Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Ключові проблеми спадкування цінностей, що зберігаються в індивідуальному банківському сейфі, та шляхи їх розв’язання
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 4. - С. 168-172, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.
    У статті виявлені особливості оформлення спадщини, що складається з цінностей, розміщених в індивідуальному банківському сейфі. Наголошено, що після смерті поклажодавця за договором про надання індивідуального банківського сейфа банк переважно відмовляє у наданні доступу до сейфа на підставі запиту нотаріуса або уповноваженої на це посадової особи органу місцевого самоврядування. Через це спадкоємець не може отримати свідоцтво про право на спадщину та змушений звертатися до суду з метою оформлення своїх прав на спадщину. Обґрунтовано спірність підходу, за яким нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину на вміст банківського сейфа, не зазначаючи конкретні речі, що містяться в ньому. З урахуванням положень чинного законодавства України запропоновано розв’язувати проблему оформлення прав на спадщину, до складу якої входять цінності, що зберігаються в банківському сейфі, з використанням двох механізмів. По-перше, закріплення в змісті відповідного договору правових наслідків смерті поклажодавця, а саме: порядку створення банком спеціальної комісії із залученням спадкоємців поклажодавця; процедури відкриття сейфа; складання акта опису; строків передання цього акта нотаріусу, який завів спадкову справу. Такий підхід зумовлений дією принципу свободи договору. По-друге, вчинення поклажодавцем заповіту з призначенням його виконавця та покладення на останнього обов’язків щодо доступу до сейфа з метою складення акта опису. При цьому, зважаючи на неоднакову правову природу відносин з виконання заповіту (договірну та недоговірну), встановити виконавцю заповіту відповідне повноваження можливо лише в разі його призначення заповідачем у заповіті. Своєю чергою суд або нотаріус, призначаючи виконавця заповіту, не можуть розширити повноваження цього суб’єкта, закріплені в законі. Установлення вмісту індивідуального банківського сейфа, а також складення відповідного опису за своєю сутністю не є охороною спадкового майна, що зберігається в сейфі.
  • Ескіз
    Документ
    Самочинне будівництво у складі спадщини: до питання про об’єкт спадкування
    (Часопис цивілістики. – 2023. – Вип. 50. – С. 51–56, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.
    Стаття присвячена з’ясуванню об’єкта спадкування у разі смерті самочинного забудовника. Вихідним положенням дослідження є віднесення самочинно побудованого нерухомого майна до дефектного об’єкта цивільних прав. Ця обставина суттєво впливає на його спадкування. Об’єкт спадкування в разі смерті самочинного забудовника залежить від правового режиму земельної ділянки, на якій розташована будівля чи споруда та може охоплювати як права, так і обов’язки. За загальним правилом до спадкоємців самочинного забудовника переходить право власності на будівельні матеріали, використані під час здійснення будівництва. У випадку надання земельної ділянки в установленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, в порядку спадкування переходить право на визнання права власності на такий об’єкт, тобто право на легалізацію. Таке право може бути реалізовано шляхом звернення до суду з позовом на підставі ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, а не в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України. За своєю сутністю право на визнання спадкоємцями права власності на самочинне будівництво, забудовником якого є спадкодавець, має схожість із правом на завершення приватизації житлового приміщення, розпочатого спадкодавцем за життя. За умови визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва за іншою особою – власником (користувачем) земельної ділянки, до спадкоємців забудовника переходить право на відшкодування витрат на будівництво. Здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці, власник (користувач) якої заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за фактичним забудовником, зумовлює перехід до спадкоємця останнього обов’язку знести об’єкт самочинного будівництва за свій рахунок. Включення такого обов’язку до складу спадщини пов’язане з його виникненням у спадкодавця за життя на підставі судового рішення. Цей обов’язок має бути покладений на спадкодавця за життя. При цьому підлягають застосуванню положення ст. 1281, 1282 Цивільного кодексу України. Тому спадкоємець виконує обов’язок знести самочинно зведену будівлю за свій рахунок, але в межах вартості успадкованого майна.