Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
37 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Відшкодування моральної шкоди закладам вищої освіти, завданої через війну(Українська і польська молодь: спільне майбутнє – безпечна Європа: матеріали міжнар. молодіж. кругл. столу (м. Харків, 28 листоп. 2024 р.). – Харків: ХНУВС, 2024. – С. 13-17, 2024) Глазкова, В. О.; Hlazkova, V. O.Зазначено, що сьогодні у вітчизняному законодавстві відсутній спеціальний механізм компенсації моральної шкоди, спричиненої війною для юридичних осіб, окрім загальноприйнятого – звернення із позовом до суду. Проте, юридичні особи мають право на таке відшкодування і притягнення винних до відповідальності.Публікація Визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану(Слово Національної школи суддів України. – 2024. – № 2. – С. 135–148, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; Олександр КухарєвСтаття присвячена виявленню особливостей розгляду цивільних справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Проаналізовано найбільш поширені обставини, якими спадкоємці пояснюють неприйняття спадщини в умовах воєнного стану: перебування на час відкриття спадщини за межами України; проживання на час відкриття спадщини в місцевості, що перебувала під окупацією або в зоні активних бойових дій; хвороба; необізнаність про наявність заповіту, складеного на користь позивача.Документ Ключові дискусійні особливості нормативної бази речового права(Актуальні проблеми правотворчості в Україні : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 139-141, 2024) Сербенюк, С. О.; Serbenyuk, S. O.У даній роботі основну увагу приділено короткому переліку основних дискусійних моментів нормативної правової бази речового права України.Документ Відшкодування збитків за неналежне виконання (невиконання) своїх обов’язків сторонами договору про надання юридичних послуг(Право і суспільство. – 2024. – № 4. – С. 100-113, 2024) Чумак, Р. В.; Chumak, R. V.; Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Стаття присвячена проблемі відшкодування збитків за неналежне виконання договорів про надання юридичних послуг, яка залишається однією з найактуальніших у цивільному праві. Автори статті відзначають, що аналіз судової практики демонструє, що вимоги щодо відшкодування збитків займають значну частину серед судових позовів у сфері надання юридичних послуг. Відповідно, автори вважають, що проблема відповідальності виконавця юридичної послуги, і зокрема питання можливості відшкодування збитків за неналежне виконання (невиконання) своїх обов’язків сторонами про надання юридичних послуг, викликає найбільше проблемних питань з точки зору як доктрини цивільного права, так і практики правозастосування. Автори у статті зазначають, що відшкодування збитків, заподіяних поведінкою виконавців юридичних послуг, пов’язане з необхідністю встановлення наступних обставин: наявність збитків, протиправність поведінки виконавців, причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою виконавців і збитками, що виникають у замовника, вина заподіювача шкоди. Найбільш проблемним аспектом установлення вищезгаданих обставин є визначення протиправності в разі надання виконавцями юридичних послуг неналежної якості, особливо за тими випадками надання юридичних послуг, де сама предметна поведінка виконавця є об’єктом послуги. Бездіяльність виконавців, тобто абсолютне невиконання своїх обов’язків за договором, є очевидним правопорушенням, що не містить у собі певних складнощів юридичної кваліфікації. Установлення факту заподіяння збитків і таких умов відповідальності, як причинно-наслідковий зв’язок і вина, має певну специфіку, але не містить принципових відмінностей порівняно з іншими випадками відшкодування шкоди в договірних зобов’язаннях. В роботі зазначається, що замовники юридичних послуг звертаються з позовними вимогами про відшкодування майнової шкоди переважно тоді, коли виконавці достатньо грубо порушують договір, не дотримуючись принципів законності, добросовісності та розумності. Автори обґрунтовують положення про те, що підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, що утворюється дослідженими вище умовами відповідальності, кожна з яких не є самодостатньою. Тільки їх сукупний прояв утворюватиме підставу для несення виконавцем юридичної послуги відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заподіяних замовникові таких послуг.Документ State housing policy of Ukraine: status and development perspectives(Cuestiones Políticas. – 2023. – Vol. 41, № 76. – P. 46-63, 2023) Avramova, O. Ye.; Аврамова, О. Є.; Sloma, V.; Kulinich, O.; Fedorenko, T.; Myrza, S.The purpose of the article was to determine the state housing policy taking into account the state of war in Ukraine as a result of the conflict with the Russian Federation. The authors of the article have used general scientific (dialectical, axiological, etc.) and special (formal and logical, statistical, predictive, etc.) methods and scientific cognition. The lack of a state housing policy and a general strategy for the development of the housing stock has been established. The importance of the modern stage of the state housing policy of Ukraine, which is to restore the housing stock destroyed or damaged as a result of the war, ensuring the housing needs of internally displaced persons and people who have lost their homes, is emphasized. It has been concluded that the modern state housing policy of Ukraine needs to define its strategic directions taking into account the needs that arose as a result of the war. The authors have suggested the following areas of the latest state housing policy: construction of new housing stock, major repairs of housing-related infrastructure facilities, determination of mechanisms for accounting of rental housing stock and resumption of social housing construction, etc.Документ Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану використанням технологій штучного інтелекту: досвід ЄС та перспективи для України(Цифрова трансформація прав: ЄС та Україна : матеріали 1-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 квіт. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 126-133, 2024) Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.Відзначено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану технологіями штучного інтелекту, є важливим аспектом, який потребує належної уваги в умовах стрімкого розвитку технологій. Досвід Європейського Союзу в регулюванні цього питання є цінним прикладом для України, яка стоїть на шляху євроінтеграції. ЄС вже має значний прогрес у створенні правових рамок для захисту прав громадян від можливих ризиків, пов'язаних із системами ШІ. Україна, у свою чергу, також активно працює над впровадженням відповідних правових норм.Документ Штучний інтелект та його правовий режим(Цифрова трансформація прав: ЄС та Україна : матеріали 1-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 квіт. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 83-87, 2024) Олійник, І.; Oliinyk, I.Наголошено, що у світі, де штучний інтелект переходить від фантастичної ідеї до реального інструменту щоденного використання, виникає необхідність його ефективного правового регулювання. ШІ пропонує неймовірні можливості для бізнесу, науки та повсякденного життя. Актуальність правового регулювання ШІ не викликає сумнівів. Оптимізована та зрозуміла правова рамка може стати каталізатором для впровадження штучного інтелекту в Україні.Документ Право на відшкодування моральної шкоди у складі спадщини: до питання про об’єкт спадкування(Юридичний науковий електронний журнал. – 2024. – № 7. – С. 138-141, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.Стаття присвячена виявленню особливостей спадкування права на відшкодування моральної шкоди з урахуванням положень правової доктрини, чинного цивільного законодавства України та законодавства окремих зарубіжних країн, а також матеріалів судової практики. Доведено, що за національним законодавством право на відшкодування моральної шкоди не є елементом складу спадщини через його особистий характер і нерозривний зв’язок з особою спадкодавця. За чинним нормативним регулюванням об’єктом спадкового наступництва в разі смерті постраждалої особи є певна грошова сума, присуджена судом на користь цієї особи за її життя як відшкодування моральної шкоди. Такий підхід спостерігається і в судовій практиці, яка не допускає матеріального та процесуального правонаступництва в разі смерті позивача у справі про відшкодування моральної шкоди до ухвалення судового рішення. Обґрунтовано, що Цивільний кодекс України з урахуванням концепції універсального спадкового правонаступництва підлягає удосконаленню в частині включення до складу спадщини права на відшкодування моральної шкоди в разі звернення спадкодавця до суду з відповідним позовом. Внаслідок звернення потерпілої особи до суду з позовом про компенсацію моральної шкоди відповідне право переходить у стадію здійснення та набуває майнового характеру, адже спадкодавець у позові наводить грошовий еквівалент компенсації завданих йому фізичного болю, душевних страждань, приниження честі та гідності. Зобов’язання з відшкодування моральної шкоди виникає на підставі порушення особистих немайнових прав фізичної особи, проте з точки зору змісту таке зобов’язання є майновим, оскільки потерпіла особа вимагає компенсації у грошовому еквіваленті зазнаних фізичного болю, душевних страждань, приниження честі та гідності. За таких обставин спадкоємці набувають право кредитора у грошовому зобов’язанні.Документ Правові гарантії доступності медичної та реабілітаційної допомоги в період дії воєнного стану(Ірпінський юридичний часопис. – 2024. – Вип. 2 (15). – С. 46-58, 2024) Батрин, О. В.; Batryn, O. V.; Теремецький, В. І.; Teremetskyi, V. I.; Івахненко, О. А.; Ivakhnenko, O. A.Стаття присвячена аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я в Україні, спрямованих на покращення доступу до медичної та реабілітаційної допомоги в період воєнного стану. Під час аналізу використовувались теоретичні (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та емпіричні (спостереження, класифікації) методи. У статті також використано методи статистичного, порівняльного аналізу, діалектичний, екстраполяції тощо. Зроблено висновок, що протягом 2022–2023 років було внесено зміни в чинні нормативно-правові акти й розроблено нові, спрямовані на вдосконалення механізму доступу до медичної і реабілітаційної допомоги; розширено коло медичних працівників, які можуть надавати медичну та реабілітаційну допомогу; спрощено документообіг; збільшено нові пакети медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках програми медичних гарантій; збільшено кількість пакетів медичних послуг, за якими оплата здійснюється за пролікований випадок; передбачено надання реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації; внесено зміни в порядок надання екстреної медичної допомоги; спрощено порядок проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану; механізм направлення їх на лікування чи реабілітацію за кордон військовослужбовців, які брали участь у бойових діях; удосконалено механізм забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб, постраждалих унаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Розроблено пропозиції стосовно вдосконалення законодавства щодо правових гарантій реалізації права на медичну і реабілітаційну допомогу.Документ Про розуміння значення державної реєстрації права власності на спадщину(Правова держава. – 2024. – Вип. 53. – С. 113–123, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.Стаття присвячена з’ясуванню значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах з урахуванням чинного законодавства України, положень вітчизняної правової доктрини та матеріалів судової практики. Обґрунтовано, що у сфері спадкування державна реєстрація права власності має специфіку, іманентно зумовлену особливостями універсального спадкового правонаступництва, що характеризується безперервністю існування прав та обов’язків при зміні їх носіїв. Тим самим забезпечується стабільність майнового обороту шляхом запобігання стану правової невизначеності майна, власник якого помер. Наголошено, що державна реєстрація права власності на спадщину має правопідтверджуючий, а не правовстановлюючий характер. Зважаючи на дію правила зворотної сили прийняття спадщини, закріпленого в частині 5 статті 1265 Цивільного кодексу України, право власності на спадкове майно виникає у спадкоємця ретроспективно з часу відкриття спадщини, а не з моменту державної реєстрації прав на неї, незалежно від правового режиму спадкового майна (рухоме, нерухоме). Юридичним фактом, що породжує набуття права власності на спадкове майно зі зворотною дією у часі спадкоємцем, є прийняття ним спадщини. Хоча до здійснення державної реєстрації права власності спадкоємець обмежений у можливості розпоряджатися успадкованим нерухомим майном. Таке обмеження не є абсолютним і стосується передусім відчуження об’єктів, що входять до складу спадщини. У статті доводиться, що значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах виявляється у двох аспектах: 1) підтвердження права власності на спадщину; 2) припинення спадкових правовідносин, які трансформуються у відносини власності. Внаслідок здійснення державної реєстрації права власності, відповідне майно втрачає правовий режим спадкового, а особа – статусу спадкоємця. Окреслено три юридичні факти, що впливають на правовий режим спадкового майна: відкриття спадщини, прийняття спадщини та державна реєстрація права власності на неї.