Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Відшкодування моральної шкоди закладам вищої освіти, завданої через війну(Українська і польська молодь: спільне майбутнє – безпечна Європа: матеріали міжнар. молодіж. кругл. столу (м. Харків, 28 листоп. 2024 р.). – Харків: ХНУВС, 2024. – С. 13-17, 2024) Глазкова, В. О.; Hlazkova, V. O.Зазначено, що сьогодні у вітчизняному законодавстві відсутній спеціальний механізм компенсації моральної шкоди, спричиненої війною для юридичних осіб, окрім загальноприйнятого – звернення із позовом до суду. Проте, юридичні особи мають право на таке відшкодування і притягнення винних до відповідальності.Документ Компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 4. - С. 122-128, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Статтю присвячено виявленню особливостям компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій. У роботі проаналізовано цивільно-правова відповідальність держави, як суб’єкта відповідальності. Визначено, що цивільно-правова відповідальність держави може поділятися залежно від правового статусу держави: відповідальність національної держави; цивільно-правова відповідальність іноземної держави; відповідальність держави-агресора. Судова практика України базується на тому, що згода рф на притягнення її у якості відповідача у справах щодо відшкодування матеріальної, моральної шкоди не потрібна. При цьому інша держава повинна надавати згоду на участь у таких процедурах. Сформульована позиція, що у межах компенсаційних відносин щодо пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, ця компенсація ні є цивільно-правовою відповідальністю. Наголошено, що Українська держава самостійно компенсує збитки, що отримали фізичні особи задля охорони суспільних відносин, забезпечення прав людини, майнового обороту. Відшкодування цієї шкоди є підставою щодо звернення до країни агресора із вимогою про репарацію таких збитків. Визначено, що компенсаційні правовідносини поширюються виключно на об’єкти житлової нерухомості та її власників або управителів. Такий підхід є певно звуженим, водночас він вказує, що держава первинно підтримує соціальний напрям щодо житлового забезпечення осіб, оскільки житлова потреба є базовою потребою людини. Перспективними напрями наукових розвідок у цьому напряму є обґрунтування компенсацій юридичним особам, виявлення особливостей цивільного процесу щодо захисту прав осіб при виплаті компенсацій. Загалом, українське законодавство потребує подальшого оновлення у сфері процедур компенсацій за зруйноване/ пошкоджене нерухоме майно.Документ Компенсація збитків у вигляді упущеної вигоди, понесеної внаслідок збройної агресії РФ проти України: цивільно-правовий аспект(Наше право. - 2024. - № 2. - С.214-221, 2024) Парій, М. О.; Parii, M. O.Стаття присвячена проблематиці компенсації збитків у вигляді упущеної вигоди, понесеної внаслідок збройної агресії РФ проти України. Встановлено, що за законодавством України упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Водночас, визначено, що в міжнародному законодавстві упущена вигода (lost profit) включає будь-яке передбачуване збільшення активів сторони, яке не сталося з причини порушення договору другою стороною. Розглянуто, що важливим елементом можливості компенсації упущеної вигоди є попередньо укладений договір, та збитки прямо не пов’язані з умовами договору, а лише є наслідком їх неналежного виконання стороною. Доведено, що для звернення про компенсацію упущеної вигоди потрібно належним чином зафіксувати завдану шкоду, а також зібрати достатній обсяг доказів. Підкреслено, що сьогодні відсутній інший механізм, окрім звернення до суду з позовом про компенсацію упущеної вигоди.Документ Механізми відшкодування шкоди, завданої війною в умовах сьогодення(Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 159-165, 2024) Парій, М. О.; Parii, M. O.У статті досліджено проблематику визначення механізмів відшкодування шкоди, завданої війною сьогодні. Зазначено та проаналізовано механізми відшкодування шкоди, що існують у сучасному світі. Встановлено, що репарацію чи контрибуцію можна застосовувати лише за умови визнання таких зобов’язань країною-агресором. Досліджено позиції вітчизняних науковців та їх пропозиції щодо формування і застосування інших механізмів відшкодування шкоди, завданої війною, в цивільно-правовому аспекті.Документ Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання подружжя по утриманню(Європейські перспективи. - 2018. - №3. - С. 116-122, 2018) Красвітна, Т. П.; Krasvitna , T. P.Розкрито проблемні питання відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання подружжя по утриманню. Визначено заходи відповідальності за невиконання та (або) неналежне виконання зобов’язання подружжя по утриманню за сімейним законодавством України та надано пропозиції з удосконалення чинного сімейного законодавства України у цій сфері.Документ Загальнотеоретичні проблеми та практичні аспекти спадкування обов’язку відшкодувати шкоду та сплатити неустойку(Нове українське право. – 2022. – Вип. 2. – С. 59-65, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Стаття присвячена з’ясуванню особливостей спадкування обов’язку відшкодувати завдану спадкодавцем шкоду та сплатити присуджену з нього за життя неустойку. Наголошено, що підлягають відшкодуванню збитки, завдані як у договірних, так і в недоговірних відносинах. Обґрунтовано висновок, що обов’язок відшкодувати шкоду, завдану спадкодавцем, а також сплатити присуджену з нього неустойку є не наступництвом у цивільно-правовій відповідальності, а елементом складу спадщини – спадковим пасивом. Такий обов’язок виконується у формі сплати певної грошової суми, а не передання речей в натурі, якщо договором між спадкоємцем та кредитором не встановлений інший порядок відшкодування шкоди (сплати неустойки). Потерпілий у спадкових правовідносинах набуває статусу кредитора спадкодавця (боржника), а тому порядок та строки виконання обов’язку відшкодувати шкоду та сплатити неустойку регулюються статями 1281, 1282 Цивільного кодексу України. Встановлено, що у сфері спадкового права суттєво звужено застосування принципу повного відшкодування збитків, зважаючи на таке: 1) обов’язок відшкодувати шкоду, завдану делінквентом і сплатити присуджену з нього неустойку, обмежується вартістю рухомого чи нерухомого спадкового майна; 2) потерпілий повинен дотримуватись порядку та строків пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців боржника, визначених у статтях 1281, 1282 Цивільного кодексу України; 3) потерпілий, який у шестимісячний строк не пред’явив вимоги до спадкоємців делінквента, що прийняли спадщину, позбавляється права вимоги; 4) розмір збитків та неустойки може бути зменшений судом. Право на пред’явлення відповідного позову виникає у спадкоємця після прийняття спадщини. Суд може зменшити завдані спадкодавцем збитки та присуджену з нього неустойку до розміру, меншого за вартість спадкового майна.