Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Міжнародно-правові засади процедури примусового виселення(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 3. - С. 194-199, 2023) Стеценко, А. А.; Stetsenko, A. A.Визначено відповідність міжнародно-правовим засадам процедури примусового виселення. Українське законодавство не враховує існуючі міжнародні стандарти та рекомендації міжнародних організацій щодо порядку застосування виселення, таке становище потребує подолання. Проаналізовано положення міжнародних документів, виокремлено такі ознаки примусового виселення: 1) наявність факту видалення з житла (житлового приміщення чи житлової нерухомості, частиною якої є земельна ділянка), тобто залишення житла з неможливим проживанням у ньому та використанням за власним волевиявленням окремих осіб, сімей та/або громади; 2) відсутність сформованого волевиявлення на залишення житла, що передбачає поєднання волі та об’єктивної форми її виявлення (у такому разі воля здебільшого формується під впливом зовнішнього фактора); 3) виникає як щодо окремої особи, так і сімей та/або громади; 4) особа, що залишає житло, володіла ним правомірно; 5) у момент виселення особи не мала доступу та/або їй не було надано доступ до відповідних форм правового чи іншого захисту. Розкрито засади процедури примусового виселення в аспекті положень міжнародного права: виключність примусового виселення; відповідність міжнародному праву в сфері прав людини та гуманітарного права; законність; доступність правової допомоги для особи, яка підлягає виселенню; судовий захист при примусовому виселенні; володіння житлом без дискримінації; справедлива компенсація та реабілітація після виселення; альтернативність у відшкодуванні; встановлення факту збереження права людини на достатній життєвий рівень при застосуванні процедури примусового виселення.Документ Міжнародні правові стандарти у сфері реалізації принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 3. - С. 200-204, 2023) Тімонов, А. І.; Timonov, A. I.Зазначено, що надання принципу гласності судового розгляду статусу конституційної норми, що розкриває основні засади судочинства, свідчить як про високий ступінь демократизації суспільства в цілому, так і про надання широкої можливості учасникам судового процесу обстоювати свої права й інтереси. Наголошено, що вимоги міжнародного права з проблематики прав людини, мають бути основою для розробки національного законодавства, яке визначає порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загалом і реалізацію принципу гласності та відкритості цивільного судочинства зокрема. Висвітлено підходи Європейського суду з прав людини до розуміння окремих положень змісту принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві. Проаналізовано роль судової практики Європейського суду з прав людини у становленні та процесі впровадження стандартів захисту прав і свобод людини у сфері реалізації принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві.Документ Посмертне донорство: на шляху формування національного правового підходу(Вісник Національної академії правових наук України. - 2018. - Т. 25, № 4. - С. 126-141, 2018) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152; Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Зазначено, що посмертне донорство органів є одним з найбільш актуальних питань в медицині. Практика використання органів померлих осіб для порятунку інших життів існує в більшості держав світу, але існують країни, які не знайшли єдиного вирішення цього питання. Вивчено питання посмертного донарства в Україні і визначено його відповідність європейсько-правовим стандартам. Матеріалом даного дослідження є правова регламентація посмертного донорства, як певної частини медицини. Досліджено норми міжнародного права, а також окремі положення національного законодавства різних країн, які спрямовані на регулювання відносини в сфері посмертного донорства. Наголошено на необхідність і можливість формування єдиних міжнародних стандартів правового регулювання посмертного донорства, і розробка на їх основі національного законодавства. Зазначено, що назріла гостра необхідність в розробці єдиних засад законодавства про донорство і трансплантації. Їх наявність не тільки дозволить уникнути юридичних колізій, але і дозволить визначити шляхи вдосконалення національного законодавства та єдину термінологію понятійного апарату. Встановлено, що законодавчі акти повинні розроблятися системно і повно, як і будь-який інший нормативний акт.Документ Цивільно-правове регулювання захисту прав дітей в Україні(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 2. - С. 155-158, 2023) Кириченко, Т. С.; Kyrychenko, T. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8785-0475Проаналізовано національне та міжнародне законодавства щодо правового регулювання відносин щодо захисту прав дітей в Україні. Зазначено, що в Україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених міжнародним та вітчизняним законодавством, протягом останнього часу істотно змінилися. Це пов’язано з посиленням уваги з боку держави до інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами.Документ Understanding the property within the eu private law(Legal Science and Praxis. - 2021. - № 1. - P. 32-36, 2021) Slipchenko, A. S.; Сліпченко, А. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951Досліджено поняття «власність» у розумінні Європейського суду з прав людини. Права та встановлення меж такого розуміння у внутрішніх системах континентального права. Узагальнено теоретичні підходи щодо визначення власності, аналізу та порівняння результатів її тлумачення національними судами та Європейськм судом з прав людини. Наголошено, що поняття власності в межах ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод значною мірою збігається із загальним її розумінням у системі правових знань окремих країн романо-германської системи права. Воно охоплює: речі, а також майнові права та обов'язки.Документ Ключові питання адаптації спадкового законодавства України до законодавства країн Європейського Союзу(Європейські перспективи. - 2019. - № 2. – С. 181-187, 2019) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Досліджено особливості адаптації спадкового законодавства України до законодавства країн Європейського Союзу. Обґрунтовано два основних напрями такої адаптації: визначення спадкового статусу постмортальних дітей спадкодавця та розширення договірних конструкцій у сфері спадкового права.Документ Legal consequences of adoption a child by foreigner according to the legislation of Ukraine and countries of the European Union(Visegrad journal on human rights. – 2020. – № 2 (Vol. 3). – P. 117-122, 2020) Moseichuk, A. I.; Мосейчук, А. І.Проаналізовано правові наслідки усиновлення іноземцем дитини за законодавством України та країн Європейського Союзу. Визначено основні спільні риси у правових наслідках усиновлення іноземцем дитини за законодавством України та країн Європейського Союзу. Сформульовано та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного сімейного законодавства України з урахуванням досвіду правового регулювання відносин з усиновлення в країнах Європейського Союзу.Документ Міжнародно-правові засади забезпечення житлової потреби(Scientific Collection «InterConf». - 2022. - № 121. - P. 170-177, 2022) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894Виокремлено міжнародно-правові засади забезпечення житлової потреби. Наголошено, що питання забезпечення житлової потреби продовжує бути актуальними, світ стикається із новітніми проблемами: міграція, енергетична криза, пандемія COVID-19. Все це має безпосередній вплив на механізми задоволення потреби у житлі. Засади задоволення житлової потреби закріплені у міжнародно-правових актах, зокрема у Загальній декларації прав людини, міжнародних договорах з прав людини, нормах міжнародного гуманітарного права ін. Аналіз цих документів дозволяє виокремлювати єдині засади щодо забезпечення первинної житлової потреби та потреби поліпшення житлових умов.Документ Принудительное выселение из жилища: аспекты национального и международного права(Scientific Collection «InterConf». - 2022.- № 95 (January ). - P. 422-429, 2022) Аврамова, О. Е.; Avramova, O. Ye.; Аврамова, О. Є.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894Розглянуто примусове виселення в аспекті національного та міжнародного права. Виявлено, що термін «примусове виселення» у міжнародному праві є ширшим за аналогічне поняття, яке використовується в національному законодавстві Азербайджанської Республіки, України. Виселення – це фактичне припинення проживання у житлі шляхом звільнення приміщення від проживання та/або видалення мешканців із житлового приміщення. Воно може бути добровільним та примусовим. Цей термін може бути застосований до випадків: 1) залишення житла та власності для порятунку життя та здоров'я у випадках збройних та інших конфліктів; 2) суспільної необхідності та потреби з метою розвитку суспільства та суспільних благ.Документ Переваги та ризики усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України(Наше право. - 2020. - № 3. - С. 184-190, 2020) Мосейчук, А. І.; Moseichuk, A. I.Розглянуто проблему правового регулювання відносин усиновлення іноземцями дитини-громадянина України, умов здійснення такого усиновлення, правових наслідків тощо. Обґрунтовано, що вводити мораторій на усиновлення іноземцями дітей, які є громадянами України, недоцільно, але необхідно створювати відповідну нормативну базу, насамперед, укладати міжнародні договори між Україною та іншими державами, громадяни яких беруть дітей на усиновлення, для того щоб забезпечити належний контроль за дотриманням інтересів усиновленої дитини, забезпечуючи при цьому пріоритет національного усиновлення.