Samoarkhivatsiia
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/9576
Переглянути
1181 результатів
Результати пошуку
Документ Розвиток інституту адміністративної відповідальності посадових осіб органів публічної адміністрації в умовах воєнного стану в Україні(2024-11-21) Зінченко, Данііл; Казанчук, ІринаСучасні виклики, спричинені введенням воєнного стану в Україні, вимагають переосмислення функціонування органів публічної адміністрації, зокрема щодо забезпечення дотримання законності та ефективного функціонування системи адміністративної відповідальності посадових осіб. Інститут адміністративної відповідальності в умовах воєнного стану набуває особливого значення, оскільки спрямований на гарантування дисципліни, запобігання зловживанню владою та забезпечення захисту громадянських прав. З огляду на посилення викликів, пов'язаних із безпекою, обороною та управлінськими завданнями, актуальним є удосконалення нормативно-правового забезпечення адміністративної відповідальності. Законодавчі ініціативи мають бути спрямовані на посилення відповідальності посадових осіб за недотримання службових обов'язків, особливо в умовах загроз національній безпеці. Також виникає необхідність у модернізації механізмів контролю за діями посадових осіб з метою забезпечення їхньої прозорості та підзвітності. Значну увагу слід приділити визначенню особливостей притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб у період воєнного стану. Доцільним є врахування специфічних умов діяльності державних органів у кризових ситуаціях та запровадження відповідних процедур адаптованого контролю. Дослідження в цій сфері сприятимуть розробці практичних рекомендацій, які забезпечать ефективність функціонування системи публічної адміністрації в умовах воєнного часу. Ця робота пропонує аналіз правових, організаційних та процедурних аспектів функціонування інституту адміністративної відповідальності, визначає основні виклики та шляхи їх подолання.Документ Захист прав людини в умовах війни:роль держави в збереженні найвищих цінностей(2024-11-22) Бахмат, Володимир; Іванцов, ВолодимирЗахист прав людини під час війни є одним із найбільших викликів для сучасних держав. Війна створює складні умови, за яких порушення основоположних прав людини стають буденністю. Роль держави у цьому контексті є ключовою, адже саме вона має забезпечувати як дотримання міжнародного права, так і гарантії збереження основних цінностей, серед яких життя, свобода та людська гідність. На тлі збройних конфліктів найчастіше порушуються такі права, як право на життя, безпеку, доступ до правосуддя, свободу слова та мирні зібрання. Держава повинна забезпечити надійний механізм юридичного захисту своїх громадян навіть у складних умовах війни. Вона має адаптувати своє законодавство до умов конфлікту, працювати над ефективною співпрацею з міжнародними організаціями, такими як ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші. Крім того, держава несе відповідальність за притягнення до відповідальності винних у порушеннях прав людини, зокрема за воєнні злочини. Важливим аспектом є також підтримка громадянського суспільства, яке відіграє вирішальну роль у моніторингу порушень прав людини та захисті постраждалих. Війна не повинна бути виправданням для нехтування правами людини, і держава має виступати гарантом їхнього дотримання навіть у кризових ситуаціях. Сьогодні захист прав людини під час війни є не лише моральним, а й політичним імперативом, який визначає міжнародний авторитет країни.Документ Інструменти правового захисту постраждалих від гендерного насильства: Аналіз міжнародного законодавства та його застосування в Україні(2024-11-22) Іванцов, ВолодимирДослідження присвячене аналізу інструментів правового захисту осіб, які постраждали від гендерного насильства, з урахуванням міжнародних норм та практик, а також їх імплементації в національне законодавство України. Гендерне насильство залишається серйозною соціальною проблемою, яка вимагає комплексного підходу та ефективного правового регулювання. У дослідженні розглядаються основні міжнародні правові акти, такі як Стамбульська конвенція, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, і міжнародні рекомендації щодо боротьби з насильством за гендерною ознакою. Особливу увагу приділено зобов’язанням України як сторони цих міжнародних документів та їхньому впливу на розробку національних нормативно-правових актів. У роботі аналізується українське законодавство, зокрема, Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та Кримінальний кодекс України, щодо відповідності міжнародним стандартам. Висвітлено механізми захисту постраждалих, зокрема роботу спеціалізованих служб підтримки, центрів допомоги, а також судової практики. Також досліджуються проблеми імплементації міжнародних норм у правову систему України, включаючи законодавчі прогалини, недостатнє фінансування та низький рівень обізнаності громадськості. Практичний аспект роботи включає аналіз ефективності правових механізмів захисту та рекомендації щодо покращення їх реалізації. Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення нормативно-правової бази, впровадження інтегрованих підходів у сфері попередження насильства, а також заходи щодо підвищення кваліфікації працівників правових та соціальних служб. Дослідження має на меті сприяти розробці більш ефективних механізмів захисту постраждалих і посиленню боротьби з гендерним насильством в Україні.Документ Психологічні виклики та адаптація працівників Національної поліції України в умовах військового стану(НАУКОВЕ ВИДАННЯ ВИКЛИКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ, 2024-11-22) Зінченко, Данііл; Музичук, ОлександрЗ початком повномасштабної війни в Україні працівники Національної поліції зіткнулися з новими викликами, що кардинально змінили характер їхньої роботи. Військовий стан вимагає від поліцейських не лише виконання традиційних службових обов’язків, але й активної участі в забезпеченні безпеки громадян у зоні бойових дій, евакуації населення, координації гуманітарної допомоги та протидії диверсійно-розвідувальним групам. Ці нові обов’язки супроводжуються підвищеним рівнем стресу, фізичними навантаженнями, постійним ризиком для життя та складнощами в емоційній адаптації до екстремальних умов. Основними психологічними викликами є хронічний стрес, страх перед небезпекою, вигоряння, а також емоційна виснаженість через постійне перебування у кризових ситуаціях. Багато працівників стикаються з почуттям провини через невдалі операції або неможливість захистити всіх громадян. Ці проблеми поглиблюються нестачею часу для відпочинку, сімейної підтримки та психологічної реабілітації. Особливого значення набуває здатність поліцейських адаптуватися до умов війни, зберігаючи професіоналізм та емоційну стійкість. Адаптація включає низку заходів, спрямованих на зміцнення психологічної резистентності: регулярну психологічну підтримку, тренінги зі стрес-менеджменту, створення умов для відновлення після виконання складних завдань. Важливим є також забезпечення командної взаємодії та підтримки серед колег, адже колективна згуртованість допомагає зменшити рівень тривоги і сприяє ефективному виконанню завдань. Для покращення психологічного стану необхідно впроваджувати сучасні програми реабілітації, які враховують специфіку роботи в умовах військового стану. Актуальність дослідження психологічних викликів і шляхів адаптації працівників Національної поліції визначається їхньою ключовою роллю в забезпеченні громадської безпеки та підтримці правопорядку в умовах військових дій. Окреслення ефективних механізмів психологічної підтримки сприятиме не лише збереженню життєздатності особового складу, але й підвищенню їхньої професійної ефективності.Документ Застосування технологій відеофіксації для забезпечення безпечної мобільності та роль судової системи у підтвердженні доказів(Оригінал-макет підготовлено організаційним комітетом Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сталої мобільності: глобальні та локальні рішення», 2024-11-15) Бахмат, Володимир; Іванцов, ВолодимирТехнології відеофіксації є невід'ємною частиною сучасної інфраструктури безпечної мобільності. Вони дозволяють ефективно контролювати транспортні потоки, забезпечувати дотримання правил дорожнього руху, запобігати аваріям та сприяти справедливому розгляду випадків правопорушень. Завдяки використанню систем відеонагляду на дорогах, зокрема відеокамер високої роздільної здатності та технологій штучного інтелекту, стає можливим автоматичне розпізнавання транспортних засобів, фіксація порушень швидкісного режиму, виявлення підозрілої поведінки водіїв та навіть прогнозування потенційно небезпечних ситуацій. Ключову роль у забезпеченні правової справедливості та підтвердженні отриманих за допомогою відеофіксації доказів відіграє судова система. Вона виступає гарантом об'єктивного аналізу записів і прийняття рішень на їх основі. У цьому контексті важливо розробляти стандарти автентифікації відеоданих, механізми захисту від фальсифікації та критерії оцінки достовірності інформації. Інтеграція технологій у судову практику потребує не лише технічної компетенції, але й етичних та правових рамок, що забезпечують баланс між контролем і приватністю. У перспективі розвиток таких систем може сприяти глобальній безпеці на дорогах та покращенню рівня довіри громадян до правосуддя. Поєднання відеофіксації, сучасних технологій обробки даних і ефективної правової системи забезпечує інструмент для комплексного підходу до проблем безпеки дорожнього руху.Документ Система прогнозування маршрутів автомобілів як інструмент запобігання злочинам у міському середовищі в Україні(Оригінал-макет підготовлено організаційним комітетом Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сталої мобільності: глобальні та локальні рішення», 2024-11-15) Іванцов, Володимир; Зінченко, ДаніілСучасні міські середовища стикаються з численними викликами у сфері громадської безпеки, особливо через зростання рівня злочинності в густонаселених районах. У контексті України проблема оптимізації профілактичних заходів стає актуальною через складну соціально-економічну ситуацію та урбанізацію. Одним із перспективних підходів є впровадження систем прогнозування маршрутів автомобілів, які можуть стати потужним інструментом запобігання злочинам. Використання даних про трафік, аналіз геолокаційної інформації та алгоритми машинного навчання дозволяють не лише передбачити потенційно небезпечні маршрути, але й ідентифікувати поведінкові шаблони, що можуть свідчити про загрози. Дана система працює за принципом аналізу великих обсягів даних у реальному часі, включаючи історичні дані про рух транспортних засобів, демографічні особливості району та дані про попередні злочини. Алгоритми штучного інтелекту здатні створювати моделі ризиків, які можуть виявити потенційно небезпечні зони та часи, коли ймовірність злочинної діяльності є найвищою. Це дозволяє правоохоронним органам оперативно реагувати, розподіляти ресурси ефективніше, а також впроваджувати превентивні заходи. Крім того, система прогнозування може бути інтегрована з іншими технологіями, такими як камери відеоспостереження, GPS-трекери, а також мобільні додатки для громадян. Це відкриває можливість створення комплексної інтелектуальної екосистеми безпеки, що сприяє зниженню рівня злочинності та підвищенню довіри громадян до правоохоронних органів. Особливу увагу слід приділити питанням конфіденційності та захисту даних, що є ключовими для успішного впровадження цієї технології. Розвиток подібних систем у міських умовах України може значно покращити безпеку, підвищити ефективність роботи поліції та створити нові можливості для попередження злочинів. Це важливий крок на шляху до впровадження сучасних технологій у сфері громадського порядку.Документ Вплив діяльності правоохоронних органів на зменшення дорожньо-транспортних пригод у містах(Оригінал-макет підготовлено організаційним комітетом Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сталої мобільності: глобальні та локальні рішення», 2024-11-15) Зінченко, Данііл; Музичук, ОлександрДіяльність правоохоронних органів відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки дорожнього руху та зниженні кількості дорожньо-транспортних пригод (ДТП) у містах. Ефективні заходи, такі як посилений контроль за дотриманням правил дорожнього руху, впровадження сучасних технологій моніторингу, організація профілактичних акцій і кампаній, а також постійна співпраця з місцевими громадами, сприяють зменшенню рівня аварійності. Використання камер відеоспостереження та систем автоматичного фіксування порушень дає змогу оперативно реагувати на інциденти та забезпечувати невідворотність покарання. Крім того, акцент на підвищенні обізнаності водіїв та пішоходів щодо правил безпеки сприяє формуванню культури відповідальної поведінки на дорогах. Аналіз статистичних даних підтверджує ефективність таких заходів, демонструючи суттєве скорочення кількості ДТП, травм і смертельних випадків. У статті також висвітлюється важливість міжвідомчої співпраці та використання міжнародного досвіду для вдосконалення політики безпеки дорожнього руху. Результати дослідження мають практичну цінність для розробки нових стратегій зниження аварійності в міських умовах.Документ Оперативно-розшуковий супровід розслідування корупційних правопорушень у сфері державного управління(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024-10-04) Михайловська, Олександра; Макарова, ОленаОперативно-розшуковий супровід розслідування корупційних правопорушень у сфері державного управління є критично важливим інструментом забезпечення правопорядку, запобігання зловживанням владою та захисту національних інтересів. Корупція, будучи однією з найсерйозніших загроз демократичним принципам управління, підриває довіру до державних інституцій та сприяє неефективному використанню державних ресурсів. У цьому контексті оперативно-розшукові заходи відіграють ключову роль у виявленні, документуванні та припиненні корупційної діяльності, особливо у високорівневих структурах державного управління. Однією з основних задач оперативно-розшукової діяльності є своєчасне отримання інформації про підготовку або вчинення корупційних діянь. Це вимагає впровадження сучасних технологій, ефективного використання методів негласного спостереження, проведення технічних розвідок та використання спеціальних агентів. Особливе значення має створення механізмів для ефективної взаємодії між оперативними підрозділами, правоохоронними органами та судовими установами. Важливим аспектом розслідування корупційних правопорушень є дотримання прав і свобод громадян під час проведення оперативно-розшукових заходів. Це включає забезпечення законності під час здійснення обшуків, прослуховувань або інших форм збору доказів. Крім того, значний акцент робиться на аналізі фінансових потоків, моніторингу підозрілих транзакцій та виявленні майна, отриманого незаконним шляхом. Успішне розслідування корупційних злочинів потребує інтегрованого підходу, що об'єднує юридичні, технічні, аналітичні та організаційні зусилля. Залучення експертів з фінансової сфери, інформаційних технологій та антикорупційної політики дозволяє значно підвищити ефективність оперативно-розшукових заходів. Оперативно-розшуковий супровід корупційних розслідувань також включає міжнародну співпрацю, зокрема обмін інформацією з іншими державами та міжнародними організаціями. Такий підхід є важливим у боротьбі з транскордонною корупцією, що впливає на глобальну безпеку та економічну стабільність.Документ Сучасні тенденції організованої злочинності в Україні та методи протидії(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024-10-04) Бахмат, Володимир; Макарова, ОленаОрганізована злочинність є однією з найбільш загрозливих соціальних та економічних проблем сучасної України. В умовах глобалізації та технологічного розвитку злочинні угруповання адаптуються до нових викликів, використовуючи цифрові технології, транснаціональні зв'язки та високий рівень організації. Основними тенденціями є зростання кіберзлочинності, торгівля людьми, нелегальний обіг наркотиків, контрабанда, відмивання грошей та корупція в державних структурах. Однією з ключових характеристик сучасної організованої злочинності є її інтеграція у легальний бізнес та використання легальних механізмів для прикриття нелегальної діяльності. Методи протидії організованій злочинності включають розробку ефективного законодавства, підвищення рівня професійної підготовки правоохоронців, створення міжнародних механізмів співпраці, розвиток технологій моніторингу та аналізу даних. Особлива увага приділяється зміцненню судової системи, прозорості державного управління та активній роботі з громадськістю. Інноваційні підходи, такі як використання штучного інтелекту для аналізу великих обсягів інформації, впровадження систем кібербезпеки та активна взаємодія між державними та приватними структурами, сприяють зниженню впливу організованої злочинності на суспільство. Україна перебуває на критичному етапі боротьби з організованою злочинністю, коли комплексний підхід та об'єднання зусиль на всіх рівнях є необхідними для досягнення довготривалого ефекту. Подолання цієї загрози має вирішальне значення для забезпечення національної безпеки, стабільності та розвитку держави.Документ Захист інформації в інформаційно-аналітичній діяльності правоохоронних органів у контексті протидії організованій злочиності(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024-10-04) Зінченко, Данііл; Іванцов, ВолодимирІнформаційно-аналітична діяльність правоохоронних органів є основою для формування ефективних стратегій протидії організованій злочинності, яка є однією з найскладніших загроз сучасного суспільства. У цьому контексті захист інформації набуває особливої ваги, оскільки забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності даних дозволяє зберегти оперативність та результативність процесу ухвалення рішень. Проблематика захисту інформації охоплює широкий спектр аспектів, зокрема технічних, правових та організаційних. Ефективна реалізація цих заходів потребує комплексного підходу, який враховує сучасні кіберзагрози, можливості злочинних груп із використанням цифрових технологій та необхідність міжвідомчої координації. У сучасних умовах кіберпростір стає ключовим полем боротьби між правоохоронними органами та організованими злочинними угрупованнями. Використання спеціалізованого програмного забезпечення для аналізу великих масивів даних, засобів криптографічного захисту, а також створення захищених каналів зв’язку стають обов’язковими складовими успішної боротьби з організованою злочинністю. Правоохоронні органи зобов'язані не лише забезпечувати безпеку власних інформаційних систем, але й координувати свої зусилля з іншими державними установами та міжнародними партнерами. Це вимагає впровадження надійних механізмів управління доступом до інформації, адаптації нормативно-правової бази до викликів сучасності та постійного підвищення кваліфікації персоналу. Захист інформації в інформаційно-аналітичній діяльності передбачає також застосування превентивних заходів для запобігання витокам даних і несанкціонованому доступу. Впровадження сучасних стандартів кібербезпеки, таких як ISO/IEC 27001, дозволяє правоохоронним органам ефективно протидіяти загрозам. Крім того, розвиток технологій штучного інтелекту та машинного навчання відкриває нові можливості для аналізу великих даних, прогнозування злочинної діяльності та ідентифікації потенційних ризиків. Водночас, важливо забезпечувати етичність використання цих технологій, що вимагає чіткого регламентування їх застосування на законодавчому рівні.