Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості сімейних правовідносин у першій половині ХХ ст.(Європейські перспективи. - 2016. - № 1. - С. 206-211, 2016) Шевченко, Д. А.; Shevchenko, D. A.Наукова стаття присвячена особливостям сімейних правовідносин в першій половині ХХ ст. Встановлено, що сімейні правовідносини можуть бути абсолютними і відносними. Більшість сімейних відносних правовідносин пов’язують двох конкретних суб’єктів, один з яких має право, а інший несе відповідний обов’язок. Абсолютні відносини практично не зустрічаються в сімейному праві, але існують абсолютні права з деякими ознаками відносних правовідносин. Майнові відносини подружжя щодо третіх осіб виступають як абсолютні, а в стосунках між подружжям як відносні.Документ Право на утримання вагітної жінки(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 218-220, 2023) Єрьоміна, Д. І.; Yeromina, D. I.Відзначено, що деякі положення та норми Сімейного Кодексу України потребують перегляду та редагування, тому що не сприяє здійснення вагітною жінкою свого права на утримання від свого чоловіка.Документ Обмеження сімейних прав(Наше право. - 2019. - № 2. - С. 177-182, 2019) Єфремова, І. О.; Yefremova, I. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2542-6812Доведено, що правові обмеження відіграють важливу роль у механізмі правового регулювання сімейних відносин. Аргументовано, що обмеження сімейних прав у широкому значенні – це певні правові заходи, спрямовані на звуження можливостей здійснення вже існуючого суб’єктивного сімейного права учасника сімейних правовідносин за вчинене правопорушення або з метою запобігання порушенню сімейних прав та інтересів, та встановлені сімейні обов’язки, заборони, покарання тощо. Обмеження сімейних прав у вузькому значенні – це певні заходи, передбачені законом або договором, які спрямовані на звуження можливостей здійснення вже існуючого суб’єктивного сімейного права учасника сімейних правовідносин за вчинене правопорушення або з метою запобігання порушенню сімейних прав та інтересів. Запропоновано закріпити в СК України положення щодо обмеження діда, баби, прабаби, прадіда у праві спілкування з внуками, правнуками або позбавлення цього права, якщо вони були засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо внуків, правнуків.Документ Окремі аспекти змісту шлюбного договору як правового регулятора відносин подружжя за законодавством України(Держава та регіони. Серія: Право. – 2021. – № 3 (73). – С. 40-45, 2021) Єніна, Л. В.; Yenina, L. V.Досліджено допустимість та необхідність регулювання окремих відносин на рівні шлюбного договору як правового регулятора відносин подружжя за законодавством України. Визначено, що обмеження щодо недопустимості надзвичайно невигідного матеріального становища учасника шлюбного договору, що виникає у зв’язку із укладенням договору, не має бути безпосередньою підставою для визнання договору недійсним, а мають застосовуватись загальні підстави визнання правочинів недійсними: вчинення їх під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини.Документ Правові стимули в договірному регулюванні правовідносин подружжя(Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 207-214, 2022) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XДосліджено роль правових стимулів у механізмі правового регулювання правовідносин подружжя. Підкреслено роль особистих немайнових благ як основи сімейних відносин, що визначає вибір оптимальної моделі правового регулювання таких відносин. Зроблено висновок, що можливість для особи отримати правові гарантії здійснення особистих немайнових прав у шлюбі є важливим правовим стимулом для використання договірного способу регулювання правовідносин подружжя. Договірне саморегулювання правовідносин подружжя через визначення способів здійснення суб’єктивного права дозволяє дотримуватися балансу між потребами і суб’єктивними правами та юридичними обов’язками кожного з подружжя, а також подружжя як батьків та захистити їх охоронювані законом інтереси.Документ Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи України (XVIII-XX століття): історико-правове дослідження : автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Шевченко, Д. А.; Shevchenko, D. A.; Россіхін, В. В. - науковий консультантДисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей, закономірностей та правових засад регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи України у XVІII – XX столітті. Автором акцентовано увагу на тому, що актуальність проблем регулювання шлюбно-сімейних відносин і гострота питань, пов’язаних з ними, особливо помітні в нашій країні в умовах значних показників у депопуляції населення, а також, зростання кількості шлюборозлучних процесів, збільшення числа позашлюбних дітей та дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Ситуація, що склалася в сучасній Україні супроводжується посиленням нігілістичних тенденцій, які отримують своє вираження в криміналізації суспільних відносин, диференціації соціальної структури суспільства, посиленням конфліктності взаємин між представниками різних соціальних груп. Протидіяти подібним тенденціям можна за допомогою досить широкого спектру форм і методів впливу, в тому числі за допомогою зміцнення і стабілізації сімейних відносин. У сфері правового регулювання - це перш за все означає створення «якісного законодавства», яке було б направлене на дієве регулювання шлюбно-сімейні відносини, забезпечення реалізації прав і свобод за допомогою діючих юридичних гарантій, найважливіше місце серед яких відводиться державним гарантіям. У свою чергу, законотворча і правореалізаційна діяльність в даній соціально-юридичній сфері неможлива без достатньої ідейнотеоретичної бази, що включає аналіз досвіду, накопиченого як вітчизняною політико-правовою думкою, так і зарубіжним науковим надбанням та досвідом. Звісно ж, що осмислення генезису проблеми правового регулювання шлюбно-сімейних відносин і її ретроспективний аналіз дозволять не тільки виробити діючий механізм вирішення проблеми правового регулювання відносин у сфері сім’ї та шлюбу в сучасних умовах, а й застережуть від здійснення можливихпомилок, які мали місце в історичному минулому. У роботі на підставі вивчення наукової літератури, законодавчих та інших нормативно-правових актів, нормативних джерел, опрацювання архівних матеріалів здійснено системний історико-правовий аналіз правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи у XVІII – XX столітті та системно викладено інформацію про особливості реалізації окремих сімейних прав та обов’язків, а також інститут майнових прав подружжя. За результатами комплексного доктринального дослідження здійснено комплексне узагальнення широкого кола правових та наукових джерел, спеціальної наукової літератури, за результатами чого визначено закономірності становлення, розвитку правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у XVIІI – XX століття.Документ Припинення шлюбу внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. –2020. – № 1. – С. 36-39, 2020) Кириченко, Т. С.; Kirichenko, T. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8785-0475Мета статті полягає в аналізі окремих положень сімейного законодавства, що регламентують припинення шлюбу внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя задля виявлення змістовних прогалин, окреслення конкретних недоліків та пошуку шляхів їх усунення.Документ Методологія цивільно-правового дослідження сімейних правовідносин(Форум права. - 2013. - № 1. - С. 397–401, 2013) Кириченко, Т. С.; Kirichenko, T. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8785-0475Розглянуто проблеми методології цивільно-правового дослідження, зокрема інтегративного підходу в умовах методологічного плюралізму, а також класифікації методів цивільно-правового пізнання.