Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Правові засади венчурного інвестування у стартапи як інноваційний продукт(Право та інновації. - 2023. - № 3 (43). - С. 39-46, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Стаття присвячена визначенню правових засад венчурного інвестування у стартапи як інноваційний продукт. Актуальність теми обумовлена тим, що головною перешкодою для розвитку стартапів в Україні є відсутність сталих та системних інвестицій, розвитку венчурного підприємництва, наукових досліджень венчурного інвестування. Метою статті є визначення правових засад венчурного інвестування у стартапи як інноваційний продукт. Венчурне підприємництво є діяльністю з особливим ризиком, оскільки спрямовано на вкладення інвестицій у розвідку науково-технічного результату. Підкреслено, що в умовах воєнного стану венчурне інвестування отримує особливе науково-практичне значення для повоєнного відновлення української економіки та розвитку суспільства. Доведено, що встановлені законодавцем критерії стартапу є близькими до критеріїв охороноздатності об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема об’єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей). Тому однією з правових ознак стартапу є його співвідношення з відповідним об’єктом права інтелектуальної власності, який отримав державну реєстрацію. При цьому стартап, незважаючи на отримання правової охорони, не втілений у певне виробництво, щодо нього ще проводяться науково-практичні розвідки. Підкреслено, що відсутність сталої практики використання стартапів вказує на існування ризику щодо його інвестування. Внаслідок цього стартап можна визначити як об’єкт з елементами ризику для подальшого його провадження. Аргументовано, що стартапи можуть розглядатися як інноваційний продукт. Розкрито, що реалізація стартапу як інноваційного продукту має певні особливості, обумовлені економічними циклами (етапи) його створення та реалізації. Кожний з виокремлених етапів має правове значення, оскільки може співвідноситься з конкурсним відбором стартапів щодо отримання інвестицій, зокрема, завдяки фінансовій державній підтримці. При цьому на кожному з етапів реалізації стартапу як інноваційного продукту відбувається як науково-технічна так і підприємницька діяльність у сфері венчурного інвестування. Підкреслено значення діяльності Фонду розвитку інновацій (Український фонд стартапів), що дозволяє отримати державне інвестування стартапів, оскільки укладання інвестицій в цю інновацію має значні ризики, тому для створення ринку стартапів держава створює відповідні стимулюючи механізми. На узагальнення наведеного запропоновано висновок, що стартапи є новою правовою категорією, яка потребує педальних наукових розвідок. На підставі проведеного дослідження виокремлено такі ознаки стартапу як об’єкта прав: є результатом науково-технічної творчості; має держану реєстрацію як об’єкта права інтелектуальної власності; не був втілений у системне виробництво; має новизну для відповідного ринку товарів та послуг; належить до об’єктів з підвищеним ризиком; має подвійну правову природу як інновації, так і окремого інвестиційного проєкту. Запропоновано поділ стартапів залежно від інститутів права інтелектуальної власності: а) стартапи у сфері авторського права (комп’ютерні програми, бази даних); б) патентно-правові стартапи (винаходи, корисні моделі, промислові зразки); 3) стартапи у сфері нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності (нові сорти рослин, компонування інтегральної мікросхеми).Документ Венчурне інвестування інноваційної діяльності: цивільноправовий аспект : дисертація(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2024) Сітченко, Г. М.; Sitchenko, H. M.; Жорнокуй, Ю. М. - науковий керівникДисертація є кваліфікаційною науковою працею, яку присвячено дослідженню цивільно-правового регулювання відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності з розробкою пропозицій до вдосконалення чинного законодавства України в цій сфері, що зумовлюється євроінтеграційними процесами нашої країни у контексті імплементації вироблених у світовій практиці ефективних правових механізмів забезпечення відповідного виду діяльності.Публікація Проблеми нормативно-правового забезпечення венчурного інвестування в Military tech(Право.ua. - 2023. - № 3. - С. 211-219, 2023) Шишка, О. Р.; Shyshka , O. R.; Шишка, Н. В.; Shyshka , N. V.; Олександр Шишка; Наталія ШишкаПроаналізовано стан нормативно-правового забезпечення венчурного інвестування в сфері військових технологій в Україні, що впливає на інноваційну діяльність та привабливість у цій сфері, задля встановлення основних проблем та прогалин нормативно-правового регулювання та визначення можливих напрямків для їх вирішення.Публікація Щодо проблеми визначення місця деяких правовідносин у сфері венчурного інвестування в предметі цивільного права(Право.ua. - 2023. - № 4, ч. 2. - С. 134-141, 2023) Шишка, О. Р.; Shyshka , O. R.; Олександр ШишкаПроаналізовано ключові проблеми правового встановлення в предметі цивільного права деяких цивільних відносин у сфері венчурного інвестування. Розроблено можливі шляхи їх вирішення для покращення стану правової визначеності в механізмі цивільно-правового регулювання.Документ Договір на виконання науково-дослідних робіт як форма закріплення прав та обов’язків учасників венчурного інвестування інноваційної діяльності(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 11. - С. 170-173, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.Виявлено особливості договору на виконання науково-дослідних робіт як форми закріплення прав та обов’язків учасників венчурного інвестування інноваційної діяльності. Обґрунтовано, що договір на виконання науково-дослідних робіт має подвійну правову природу. По-перше, такий договір опосередковує науково-дослідну діяльність, виступаючи при цьому різновидом договорів про виконання робіт. По-друге, договір на виконання науково-дослідних робіт є формою закріплення прав та обов’язків учасників венчурного інвестування інноваційної діяльності, тобто належить до інвестиційних договорів. Отже, замовник за цим договором матиме правовий статус інвестора, а виконавець – реципієнта інвестицій.Документ Правові проблеми залучення інвестицій для створення ксеноімплантатів і можливості їх подальшої трансплантації(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 6. - С. 251-256, 2023) Попов, В. А.; Popov, V. A.; Попова, С. О.; Popova, S. O.Доведено, що ксеноімплантати є об’єктами цивільного права і до них можна застосовувати правовий режим речей. З’ясовано, що для якісного впровадження новітніх технологій із застосуванням ксеноімплантатів необхідно залучати інвестиції. Разом з тим, встановлено, що розробка ксеноімплантатів вимагає значних витрат на дослідження, клінічні випробування та виробництво. Проаналізовано правові проблеми, з якими може зіткнутися інвестор у процесі вкладення коштів у таку технологію як ксеноімплантати.Документ Підприємство як суб’єкт та об’єкт цивільних правовідносин у сфері венчурного інвестування: огляд теоретичних точок зору(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 10. - С. 148-151, 2023) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.Стаття присвячена аналізу та огляду теоретичних підходів щодо правового розуміння підприємства у сфері венчурного інвестування як суб’єкта та об’єкта цивільних правовідносин. Автором аналізуються теоретичні підходи, що визначають підприємство як суб’єкт і одночасно як об’єкт цивільних правовідносин. В статті робиться висновок про недостатню чіткість та однозначність амбівалентного сприйняття підприємства в науковому дискурсі. Критично переосмислюючи підходи до подвійної правової природи підприємства, автор відкидає гіпотезу про можливість його одночасного існування як суб’єкта та об’єкта цивільних правовідносин. Але, незважаючи на це, у статті робиться акцент, що подвійна правова природа є атрибутом саме терміну «підприємство», який у сфері цивільного права має омонімічний характер. Це означає, що термін «підприємство» може бути інтерпретований у двох різних аспектах, залежно від контексту норм цивільного права та сфери їх застосування: як організація (юридична особа, суб’єкт цивільних прав) або як майно (об’єкт цивільних прав). Автором робиться висновок, що така неоднаковість у правовому розумінні підприємства не тільки свідчить про розбіжності в теоретичних підходах, але й підкреслює недоліки та неясності у чинному законодавстві. Рекомендується переглянути законодавчий підхід щодо використання терміну «підприємство», забезпечивши його більшу конкретність та чіткість, що сприятиме вирішенню правових конфліктів та спростить правозастосовчу практику. У зв’язку с цим, в статті запропоновано використовувати термін «підприємство» лише для позначення юридичної особи (суб’єкта правовідносин), а для майнових аспектів підприємства використовувати уточнену термінологію, наприклад, «єдиний майновий комплекс підприємства». Такий підхід сприятиме уникненню невизначеності та плутанини в правовому регулюванні, а також забезпечить більшу прозорість та ефективність цивільно-правових норм у сфері венчурного інвестування.Документ Об’єкт правовідносин у сфері венчурного інвестування інноваційної діяльності(Право та інновації. - 2022. - №1(37). - С. 31-37, 2022) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Подрез-Ряполова, І. В.; Podrez-Riapolova, I. V.Досліджено проблеми, що виникають щодо визначення об’єкта правових зв’язків у сфері венчурного інвестування інноваційної діяльності. Проаналізовано два основні підходи до розуміння такого об’єкта – об’єкт права промислової власності та інноваційний продукт або технологію. Доведено відсутність аргументів на користь доцільності визнання об’єктом венчурного інвестування інноваційної діяльності інноваційного продукту, оскільки про нього можна говорити у контексті характеристики якісних складових виробленої продукції з урахуванням провадження в інноваційний процес нового об’єкта права промислової власності, отриманого в результаті проведення та отримання нових науково-технічних розробок, результат яких отримав об’єктивну форму (патент, свідоцтво тощо). Технологія також не може визнаватися об’єктом досліджуваних відносин, оскільки її тлумачення у законодавстві та доктрині є досить розмитим, чітко не дає відповіді на запитання про розуміння такого об’єкта, оскільки є переважно узагальнюючим поняттям, яке охоплює весь спектр відносин, що мають місце у ланцюгу інноваційного процесу. Наголошено, що заінтересованість суб’єктів інноваційної діяльності становлять позитивні результати від проведення науково-технічних та конструкторських розробок, результатом яких є створення об’єкту інтелектуальної творчої діяльності, втіленого у певну об’єктивну форму (патент, свідоцтво тощо). Відповідно об’єктом венчурного інвестування інноваційної діяльності є майнові права на втілений у матеріальний носій інтелектуальний продукт, який створено в результаті фундаментальних і прикладних наукових досліджень, результати якого мають практичну придатність, здебільшого промислову, і можуть бути використані для потреб суспільства.