Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Співвідношення понять «правоздатність» та «дієздатність» у правосуб’єктності юридичної особи(Європейські перспективи. - 2018. - № 3. - С. 131-136, 2018) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.Стаття присвячена розгляду деяких теоретичних аспектів правосуб’єктності, зокрема, визначенню співвідношення понять «правоздатність» та «дієздатність» у правосуб’єктності юридичної особи. Обрана тема є актуальною, оскільки правосуб’єктність, як здатність конкретної особи бути суб’єктом цивільного права, носити «маску» учасника цивільних правовідносин, є однією з істотних властивостей суб’єкта, умовою його існування. На підставі проведеного наукового пошуку було зроблено висновок, що правосуб’єктність юридичної особи містить у собі дві складові частини – це правоздатність та дієздатність. Останні не є передумовою правосуб’єктності, як і навпаки. Аналіз чинного законодавства дозволив стверджувати, що організація може мати або універсальну, або обмежену правоздатність. При цьому, універсальна правоздатність виникає у момент створення юридичної особи, а обмежена – у момент вступу рішення суду про це в силу. Встановлено, що найбільш обґрунтованою та послідовною є та точка зору, відповідно до якої структура дієздатності містить у собі два елементи – це правочиноздатність та деліктоздатність. Правочиноздатність вказує на здатність суб’єкта своїми діями вчиняти правочини або навіть інші юридично значущі дії. Деліктоздатність – це здатність особи нести відповідальність за свої дії (бездіяльність). І якщо їх порівняти із поняттям дієздатності, то стає очевидним, що остання повністю поглинає як правочиноздатність, так і деліктоздатність. У свою чергу ліцензування, встановлення виключних видів діяльності інші чинники є встановленням певних меж дієздатності юридичної особи. Обсяг дієздатності юридичної особи також поставлено у залежність від настання певних умов.Документ Правосуб’єктність юридичної особи : автореф. дис.(Харків, 2019) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.; Синєгубов, О. В. - науковий керівникУ дисертації обґрунтовано, що призначення категорії правосуб’єктності юридичної особи як загальної передумови участі в цивільних правовідносинах полягає в тому, що за своєю роллю в механізмі правового регулювання така правосуб’єктність виступає як засіб фіксації можливості участі юридичної особи в цивільних правовідносинах – визнання за нею здатності бути носієм суб’єктивних прав та обов’язків, визначає закріплюване нормами права її загальне правове становище. Аргументовані положення про те, що наявність у юридичної особи правосуб’єктності допускає наявність у неї правоздатності, дієздатності (у тому числі правочиноздатності та деліктоздатності) та інших елементів правосуб’єктності, які такий суб’єкт отримує в результаті наділення його правами та обов’язками відповідно до норм цивільного законодавства. Поєднання всіх цих складових означає, що юридична особа, яка володіє ними, є суб’єктом цивільного права. У дисертації зазначається, що сучасним українським законодавством не врегульовано особливості участі юридичних осіб публічного права з передбаченням певних засобів та гарантій прав приватної особи в цих відносинах. Як наслідок, маємо невизначеність правосуб’єктності юридичної особи публічного права, її правового становища та видів у рамках цивільних правовідносин та співвідношення з юридичними особами приватного права.