Криміналістика (Criminalistics)

Ідентифікацію особи (як одне з основних тактичних завдань розслідування) здійснюють за різними підставами (зокрема, за ознаками зовнішності). Правоохоронні органи застосовують як процесуальні (пред’явлення особи для впізнання та портретну експертизу), так і непроцесуальні способи такої ідентифікації. Мета статті — визначити типові проблеми, що виникають під час здійснення ідентифікації особи за ознаками зовнішності, і розробити рекомендації щодо їх усунення та запобігання їм. Використано комплекс загальнонаукових методів, а саме: системний підхід визначає застосування цих методів і дає змогу вивчити порушені проблеми; діалектичний метод — установити цілі дослідження в динаміці та взаємозв’язку, з’ясувати суб’єктивні й об’єктивні проблеми ідентифікації особи; логічний метод і метод узагальнення — сформулювати рекомендації щодо усунення типових помилок слідчої та експертної практики. Установлено, що пред’явлення особи для впізнання належить до тих слідчих (розшукових) дій, результати яких за доказовим значенням неможливо здобути в інший спосіб. Основні проблемні питання, які виникають у разі пред’явлення особи для впізнання, класифіковано у дві групи: суб’єктивні (які можна вирішити шляхом підвищення професійної компетентності сторони обвинувачення) й об’єктивні (яких складно позбутися, хоча іноді вони унеможливлюють проведення такої слідчої (розшукової) дії). Наголошено, що низька якість порівняльних зразків унеможливлює вирішення ідентифікаційних завдань під час проведення портретної експертизи. Доведено, що основним завданням сторони обвинувачення є надання порівняльних матеріалів високої якості, із дотриманням певних вимог, а за потреби — залучення судових експертів відповідного фаху.

Криміналістика (Criminalistics)

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку