Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на судове рішення у справах про примусове виселення(Європейські перспективи. - 2024. - № 3. - С. 84-90, 2024) Стеценко, А. А.; Stetsenko, A. A.Стаття присвячена дослідженню особливостей впливу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на судове рішення у справах про примусове виселення. Автор наголошує, що дослідження проблеми примусового виселення з точки зору вимог основних актів міжнародного та національного законодавства у сфері примусового виселення є важливим і актуальним як для правової науки, так і для правозастосування. У праці доведено, що при мотивуванні судового рішення про задоволення позову суду слід обов’язково обґрунтовувати дотримання вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Узагальнюючи проведений аналіз міжнародного та національного законодавства у сфері примусового виселення, слід зазначити, що використання практики ЄСПЛ при розгляді судових справ щодо виселення має на меті значно поліпшити забезпечення прав людини. Стислий огляд основних актів міжнародного та національного законодавства у сфері примусового виселення дозволяє зробити висновки про існування таких особливостей: 1) застосування виселення у випадках, установлених законом; 2) наявність легітимної мети виселення; 3) доведення наявності розумного співвідношення (пропорційності) між метою виселення та засобами, які використовуються для її досягнення (суд визначає та дає оцінку відповідної пропорційності); 4) збереження балансу між публічними та приватними інтересами.Документ Становлення цивільної юрисдикції у справах про примусове виселення(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2023. - Вип. 3. - С. 36-43, 2023) Стеценко, А. А.; Stetsenko , A. A.Розкрито проблеми становлення цивільної юрисдикції у справах про примусове виселення. Встановлено, що розгляд справ, пов’язаних із примусовим виселенням, може відбуватися за правилами як адміністративного, так і цивільного судочинства. Доведено, що цивільна юрисдикція у справах про примусове виселення має тлумачитися в широкому розумінні, як повноваження всіх державних і недержавних органів, посадових осіб з розгляду та вирішення цивільних спорів у сфері примусового виселення. При цьому цивільна юрисдикція у справах про примусове виселення перебуває у стадії становлення.Документ Міжнародно-правові засади процедури примусового виселення(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 3. - С. 194-199, 2023) Стеценко, А. А.; Stetsenko, A. A.Визначено відповідність міжнародно-правовим засадам процедури примусового виселення. Українське законодавство не враховує існуючі міжнародні стандарти та рекомендації міжнародних організацій щодо порядку застосування виселення, таке становище потребує подолання. Проаналізовано положення міжнародних документів, виокремлено такі ознаки примусового виселення: 1) наявність факту видалення з житла (житлового приміщення чи житлової нерухомості, частиною якої є земельна ділянка), тобто залишення житла з неможливим проживанням у ньому та використанням за власним волевиявленням окремих осіб, сімей та/або громади; 2) відсутність сформованого волевиявлення на залишення житла, що передбачає поєднання волі та об’єктивної форми її виявлення (у такому разі воля здебільшого формується під впливом зовнішнього фактора); 3) виникає як щодо окремої особи, так і сімей та/або громади; 4) особа, що залишає житло, володіла ним правомірно; 5) у момент виселення особи не мала доступу та/або їй не було надано доступ до відповідних форм правового чи іншого захисту. Розкрито засади процедури примусового виселення в аспекті положень міжнародного права: виключність примусового виселення; відповідність міжнародному праву в сфері прав людини та гуманітарного права; законність; доступність правової допомоги для особи, яка підлягає виселенню; судовий захист при примусовому виселенні; володіння житлом без дискримінації; справедлива компенсація та реабілітація після виселення; альтернативність у відшкодуванні; встановлення факту збереження права людини на достатній життєвий рівень при застосуванні процедури примусового виселення.Документ Принудительное выселение из жилища: аспекты национального и международного права(Scientific Collection «InterConf». - 2022.- № 95 (January ). - P. 422-429, 2022) Аврамова, О. Е.; Avramova, O. Ye.; Аврамова, О. Є.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894Розглянуто примусове виселення в аспекті національного та міжнародного права. Виявлено, що термін «примусове виселення» у міжнародному праві є ширшим за аналогічне поняття, яке використовується в національному законодавстві Азербайджанської Республіки, України. Виселення – це фактичне припинення проживання у житлі шляхом звільнення приміщення від проживання та/або видалення мешканців із житлового приміщення. Воно може бути добровільним та примусовим. Цей термін може бути застосований до випадків: 1) залишення житла та власності для порятунку життя та здоров'я у випадках збройних та інших конфліктів; 2) суспільної необхідності та потреби з метою розвитку суспільства та суспільних благ.