Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Правові гарантії доступності медичної та реабілітаційної допомоги в період дії воєнного стану
    (Ірпінський юридичний часопис. – 2024. – Вип. 2 (15). – С. 46-58, 2024) Батрин, О. В.; Batryn, O. V.; Теремецький, В. І.; Teremetskyi, V. I.; Івахненко, О. А.; Ivakhnenko, O. A.
    Стаття присвячена аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я в Україні, спрямованих на покращення доступу до медичної та реабілітаційної допомоги в період воєнного стану. Під час аналізу використовувались теоретичні (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та емпіричні (спостереження, класифікації) методи. У статті також використано методи статистичного, порівняльного аналізу, діалектичний, екстраполяції тощо. Зроблено висновок, що протягом 2022–2023 років було внесено зміни в чинні нормативно-правові акти й розроблено нові, спрямовані на вдосконалення механізму доступу до медичної і реабілітаційної допомоги; розширено коло медичних працівників, які можуть надавати медичну та реабілітаційну допомогу; спрощено документообіг; збільшено нові пакети медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках програми медичних гарантій; збільшено кількість пакетів медичних послуг, за якими оплата здійснюється за пролікований випадок; передбачено надання реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації; внесено зміни в порядок надання екстреної медичної допомоги; спрощено порядок проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану; механізм направлення їх на лікування чи реабілітацію за кордон військовослужбовців, які брали участь у бойових діях; удосконалено механізм забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб, постраждалих унаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Розроблено пропозиції стосовно вдосконалення законодавства щодо правових гарантій реалізації права на медичну і реабілітаційну допомогу.
  • Ескіз
    Публікація
    Кваліфікація лікарських (медичних) помилок
    (Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2023. - Вип. 80, т. 1. - С. 239-245, 2023) Скриннікова, К. О.; Skrynnikova, K. O.; Катерина Скриннікова
    У статті проаналізовано класифікацію лікарських помилок за причинами, зокрема: діагностичні помилки; лікувально-тактичні помилки; технічні помилки; організаційні помилки та деонтологічні помилки. Надана правова оцінка лікарської (медичної) помилки як однієї з можливих підстав цивільно-правової відповідальності. Обґрунтовано, що відповідальність лікаря, медичного персоналу залежить від наявності вини в його діях і кваліфікації негативного результату надання медичної допомоги. Підкреслено, що лікарі (медичні працівники) несуть відповідальність не за лікарську помилку, а саме за шкоду, заподіяну пацієнту внаслідок цієї помилки. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення цивільного законодавства України у сфері медицини.
  • Ескіз
    Документ
    Специфіка суб’єктного складу у переддоговірній відповідальності закладів охорони здоров’я перед пацієнтом
    (Право і суспільство. - 2023. - № 3. - С. 146-150, 2023) Ходєєва, Н. В.; Khodeeva, N. V.
    Досліджено специфіку суб’єктного складу в переддоговірній відповідальності яка виникає у закладів охорони здоров’я саме перед пацієнтом. Визначено особливості переддоговірної відповідальності яка виникає між закладами охорони здоров’я та пацієнтами як такої, що може бути як договірною, так і деліктною. Проаналізовано момент набуття фізичною особою статусу пацієнта на всіх стадіях відносин які виникають з медичною організацією, в загалом і на переддоговірній.
  • Ескіз
    Документ
    Проблема нормативного врегулювання прав пацієнтів у договірних відносинах
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 275-277, 2017) Скриннікова, К. О.; Skrynnikova, K. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3721-4462
    Відзначено, що відсутність закріплення у національному законодавстві України переліку прав пацієнтів, механізму захисту прав пацієнтів, призводить до того, що в договірних відносинах медичні заклади не приділяють належної уваги правам пацієнтів, бажаючи як найкраще прописати саме ті вимоги в яких зацікавлений заклад, а це в свою чергу призводить до порушення прав пацієнтів та виникненню певної кількості судових справ.
  • Ескіз
    Документ
    Деякі аспекти цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання медичних послуг
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 282-283, 2018) Скриннікова, К. О.; Skrynnikova, K. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3721-4462
    Розкрито деякі аспекти цивільно-правового регулювання відносин у сфері надання медичних послуг.
  • Ескіз
    Документ
    Актуальні питання цивільно-правової відповідальності за правопорушення в медицині
    (Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2020. - № 2. - С. 39-42, 2020) Коробцова, Д. В.; Korobtsova, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4753-7433
    Стаття присвячена визначенню поняття «цивільно-правова відповідальність у медичних правовідносинах», яка розглядається як один із видів професійної відповідальності, що настає у випадках порушення або невиконання медичною установою, медичними працівниками своїх професійних обов’язків і призводить до появи певних негативних наслідків у вигляді завдання шкоди життю, здоров’ю пацієнта або інших осіб. Особливістю цивільно-правової відповідальності за правопорушення в медицині є порушення особистих немайнових прав, які є найціннішими для особи і не підлягають повному відновленню в результаті правопорушення. У статті проаналізовано окремі риси цивільно-правової відповідальності в медичних правовідносинах, зазначається про можливість застосування її заходів лише при порушенні конкретних прав пацієнта та наявності відповідної шкоди в особистій або майновій сфері особи. Поставлення прав лише під погрозу порушення без наявних шкідливих наслідків не є підставою для застосування заходів цивільно-правової відповідальності. Вказується на обов’язок саме потерпілої сторони (пацієнта) доводити факт правопорушення, наявність заподіяної йому шкоди та причинний зв’язок між діями виконавця послуги та негативними наслідками, окремо зазначається про наукові підходи до поняття «протиправна поведінка». У статті розглянуто принцип презумпції вини виконавця медичних послуг, але при цьому зазначається, що заходи цивільно-правової відповідальності в медичних правовідносинах знаходять свою реалізацію здебільшого при бажанні зацікавленої особи – пацієнта або інших осіб. Отже, ніхто не може примусити пацієнта звертатися з вимогами до виконавця послуг, оскільки це є його правом, а не обов’язком. Ось чому при однакових обставинах один пацієнт у випадку незадоволення якістю послуг висуває вимоги до медичної установи або лікаря, а інший – ні. Автором проаналізовано питання відшкодування пацієнту як матеріальних збитків, так і компенсації моральної шкоди. Зазначено на особливості відшкодування шкоди з договору (договірну відповідальність) з самого факту правопорушення, тобто завдання збитків у силу порушення абсолютних прав.
  • Ескіз
    Документ
    Медичні фобії у разі укладення договору про надання медичних послуг та їх юридичні наслідки
    (Підприємництво, господарство і право. – 2020. – № 1. – С. 33-37, 2020) Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844
    У статті розглядаються питання врахування медичних фобій у разі укладення договору про надання медичних послуг та їх юридичні наслідки. Звернено увагу, що цивільне законодавство виходить із того, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Наведене прямо впливає на формування волі та волевиявлення сторін договору про надання медичних послуг, якими є лікар та пацієнт. Першорядним є питання про порядок досягнення між лікарем та пацієнтом згоди щодо предмета договору, що, як правило, пов’язано з відсутністю певних медичних знань у пацієнта взагалі і про хворобу, яку необхідно вилікувати, зокрема. Актуалізується відповідна проблематика у контексті: 1) необхідності врахування медичних фобій, які здебільшого притаманні пацієнту, саме під час укладання договору на надання медичних послуг; 2) впливу відповідних фобій на формування волі та волевиявлення пацієнта. Питання вивчення страху саме на часі для філософії, психології, психотерапії та психіатрії. Підсумовується, що, на жаль, право практично не приділяє увагу вивченню цього феномена, хоча він може бути підставою для впливу на волю контрагента під час укладення досліджуваного договору. Отже, для правознавства невирішеним сьогодні є питання: яким чином фактор страху впливає на укладення договору про надання медичних послуг. Зроблено висновок, що такі психологічні факти як медичні фобії, істотно впливають на юридичний факт – процес укладання договору про надання медичних послуг. Перш за все це пов’язано з порушенням загальних вимог до чинності правочину, передбачених ч. 3 ст. 203 ЦК України, а саме волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. В аспекті розглядуваної проблематики воля особи під впливом зазначених страхів не відповідає вимогам, передбаченим законодавством щодо змісту волі та її зовнішнього вираження. Доводиться, що юридичним наслідком такої невідповідності є порушення зазначених вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, і, як наслідок, визнання недійсним договору про надання медичних послуг.
  • Ескіз
    Документ
    Issues in the definition of individuals as subjects of the right to information about their health
    (Legea si viata = Закон и Жизнь: междунар. науч.-практ. журн. – 2016. – № 12/2 (Decembrie). – P. 115-118, 2016) Khodeeva, N. V.; Ходєєва, Н. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6154-6854; Ходеева, Н. В.
    У даній роботі розглядається ряд проблемних питань щодо визначення суб'єктів права на інформацію про стан свого здоров'я. Також підлягають дослідженню деякі аспекти права на інформацію про стан здоров'я, які ведуть до невизначеності теоретико-методологічної бази, а також до суперечливої ​​правозастосовчій практики. Піднімаються питання щодо суб'єктів права на інформацію про стан свого здоров'я, так як це дуже широка і до кінця не вивчена проблема, яка заслуговує теоретичної розробки і законодавчого впорядкування. Правильне наукове уявлення про суб'єктів права на інформацію про стан здоров'я має велике значення як для теорії, так і для практики.
  • Ескіз
    Документ
    Цивільно-правове регулювання інформованої згоди на медичне втручання : автореф. дис.
    (Харків, 2017) Дворніченко, А. С.; Dvornichenko, A. S.; Дворниченко, А. С.; Синєгубов, О. В. - науковий керівник
    У дисертації на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових, науковопубліцистичних джерел та чинного вітчизняного законодавства розкрито особливості цивільно-правової охорони інформованої згоди на медичне втручання. Метою дисертації є комплексне дослідження питань теорії та практики цивільно-правової охорони інформованої згоди на медичне втручання й вироблення пропозицій щодо удосконалення чинного національного законодавства. Визначено поняття і види медичного втручання, на яке за законом необхідна інформована згода пацієнта. Досліджено зміст права пацієнта на надання/ненадання інформованої згоди на медичне втручання. Встановлено юридичні наслідки надання/ненадання пацієнтом інформованої згоди. Узагальнено цивільно-правову природу згоди пацієнта на медичне втручання. Розкрито випадки медичного втручання без інформованої згоди пацієнта. Визначено критерії інформованості як правові ознаки згоди на медичне втручання. Аргументовано інформовану згоду на втручання в організм дитини, а саме проблеми законодавства та практики. Виокремлено право на інформовану згоду на медичне втручання повнолітніх осіб, які за рішенням суду не мають повного обсягу цивільної дієздатності.