Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Неустойка як захід відповідальності за прострочення сплати аліментів одному з подружжя(Наше право. - 2018. - № 2. - С. 156-161, 2018) Красвітна, Т. П.; Krasvitna, T. P.У статті проаналізовано правові позиції Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду щодо обчислення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Зроблено висновок, що розмір пені за прострочення сплати аліментів одному з подружжя визначається, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Доведено, що неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів одному з подружжя може бути законною чи договірною. Чинним законодавством України передбачено штрафну неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів одному з подружжя. За домовленістю між подружжям неустойка може бути заліковою, виключною чи альтернативною.Документ Припинення зобов’язання подружжя по утриманню за договором(Право.ua. - 2018. - № 3. - С. 127-132, 2018) Красвітна, Т. П.; Krasvitna , T. P.Розглянуто особливості припинення зобов’язання подружжя по утриманню за договором. Визначено, що Сімейний кодекс України регулює особливості укладення двох договорів між подружжям про припинення права на аліменти: договору про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно; договору між подружжям про припинення права на утримання у зв’язку з одержанням одноразової грошової виплати. Запропоновано внести зміни до Сімейного кодексу України та передбачити окремі підстави розірвання договору між подружжям про припинення права на утримання на вимогу відчужувача нерухомого майна за рішенням суду, якщо непрацездатність того з подружжя, хто потребував матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину чи була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу, чи одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребував матеріальної допомоги.Документ Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи України (XVIII-XX століття): історико-правове дослідження : автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Шевченко, Д. А.; Shevchenko, D. A.; Россіхін, В. В. - науковий консультантДисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей, закономірностей та правових засад регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи України у XVІII – XX столітті. Автором акцентовано увагу на тому, що актуальність проблем регулювання шлюбно-сімейних відносин і гострота питань, пов’язаних з ними, особливо помітні в нашій країні в умовах значних показників у депопуляції населення, а також, зростання кількості шлюборозлучних процесів, збільшення числа позашлюбних дітей та дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Ситуація, що склалася в сучасній Україні супроводжується посиленням нігілістичних тенденцій, які отримують своє вираження в криміналізації суспільних відносин, диференціації соціальної структури суспільства, посиленням конфліктності взаємин між представниками різних соціальних груп. Протидіяти подібним тенденціям можна за допомогою досить широкого спектру форм і методів впливу, в тому числі за допомогою зміцнення і стабілізації сімейних відносин. У сфері правового регулювання - це перш за все означає створення «якісного законодавства», яке було б направлене на дієве регулювання шлюбно-сімейні відносини, забезпечення реалізації прав і свобод за допомогою діючих юридичних гарантій, найважливіше місце серед яких відводиться державним гарантіям. У свою чергу, законотворча і правореалізаційна діяльність в даній соціально-юридичній сфері неможлива без достатньої ідейнотеоретичної бази, що включає аналіз досвіду, накопиченого як вітчизняною політико-правовою думкою, так і зарубіжним науковим надбанням та досвідом. Звісно ж, що осмислення генезису проблеми правового регулювання шлюбно-сімейних відносин і її ретроспективний аналіз дозволять не тільки виробити діючий механізм вирішення проблеми правового регулювання відносин у сфері сім’ї та шлюбу в сучасних умовах, а й застережуть від здійснення можливихпомилок, які мали місце в історичному минулому. У роботі на підставі вивчення наукової літератури, законодавчих та інших нормативно-правових актів, нормативних джерел, опрацювання архівних матеріалів здійснено системний історико-правовий аналіз правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у контексті становлення державно-правової системи у XVІII – XX столітті та системно викладено інформацію про особливості реалізації окремих сімейних прав та обов’язків, а також інститут майнових прав подружжя. За результатами комплексного доктринального дослідження здійснено комплексне узагальнення широкого кола правових та наукових джерел, спеціальної наукової літератури, за результатами чого визначено закономірності становлення, розвитку правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у XVIІI – XX століття.Документ Право на укладання шлюбного договору(Supremaţia Dreptului = Верховенство Права: междунар. науч. журн. – 2018. – № 4. – С. 127-132, 2018) Єніна, Л. В.; Yenina, L. V.Розглянуто питання права на укладення шлюбного договору. Досліджено поняття подружжя. Для формування єдиного підходу проаналізовано найбільш поширені в юридичній літературі погляди на поняття шлюбу та сім'ї, як юридичної категорії, виділені їх ознаки. Підкреслено, що категорію шлюб необхідно розуміти, як правовий статус, який виникає в результаті державної реєстрації волевиявлення двох різностатевих осіб, створюючи для них певні юридичні наслідки.Документ Права на результати інтелектуальної, творчої діяльності в контексті власності подружжя(Порівняльно-аналітичне право. - 2019. - № 5. - С. 113-117, 2019) Євко, В. Ю.; Yevko, V. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5871-803X; Піхурець, О. В.; Pikhurets, O. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7512-951XСтаттю присвячено дослідженню правового режиму результатів інтелектуальної творчої діяльності, матеріальних носіїв, у яких втілено результати інтелектуальної, творчої діяльності, особистих немайнових та майнових (виключних) прав на результати інтелектуальної творчої діяльності, а також доходів, які та чи інша особа отримує під час здійснення своїх прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності в контексті майнових відносин подружжя.Документ Припинення шлюбу внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. –2020. – № 1. – С. 36-39, 2020) Кириченко, Т. С.; Kirichenko, T. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8785-0475Мета статті полягає в аналізі окремих положень сімейного законодавства, що регламентують припинення шлюбу внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя задля виявлення змістовних прогалин, окреслення конкретних недоліків та пошуку шляхів їх усунення.Документ Поняття та правова природа зобовʼязання подружжя по утриманню(Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 10. - С. 21-25, 2018) Красвітна, Т. П.; Krasvitna, T. P.Статтю присвячено дослідженню правової природи зобов’язань подружжя по утриманню. Автор на підставі аналізу чинного сімейного та цивільного законодавства наголошує на цивільно-пра-вовій природі названих зобов’язань. У статті констатується, що в науці приватного права відсутня єдність поглядів на тотожність термінів «зобов’язання подружжя по утриманню» та «аліментні зобов’язання подружжя». Автором на основі загального поняття зобов’язання сформульовано визна-чення зобов’язання подружжя по утриманню.Документ Генезис зобовʼязання подружжя з утримання(Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 8. - С. 28-32, 2018) Красвітна, Т. П.; Krasvitna, T. P.Стаття присвячена дослідженню історичного процесу виникнення та розвитку інституту утри-мання подружжя у сімейному праві України, а також тих чинників, які вплинули на його формування. Автор дійшов висновку, що протягом історичного розвитку внаслідок зміни соціальних ролей жінки та чоловіка система утримання чоловіком дружини шляхом надання їй у довічне користування третини свого майна була замінена системою здійснення взаємних періодичних платежів (аліментів).Документ Зобов’язання подружжя по утриманню у сімейному праві : автореф. дис.(Харків, 2019) Красвітна, Т. П.; Krasvitna, T. P.; Красвитная, Т. П.; Синєгубов, О. В. - науковий керівникУ дисертації обґрунтовано, що зобов’язання подружжя по утриманню є особливим різновидом цивільно-правових зобов’язань і являє собою правовідношення, в якому один з подружжя (платник) зобов’язаний надати другому з подружжя (одержувачу) утримання в натуральній або грошовій формі, а одержувач утримання має право вимагати від платника виконання його обов’язку. Аргументовано, що подружжя має право укладати між собою договори про надання утримання та договори, в яких надання утримання є однією з умов договору, що спрямований на задоволення потреб особи у догляді та утриманні (рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір тощо). Обґрунтовано, що основною формою відповідальності одного з подружжя за прострочення сплати аліментів на утримання другого з подружжя є законна штрафна неустойка (пеня). Уточнено підстави припинення зобов’язання подружжя по утриманню і запропоновано поділити їх на договірні та позадоговірні; договірні підстави припинення зобов’язання подружжя по утриманню встановлюються договором між подружжям; позадоговірні підстави припинення зобов’язання подружжя по утриманню передбачаються законом.Документ Застосування презумпції спільності майна подружжя у судовій практиці(Порівняльно-аналітичне право. - 2018. - № 2. - С.75-78, 2018) Євко, В. Ю.; Yevko, V. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5871-803XСтаттю присвячено дослідженню суті та змісту презумпції спільності майна подружжя, а також особливостей її застосування у практиці судів України. Автор доводить, що, застосовуючи презумпцію спільності майна подружжя у судовій практиці, необхідно підтвердити факт перебування жінки та чоловіка у шлюбі протягом певного часу та час придбання спірного майна. У роботі підкреслюється, що презумпція спільності майна подружжя починає діяти з дня, наступного після реєстрації шлюбу.