивільних прав, тобто в конструкції «право на право».Документ Визначення поняття "майно" у праві ЄС та вітчизняному праві(Форум права. – 2020. – № 2 (61). – С. 122–130, 2020) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951Постановка проблеми. поняття "майно" є одним із самих дискусійних в юридичній літературі. Актуальність обраної тематики підсилюється й євроінтеграційними процесами в Україні та необхідністю рекодифікації цивільного законодавства. Завданнями статті є узагальнення теоретичних підходів щодо визначення поняття майна; аналіз та порівняння результатів його тлумачення національними судами та Європейським Судом з прав людини; визначення меж застосування даного поняття в судовій практиці. Серед методів обрано дедуктивний метод, необхідний для узагальнення існуючих точок зору, судової практики та законодавства. Аналіз та синтез дозволили дослідити структуру розглянутого поняття, а за допомогою порівняльних та діалектичних методів встановлено межі застосування терміна "властивість". У свою чергу, застосування методу порівняльного права дозволило визначити однорідні та різні елементи поняття власності за їх змістом у практиці вітчизняних судів та Європейського суду з прав людини. Результати. Встановлено, що існуюча власність охоплюється у вітчизняному законодавстві концепцією існуючих майнових вигод, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності. Дослідження обґрунтовує, що слово "власність" було використано у статті 1 Протоколу № 1 для позначення власності. Висновки. У цьому сенсі власністю є будь-які економічні блага, предмети як матеріального, так і нематеріального світу, які перебувають у стані привласнення фізичної чи юридичної особи. Поділ власності на існуючі та законні очікування, що традиційно використовується в прецедентному праві Європейського суду з прав людини, має свій аналог у юридичній доктрині України. Зокрема, наявне майно охоплюється у внутрішньому законодавстві поняттям існуючої власності, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності.