Кримінальне право (Criminal Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/124
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Роздуми щодо перспектив кримінально-правової охорони довкілля(Наукові читання, присвячені пам’яті профессора Т. А. Денисової : зб. матеріалів (м. Запоріжжя, 10 берез. 2022 р.). – Запоріжжя : КПУ, 2022. – С. 413-416, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Розглянуто проблему охорони довкілля кримінально-правовими заходами. Постійне зростання навантаження на довкілля в результаті розвитку науково-технічного прогресу призводить до негативних змін як у самій природі, так, відповідно, і в суспільстві. Відбувається виснаження запасів природних ресурсів, забруднення довкілля через псування, засмічення чи знищення окремих елементів екологічної системи. Відзначено, що з кримінальними правопорушеннями проти довкілля можуть перетинатися правопорушення корупційної спрямованості.Документ Criminal protection of land resources of Ukraine by means of non-criminal liability(Visegrad journal on human rights. – 2019. – № 5 (Vol. 2). – P. 158-163, 2019) Shulga, A. M.; Шульга, А. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Досліджено актуальні питання кримінально-правової охорони земельних ресурсів України засобами, що не становлять кримінальної відповідальності. Проведено аналіз тих засобів кримінально-правового впливу, які доречно застосовувати у випадках вчинення суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси України. Запропоновано механізми вдосконалення кримінально-правової охорони земельних ресурсів засобами кримінально-правового впливу, що не відносяться до кримінальної відповідальності.Документ Чинники криміналізації посягань на земельні ресурси України в сучасних умовах(Нове українське право. – 2022. – Вип. 1. – С. 166-171, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869У статті розглядаються основні питання підстав встановлення кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні і протиправні діяння, що вчиняються щодо земельних ресурсів. Актуальним визнається виявлення соціально-правової зумовленості кримінально-правової норми та визначення залежно від її змісту, конкретних соціальних умов, які складалися і існують сьогодні. Своєю чергою норми, якими встановлюється кримінальна відповідальність за суспільно небезпечні посягання на земельні ресурси, потребують теоретичного осмислення і розуміння з позиції її соціальної зумовленості та змісту. Необхідність дослідження цього питання зумовлена також конституційним закріплення положення про те, що земля є головним елементом довкілля, основним національним багатством країни і знаходиться під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України). Зазначений конституційний припис є належною базою для здійснення правової охорони земельних ресурсів не тільки як складової частини навколишнього природного середовища, але й як об’єкта права власності та господарювання. Детермінанти суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси можуть мати різноманітний характер. Практика свідчить, що такі посягання можуть супроводжуватися не тільки банальним забрудненням земель відходами життєдіяльності людини, а й великими промисловими аваріями, наприклад, катастрофою на Чорнобильській атомній станції, що сталася у 1986 році. Через цю антропогенну проблему виникла нагальна потреба скоротити площу земель, придатних для проживання та сільськогосподарського виробництва. Аналіз процесу причинності, детермінанти злочинності, механізму злочинної поведінки, який проводився вченими-кримінологами, дає змогу використати весь арсенал науки для дослідження такого специфічного об’єкта, як причина кримінально-протиправних посягань на земельні ресурси та зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за скоєння таких посягань. Найбільш глибоке і комплексне дослідження підстав і принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь було пов’язане зі спробою побудувати на підставі загальної концепції ролі та з урахуванням соціальних функцій кримінального права раціональну систему принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь, а також визначити зміст кожного із цих принципів. З огляду на систему принципів криміналізації доцільно розглядати і соціальну зумовленість кримінально-правової заборони суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси. Але при цьому необхідно враховувати особливості землі як особливого об’єкта природи, господарювання та права власності.Документ Особливості внутрішнього змісту об’єктивної сторони кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів України(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2020. – Вип. 45. – С. 108-111, 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Проаналізовано особливості формування внутрішнього змісту об’єктивної сторони кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів України. Об’єктивною стороною складу кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів варто вважати процес суспільного небезпечного впливу на цей природний об’єкт. Досліджено, що найбільшою теоретично-практичною проблемою інституту об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення вбачається встановлення й розмежування внутрішнього наповнення об’єктивного прояву кримінального правопорушення, тобто його змісту. The peculiarities of the formation of the internal content of the objective side of criminal offenses against land resources of Ukraine are analyzed. The objective aspect of the criminal offenses against land resources should be considered the process of socially dangerous impact on this natural object. It is investigated that the biggest theoretical and practical problem of the institution of the objective side of the criminal offense is the establishment and delimitation of the internal content of the objective manifestation of the criminal offense, ie its content. Проанализированы особенности формирования внутреннего содержания объективной стороны уголовных преступлений против земельных ресурсов Украины. Объективной стороной состава уголовных преступлений против земельных ресурсов следует считать процесс общественного опасного воздействия на этот природный объект. Доказано, что наибольшей теоретико-практической проблемой института объективной стороны состава уголовного преступления усматривается установление и разграничение внутреннего наполнения объективного проявления уголовного преступления, то есть его содержания.Документ Особливий погляд на соціально-юридичну природу об’єкта кримінального правопорушення щодо земельних ресурсів України(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер.: Юридичні науки. – 2020. – Т. 31 (70), № 4. – С. 218-222, 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Статтю присвячено актуальним питанням визначення об’єкта кримінального правопорушення. Теоретичні проблеми розуміння сутності цього елемента складу кримінального правопорушення впливають на практику застосування норми про кримінальну відповідальність. Сьогодення характеризується швидкими змінами соціально-політичної та правової оболонки суспільства. Кримінальне законодавство як складова частина національної правової системи також повинне відповідати таким змінам. Це в тому числі стосується такого елемента правопорушення, як об’єкт. Відповідно, правильне визначення об’єкта кримінального правопорушення залежить від напряму кримінально-правової охорони земельних ресурсів або як об’єкта навколишнього середовища, або як об’єкта власності на землю, або як об’єкта сільськогосподарської та лісової діяльності.Документ Сравнительно-правовой анализ преступлений в сфере охраны земельных ресурсов в уголовном законодательстве постсоветских государств(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2015. – № 8/2 (August). – P. 112-116, 2015) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Статья посвящена актуальным вопросам уголовной ответственности за преступления в сфере земельных правоотношений, предусмотренные в криминальном законодательстве ряда стран постсоветского пространства. Проанализированы составы преступлений, предусматривающих ответственность за посягательства на земельные ресурсы. Новизна работы заключается в изучении юридической природы преступлений в сфере охраны земельных ресурсов с учетом положений национального и международного законодательства. The article is devoted to topical issues of criminal responsibility for crimes in the field of land legal relations, provided for in the criminal legislation of a number of post-Soviet countries. The composition of crimes involving liability for encroachment on land resources has been analyzed. The novelty of the work lies in the study of the legal nature of crimes in the field of land protection, taking into account the provisions of national and international legislation. Статтю присвячено актуальним питанням кримінальної відповідальності за злочини в сфері земельних правовідносин, передбачені в кримінальному законодавстві ряду країн пострадянського простору. Проаналізовано склади злочинів, які передбачають відповідальність за посягання на земельні ресурси. Новизна роботи полягає у вивченні юридичної природи злочинів в сфері охорони земельних ресурсів з урахуванням положень національного та міжнародного законодавства.Документ Особенности предметного состава земельных преступлений в Украине(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2014. – № 2/3 (Februarie). – P. 189-193, 2014) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869В статье проводится теоретическое исследование одного из обязательных признаков состава земельных преступлений - предмета преступления. Анализируются объективные и субъективные особенности данного предмета. Раскрывается правовое содержание предмета земельных преступлений с учетом его физических, юридических и социальных характеристик. Предлагается считать предметом земельных преступлений не только земли как таковые, но и земельные участки, выделенные в натуре, а также верхний плодородный слой земельного участка земель сельскохозяйственного назначения. Обосновывается необходимость четкого теоретического определения предмета земельных преступлений, для более эффективного применения норм Уголовного кодекса Украины, предусматривающих ответственность за земельные преступления. The article provides a theoretical study of one of the mandatory signs of the composition of land crimes - the subject of crimes. The objective and subjective features of this subject are analyzed. The legal content of the subject of land crimes is revealed, taking into account its physical, legal and social characteristics. It is proposed to consider as the subject of land crimes not only land as such, but also land plots allocated in kind, as well as the upper fertile layer of a land plot of agricultural land. The necessity of a clear theoretical definition of the subject of land crimes is substantiated for a more effective application of the norms of the Criminal Code of Ukraine, which provide for liability for land crimes. Теоретично досліджено одну з обов'язкових ознак складу земельних злочинів - предмет злочину. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні особливості даного предмета. Розкрито правовий зміст предмета земельних злочинів з урахуванням його фізичних, юридичних та соціальних характеристик. Запропоновано вважати предметом земельних злочинів не тільки землі, а й земельні ділянки, виділенні в натурі, а також верхній родючий шар земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення. Обґрунтовується необхідність чіткого теоретичного визначення предмета земельних злочинів, для більш ефективного застосування норм Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за земельні злочини.Документ Земельные ресурсы как объект уголовно-правовой охраны(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2013. – № 11/4 (Noiembrie). – P. 235-239, 2013) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869В статье поднимается проблема охраны земельных ресурсов в Украине. Проводится теоретический анализ современного состояния земельных ресурсов. Исследуются причины и факторы, влияющие на возникновение данной проблемы. Предлагаются пути ее решения путем установления уголовно-правового запрета различных посягательств на земельные ресурсы. Дается обоснование того, что при прочих равных условиях наиболее действенным способом противодействия посягательствам на земельные ресурсы является применение к нарушителям норм, которыми предусмотрена юридическая ответственность за такие посягательства. За наиболее опасные посягательства на земельные ресурсы предусматривается уголовная ответственность как наиболее суровый вид юридической ответственности. Установлено, что земельные ресурсы, а конкретно, общественные отношения по поводу охраны, рационального использования и воспроизводства земельных ресурсов выступают объектом уголовно-правовой охраны. The article raises the problem of protecting land resources in Ukraine. The theoretical analysis of the current state of land resources is carried out. The reasons and factors influencing the occurrence of this problem are investigated. The ways of its solution are proposed by establishing a criminal law prohibition of various encroachments on land resources. The substantiation is given that, other things being equal, the most effective way to counter encroachments on land resources is to apply to violators of the rules that provide for legal liability for such encroachments. For the most dangerous encroachments on land resources, criminal liability is provided as the most severe type of legal liability. It has been established that land resources, and specifically, public relations regarding the protection, rational use and reproduction of land resources, are the object of criminal law protection. У статті піднімається проблема охорони земельних ресурсів в Україні. Проводиться теоретичний аналіз сучасного стану земельних ресурсів. Досліджуються причини та фактори, що впливають на виникнення даної проблеми. Пропонуються шляхи її вирішення шляхом встановлення кримінально-правової заборони різних посягань на земельні ресурси. Дається обґрунтування того, що за інших рівних умов найбільш дієвим способом протидії зазіханням на земельні ресурси є застосування до порушників норм, якими передбачена юридична відповідальність за такі посягання. За найбільш небезпечні посягання на земельні ресурси передбачається кримінальна відповідальність як найбільш суворий вид юридичної відповідальності. Встановлено, що земельні ресурси, а конкретно, суспільні відносини з приводу охорони, раціонального використання і відтворення земельних ресурсів виступають об'єктом кримінально-правової охорони.Документ Теоретичні проблеми визначення та практичне застосування поняття злочину проти земельних ресурсів України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2020. - № 1. - С. 234-237, 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Стаття присвячена актуальним питанням визначення такого явища, як злочин проти земельних ресурсів. У статті аргументується необхідність дослідження процесу формування визначення поняття злочину проти земельних ресурсів України і його вплив на правозастосовну практику. В теорії кримінального права загальне визначення поняття злочину було об’єктом багатьох наукових досліджень. Поняття злочину проти земельних ресурсів України має бути універсальною і фундаментальною категорією. Це пов’язано з тим, що воно формує зміст кримінально-правових заборон щодо земельних правопорушень; дає змогу відмежовувати злочини проти земельних ресурсів від аналогічних адміністративно-правових деліктів та інших правопорушень; слугує оптимальному визначенню складів злочинів у досліджуваній сфері; визначає обсяг завдань у процесі протидії та запобігання цим злочинам. Правильне визначення злочину проти земельних ресурсів впливає на криміналізацію і декриміналізацію діянь, що входять до групи цих правопорушень, а також створює умови для розуміння юридичної природи злочинів проти земельних ресурсів як соціально негативної категорії. У статті доведено, що визначення будь-якого злочину чи групи злочинів повинно ґрунтуватися на законодавчо закріпленій дефініції, передбаченій у ст. 11 КК. Наголошується, що визначення поняття злочинів, які розглядаються, має охоплювати: а) ознаки поняття злочину, передбачені у ст. 11 КК; б) характерні об’єктивні й суб’єктивні ознаки складів злочинів, що входять до групи злочинів проти земельних ресурсів; в) логічно вивірену наукову термінологію у назвах зазначених діянь. Сформульовано визначення поняття «злочини проти земельних ресурсів». Ним пропонується визнавати суспільно небезпечні винні діяння (дію або бездіяльність), передбачені відповідними статтями Розділів VI і VIII Особливої частини КК України, які вчиняються відповідним суб’єктом і посягають на відносини у сфері земельної власності, охорони, раціонального використання й відтворення земельних ресурсів. При цьому суттєвими ознаками досліджуваних злочинів є суспільна небезпека діяння, його протиправність, винність, суб’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони. Недоцільним убачається виділяти караність як самостійну ознаку цих злочинів, оскільки вона логічно випливає з ознаки «протиправність».Документ Встановлення заборони злочинних посягань на земельні ресурси України(Підприємництво, господарство і право.- 2020.- № 3.- С. 275-280., 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Стаття присвячена актуальним питанням встановлення заборони злочинних посягань на земельні ресурси України. Соціально-правова зумовленість заборони посягань на земельні ресурси України ґрунтується на системі чинників: соціально-кримінологічному, нормативному, екологічному, порівняльному й міжнародно-правовому. У сукупності всі вони виступають достатньою підставою для визнання діяння кримінально-караним і для подальшого законодавчого закріплення кримінально-правових заборон у законі. З’ясовано, що соціально-кримінологічний чинник визначає, що головною причиною встановлення й подальшого закріплення кримінально-правової заборони конкретних діянь, які посягають на земельні ресурси, є їх суспільна небезпека, на ступінь якої впливає соціальна цінність цього об’єкта для людини, суспільства й держави. Нормативний чинник відображає зумовленість кримінально-правової охорони земельних ресурсів. Законодавець, установлюючи заборону в Особливій частині КК, має усунути наявну прогалину у праві, залишивши при цьому пріоритет наявних кримінально-правових норм, що підтверджується заборонами різного роду посягань на земельні ресурси та їх окремі складники. Екологічний чинник дозволяє з’ясувати важливість досліджуваного об’єкта для людини, суспільства й держави, завдяки чому підтверджується потреба в закріпленні саме кримінально-правових засобів впливу на осіб, винних у заподіянні суспільно небезпечної шкоди цим природним ресурсам. Порівняльний чинник задіяно для розкриття переходу від менш суворих видів юридичної відповідальності до найбільш суворого в разі здійснення посягання на земельні ресурси. Наявний перелік порушень земельного законодавства в деяких випадках дублюється адміністративною і кримінальною відповідальністю (наприклад, за самовільне зайняття земельної ділянки, забруднення землі, незаконне зняття й заволодіння ґрунтовим покривом землі тощо). Завдяки цьому чиннику відбувається диференціація адміністративної і кримінальної відповідальності за правопорушення земельного законодавства. Міжнародно-правовий чинник використовується для порівняння норм кримінального законодавства України та інших держав, що стосується правової охорони земельних ресурсів, для впровадження прогресивних ідей і зарубіжного досвіду практичного застосування означених норм. Робиться висновок про те, що криміналізація певних суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси виступила своєчасним, закономірним і соціально зумовленим кроком вітчизняного законодавця.