Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Категорія рівності у здійсненні правосуддя у філософії та праві: встановлення нових дороговказів(Підприємництво, господарство і право. – 2019. – № 4. – С. 41-49, 2019) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721На підставі аналізу чинного цивільного процесуального законодавства та наявних наукових положень щодо природи рівноправності сторін у статті досліджується важливий з погляду науки філософії та права такий феномен, як необхідність забезпечення балансу рівних правових можливостей сторін в аспекті тісного взаємозв’язку з такою засадою цивільного судочинства, як процесуальна рівноправність сторін.Документ Правові аксіоми в цивільному судочинстві(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. – 2018. – № 32. – С. 47-52, 2018) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721У статті доводиться, що вчення про аксіоми як правове явище варто відносити до самостійних фундаментальних положень цивільної процесуальної науки. З’ясовано, що аксіоми в цивільному судочинстві треба відрізняти від подібних правових явищ, зокрема від принципів цивільного судочинства. У роботі наводиться й аналізується низка аксіом цивільного судочинства.Документ Особливості прояву змісту принципу пропорційності в цивільному судочинстві(Порівняльно-аналітичне право. - 2018. - № 1. - С. 96-99, 2018) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Стаття присвячена особливостям прояву змісту принципу пропорційності в цивільному судочинстві. Щоб принцип пропорційності був втілений у цивільне судочинство, що реально функціонує, він повинен бути закріплений у галузевому законодавстві. Стосовно принципу пропорційності це означає його включення до Цивільного процесуального кодексу України, але не тільки шляхом відтворення в нормах цього кодексу, а й через розвиток і конкретизацію з урахуванням специфіки його реалізації в окремих інститутах цивільного судочинства.Документ Судове провадження за масовими позовами: пропозиції з удосконалення українського законодавства у світлі досвіду країн Європейського Союзу(Право України. - 2015. - № 9. - С. 71-78, 2015) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2323-987X; ResearcherID: I-7765-2016Аналізується досвід застосування інституту масового позову в країнах Європейського Союзу. Викладені загальні риси масового позову як інституту, призначеного для забезпечення ефективної та процесуально економної судової процедури розгляду правових конфліктів за участю необмеженого кола осіб. Визначаються особливості провадження за масовим позовом: визначення складу групи, повідомлення учасників групи, а також характеризуються особливості судового розгляду і вирішення справи. Досвід країн ЄС проаналізовано з метою обрання оптимальної моделі масових позовів для України. Висловлюються пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства України.Документ Сочетание диспозитивности и процессуальной активности суда как принцип гражданского судопроизводства(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2016. - № 6, ч. 2 (Decembrie). - С. 92-96, 2016) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721В статье указывается, что соблюдение гражданской процессуальной формы субъектами гражданского процесса и необходимость выполнения его задач определяет наличие публично-правового интереса в гражданском процессе: процессуальной активности суда, которая также является неотъемлемой частью развития процесса. Таким образом, принцип сочетания начал диспозитивности и процессуальной активности суда - это нормативно закрепленное правовое требование, согласно которому от совершения лицами, участвующими в деле, процессуальных действий и корреспондирующих дискреционных полномочий суда зависит возникновение, развитие и прекращение гражданских процессуальных правоотношений, движение гражданского дела.Документ Участь працівників Державтоінспекції як спеціалістів в цивільному процесі(Форум права. – 2010. – № 3. – С. 222–226, 2010) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Глушкова, Д. Г.; Glushkovа, D. G.Розглядаються окремі проблеми участі спеціаліста у сучасному цивільному судочинстві – суб’єкта цивільного процесу, який має спеціальні знання або технічні навички, не має юридичної зацікавленості у результаті розгляду справи, залучається до процесу шляхом постановлення ухвали за власної ініціативи суду або ініціативи осіб, які беруть участь у справі, для надання судові консультативно-довідкової або технічної допомоги. Доводиться, що працівники ДАІ можуть залучатися до процесу як спеціалісти- консультанти.Документ Поняття принципу поєднання засад диспозитивності та процесуальної активності суду в цивільному судочинстві(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 2 (73). - С. 143-153, 2016) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Доведено, що диспозитивність проявляється як єдність волі та волевиявлення матеріально заінтересованої особи, здійсненого безпосередньо чи опосередковано через представника, вільно обирати варіанти поведінки, засоби судового захисту через юридичну природу цивільних процесуальних правовідносин. Зазначено, що дотримання цивільної процесуальної форми суб’єктами цивільного процесу та необхідність виконання його завдань визначають наявність публічно-правового інтересу в цивільному процесі – процесуальної активності суду, яка також є невід’ємною умовою розвитку процесу. Таким чином, принцип поєднання засад диспозитивності та процесуальної активності суду – це нормативно закріплена правова вимога, відповідно до якої від вчинення особами, які беруть участь у справі, процесуальних дій та кореспондуючих дискреційних повноважень суду залежить виникнення, зміна та припинення цивільних процесуальних правовідносин, рух цивільної справи.