Кримінальне право (Criminal Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/124
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Публікація До питання кваліфікації кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту(Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19 квіт. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 113-114, 2024) Найда, В. О.; Naida, V. O.; Голубош, Г. В.; Holubosh, H. V.; Віталій НайдаЗазначено, що під безпекою дорожнього руху та експлуатації транспорту як складоваю частиною публічного порядку і публічної безпеки слід розуміти стан захищеності життєво важливих інтересів учасників дорожнього руху і суспільства в цілому. Варто пам’ятати, що за кожною дорожньо-транспортною пригодою стоїть людське життя, зруйнована доля та незворотні наслідки.Документ Особливості кваліфікації грубого порушення угоди про працю стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України (ст. 173 КК України)(Наше право. - 2019. - № 2. - С. 136-141, 2019) Танаджі, В. Г.; Tanadzhi, V. H.Здійснено спробу кримінально-правового аналізу основних ознак грубого порушення угоди про працю (ст. 173 КК України), встановлено особливості кваліфікуючої ознаки грубого порушення угоди про працю стосовно роботи за межами України. З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, запропоновано шляхи подолання правозастосовних проблем у сфері кваліфікації грубого порушення угоди про працю стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України (ч. 2 ст. 173 КК України).Документ Поняття, система та кримінально-правова характеристика складів злочинів проти основ національної безпеки України: автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Чорний, Р. Л; Черный, Р. Л.; Chornyi, R. L.; Грищук, В К. - науковий консультантРобота є першим з моменту набрання чинності Законом України «Про національну безпеку України» і змінами до розділу I Особливої частини КК України дослідженням, у якому комплексно, з використанням сучасних наукових методів, з нових наукових позицій на системному рівні сформульовано цілісну теоретичну модель кримінально-правового регулювання життєво важливих інтересів держави як об’єкта національної безпеки і запропоновано низку пропозицій і рекомендацій, важливих для юридичної науки і подальшого удосконалення закону про кримінальну відповідальність. Досліджено проблеми соціальної зумовленості кримінально-правових норм про злочини проти основ національної безпеки України. Розглянуто досвід кримінально-правової охорони держави за законодавством окремих іноземних держав. Розглянуто правову природу національної безпеки України як тріади трьох об’єктів – людини, суспільства, держави, і визначено поняття злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачено у розділі І Особливої частини КК України. Розглянуто критерії їх систематизації та запропоновано систему відповідних суспільно небезпечних діянь. Здійснено загальну характеристику та визначено види об’єкта складів злочинів проти основ національної безпеки України. Проаналізовано юридичні, соціальні та фізичні ознаки їх предмета. Здійснено комплексне дослідження суспільно небезпечного діяння у складах злочинів проти основ національної безпеки, суспільно небезпечних наслідків та причинового зв’язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками, особливостей вини, мети і мотивів, а також ознак загального і спеціального суб’єкта у складах злочинів, передбачених ст.ст. 109–114-1 КК України. За результатами дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і практичних рекомендацій.Документ Окремі питання кваліфікації торгівлі людьми пов’язаного з підробленням документів(Протидія кіберзлочинності та торгівлі людьми: зб. матеріалів Міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 трав. 2020 р.). - Харків: ХНУВС, 2020. - С. 127-129, 2020) Фіалка, М. І.; Fialka, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5599-3335В тезах доповіді наголошується на тому, що кваліфікація суспільно небезпечного діяння у виді торгівлі людьми за допомогою підроблених документів повинно реалізовуватись шляхом сукупності злочинів, передбачених ст. 149 КК України та ст. 358 КК України або ст. 366 КК України.Документ Зловживання владою або службовим становищем вчинене шляхом використання підроблених офіційних документів: окремі питання кваліфікації(Особливості застосування антикорупційного законодавства: від розслідування до вироку суду : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 жовт. 2019 р.). – Харків : ХНУВС, 2019. – С. 161-164, 2019-10-17) Фіалка, М. І.; Fialka, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5599-3335Наголошується на тому, що у випадку зловживання особою владою або своїм службовим становищем, яке поєднане з створенням або використанням підроблених офіційних документів, кваліфікація цього суспільно небезпечного діяння повинна відбуватись за сукупністю злочинів, а саме за ст.ст. 364 та 366 КК України.Документ Кримінально-правова кваліфікація синдрому струсу немовляти за ст.117 КК України (як умисного вбивства матір’ю новонародженої дитини)(Форум права. - 2007. - № 3. – С. 202-206, 2007) Пономарчук, О. В.; Ponomarchuk, O. V.Розглянута кримінально-правова кваліфікація дій, що утворюють синдром струсу немовляти та досліджуються проблеми кваліфікації вказаних дій за статтею 117 КК України.Документ Кримінальна відповідальність за злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444 КК України) : автореф. дис.(Харків, 2016) Ральченко, І. М.; Ralchenko, I. M.; Ральченко, И. Н.Досліджено підставу кримінальної відповідальності за передбачені ст. 444 КК злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Обґрунтовано соціально-політичну зумовленість її встановлення, а також відповідність заборони вказаних посягань науково обґрунтованим чинникам криміналізації. Здійснено порівняння ст. 444 КК з подібними нормами кримінально-правових актів іноземних держав. Розглянуто об’єкти злочинів, передбачених ст. 444 КК. Надано змістовну характеристику їх предмета (службові та житлові приміщення) і потерпілих (особи, які мають міжнародний захист). Розкрито зміст та ознаки діянь «напад», «викрадення особи», «незаконне позбавлення волі», «погрози», запропоновані їх авторські дефініції. Проаналізовано ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони передбачених ст. 444 КК злочинів, зміст їх цілей «вплив на характер діяльності», «провокація війни чи міжнародних ускладнень». Визначено проблемні питання кваліфікації злочинів за ст. 444 КК. Надано оцінку передбачених нею санкцій.Документ Місце кримінально-правової кваліфікації у процесі застосування заходів кримінально-правового характеру(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2016. - № 1 (12). - С. 131-142., 2016) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487На підставі аналізу чинного Кримінального процесуального кодексу України, практики застосування окремих заходів кримінально-правового характеру, а також доктринальних точок зору формулюються узагальнюючі висновки щодо місця кримінально-правової кваліфікації у процесі застосування заходів кримінально-правового характеру.Документ Відмежування втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК України) від суміжних складів злочинів(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2014. - № 6. - С. 53-62., 2014) Кондратов, Д. Ю.; Kondratov, D. Y.У статті, на основі аналізу діючих кримінально-правових приписів та спеціальної наукової літератури, зроблена спроба вирішити питання правильної кваліфікації діянь, що спрямовані на втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК України), а також їх відмежування від суміжних складів злочинів.Документ Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу громадській безпеці, знищення чи пошкодження об’єктів власності: проблемні питання теорії та практики(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2014. - № 8. - С. 63-74., 2014) Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020; ResearcherID: D-1818-2016У статті розглянуті проблемні питання, які виникають під час кваліфікації неправдивих повідомлень про загрозу громадській безпеці, знищення чи пошкодження об’єктів власності, проаналізована судова практика з цього питання та запропоновані шляхи вирішення вказаних суперечностей.