Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
28 результатів
Результати пошуку
Документ Система приватних правовідносин як наслідок цифрової трансформації(Цифрова трансформація прав: ЄС та Україна : матеріали 1-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 квіт. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 107-110, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.Наголошено, що визначення системності правовідносин, які виникають в результаті цифрової трансформації в ЄС та Україні, дозволяють систематизувати всю сукупність або більшість знань, дефініцій, понять, точок зору в цій сфері, уникати повторів, прогалин та колізій законодавства.Документ Правовий режим цифрових речей у контексті вітчизняної концепції права власності(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 85-89, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.Зазначено, що правовий режим речей не відповідає природі та сутності цифрових речей, а значить, застосування до них положень про речі, як це передбачено ст. 179-1 ЦК України, не залежить від їх природних властивостей і сутності. Стверджено, що ст. 179-1 ЦК України, по суті, через невизначеність її змісту є «мертвою» нормою.Документ Правовий режим цифрових речей в контексті вітчизняної концепції права власності(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 4. - С. 216-223, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; СліпченкоСтаттю присвячено теоретичному осмисленню правового режиму цифрових речей, як об’єктів цивільних прав. Встановлено, що в результаті доповнення поіменованого переліку об’єктів цивільних прав та встановлення для них правового режиму речей між законодавчим підходом та традиційною доктриною цивільного права України виникла невідповідність, що створює проблеми для правореалізації та правозастосування вищенаведеної норми. Очевидно, що подібна невизначеність потребує ревізії існуючих на даний момент юридичних знань та їх змісту та вказує на актуальність дослідження. Адже система правових знань, як ніяка інша, з точки зору формальної логіки, повинна бути внутрішньо несуперечливою, бо інакше вона стає практично незастосовною. На основі проведеного дослідження зроблені висновки, встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) суперечить вітчизняній концепції права власності. Більш того, в такому встановленні немає необхідності, оскільки для всіх елементів, які наповнюють зміст поняття цифрової речі, вже давно встановлено свій, характерний саме для них правовий режим. Обгрунтовується, що твердження про те, що, згідно з українською концепцією права власності, об’єктами права власності можуть бути як тілесні, так і безтілесні речі є хибним. Сучасне вітчизняне законодавство не застосовує таку класифікацію. Більше того, її використання навіть у дослідницьких цілях є методологічно неправильним, оскільки створює передумови для хибних висновків на основі підміни понять. Встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) стало не правовою реальністю, а створило правову невизначеність. Водночас норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано з достатньою чіткістю, зрозумілістю та ясністю. Іншими словами, нормативні приписи закону, які не відповідають конституційному принципу верховенства права в аспекті вимоги юридичної визначеності, не можуть вважатися «правом» у державі, керованій верховенством права. Тому норми щодо цифрових речей, введені до Цивільного кодексу України є «мертвими» нормами.Документ Ownership right for the dead body and its parts(Legal, Economic Science and Praxis. - 2021. - № 1. - P. 4-10, 2021) Slipchenko, S. O.; Сліпченко, С. О.Наголошено, що сьогодні тіло померлого використовують практично в усьому світі як для його утилізації (поховання, кремація), так і для інших цілей. Перед судовою практикою неминуче постає питання про правовий режим цих об'єктів. Тому автором у статті зроблено спробу дослідити загальні тенденції визнання права власності на тіла померлих та їх окремі частини в рамках прецедентного права та міжнародного права.Документ Поняття об’єкту цивільних прав: традиції та сучасність(Доктрина приватного права: традиції та сучасність: матеріали XX наук.-практ. конф., присвяч. 100-й річниці з дня народж. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР, ректора Харків. юрид. ін-ту (1962–1987 рр.) В. П. Маслова (м. Харків, 4 лют. 2022 р.). – Харків: Право, 2022. - С. 127-132, 2022) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.Зазначено, що розумінню об’єкта цивільних прав надається важливе значення в теорії цивільного права. Від властивостей об’єкта залежить механізм правового регулювання тих чи інших цивільних відносин, можливість чи неможливість укладення певних правочинів, вибір способів захисту порушених прав тощо.Документ Транспортна послуга при перевезенні пасажира з інвалідністю(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 2. - С. 562-565, 2023) Шишка, Р. Б.; Shyshka, R. B.; Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.У статті проведено дослідження відносин у сфері захисту прав пасажирів з інвалідністю, які виникають за договором перевезення пасажира. Визначено, що транспортна послуга в цивілістиці розглядається як об’єкт цивільних прав та як спосіб здійснення особистих немайнових прав людини: права на вільний вибір місця проживання та його зміну та права на свободу пересування. В теорії договорів вона розглядається як предмет договору перевезення пасажира. Визначено наявність наукової дискусії, яка ґрунтується на двох протилежних, але взаємопов’язаних теоріях, - теорії дій та теорії благ, що породжує закономірне питання щодо предмету договору перевезення пасажира як дії з надання блага чи розуміння таким благом самої дії, корисної для пасажира та споживаної в процесі її надання? Визначено, що складнощі, породжені інвалідністю особи, ускладнюють здійснення пасажиром з інвалідністю належних їй особистих немайнових прав, зокрема, права на вільний вибір місця проживання та право на свободу пересування при користуванні транспортом за договором перевезення пасажира (надаваної перевізником транспортної послуги). Обґрунтовано, що надання транспортної послуги пасажиру з інвалідністю має відповідати критеріям доступності та інклюзивності, виходячи з індивідуальних потреб та можливостей такого пасажира. Забезпечення такої доступності має покладатися на перевізників та замовників транспортних послуг, включно органи місцевого самоврядування на основі принципів рівності та безбар’єрності. Зроблено висновок, що категорія «транспортної послуги» потребує подальших досліджень в контексті вирішення проблеми забезпечення прав пасажира з інвалідністю, що є особливо актуальним в умовах протистояння збройній агресії РФ та подолання її наслідків, в контексті глобальної проблеми забезпечення та захисту прав людини.Документ Онлайновий обліковий запис у цивільному праві України(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 91-96, 2023) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.Наведено поняття облікового запису та надано порівняння його характеристики з онлайновим обліковим записом. Зазначено, що обліковий запис – це лише засіб ідентифікації, засіб розпізнавання, причому таке розпізнавання відбувається комп’ютерним обладнанням, а поняття онлайнового облікового запису та облікового запису є тотожними, то і онлайновий обліковий запис є не об’єктом цивільних прав, а лише засобом ідентифікації осіб та прав, результатом фіксування коду в мережі Інтернет в електронній (цифровій) формі.Документ Посмертне донорство: на шляху формування національного правового підходу(Вісник Національної академії правових наук України. - 2018. - Т. 25, № 4. - С. 126-141, 2018) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152; Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Зазначено, що посмертне донорство органів є одним з найбільш актуальних питань в медицині. Практика використання органів померлих осіб для порятунку інших життів існує в більшості держав світу, але існують країни, які не знайшли єдиного вирішення цього питання. Вивчено питання посмертного донарства в Україні і визначено його відповідність європейсько-правовим стандартам. Матеріалом даного дослідження є правова регламентація посмертного донорства, як певної частини медицини. Досліджено норми міжнародного права, а також окремі положення національного законодавства різних країн, які спрямовані на регулювання відносини в сфері посмертного донорства. Наголошено на необхідність і можливість формування єдиних міжнародних стандартів правового регулювання посмертного донорства, і розробка на їх основі національного законодавства. Зазначено, що назріла гостра необхідність в розробці єдиних засад законодавства про донорство і трансплантації. Їх наявність не тільки дозволить уникнути юридичних колізій, але і дозволить визначити шляхи вдосконалення національного законодавства та єдину термінологію понятійного апарату. Встановлено, що законодавчі акти повинні розроблятися системно і повно, як і будь-який інший нормативний акт.Документ Вчення про об’єкти особистих немайнових прав(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : матеріали Х Міжнар. наук-практ. конф. (м. Суми, 20-21 трав. 2017 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2017. – С. 58 - 60., 2017) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152Висвітлено вчення про об’єкти особистих немайнових прав.Документ Правові наслідки незаконного володіння чужим майном(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 61-64, 2018) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152Зазначено, що цивільно-правові наслідки незаконного володіння чужим майном можуть бути для володільця як негативними (витребування майна), так і позитивними (виникнення права на позов про витребування «утримуваного» майна від інших осіб, право уникнути переслідування або притягнення до суду за межами певного періоду, виникнення права власності тощо). Очевидно, що всі вони потребують поглибленого дослідження та систематизації. Адже вони зачіпають не тільки інтереси володільця, а й власника. Для останнього, незаконне володіння (заволодіння) його майном може створювати також ряд правових наслідків. Наприклад, виникнення права вимагати повернення своєї речі, залежність здійснення цього права від волі володільця або взагалі припинення такого права, припинення права власності тощо. Всі ці питання мають не тільки теоретичне, а й велике практичне значення.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »