Філософія. Логіка (Philosophy. Logic)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/104
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Iнформацiйна вiйна: аналiз феномена(Актуальнi проблеми духовності. - 2022. - Вип. 23. - С. 173–189, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Зазначено, що інформацiйна вiйна ґрунтується на рiзного роду матерiальних явищах i ставить за мету в певний спосiб вплинути на матерiальний свiт. Однак вона включає й не менш необхiдну та важливу — iдеальну —складову, що вкорiнена у психiцi окремих людей, людських спiльнот i зазвичай вiдображується назовнi, сприймається, викликається до життя та органiзовується через застосування мови, вiзуалiзацiю тощо. Надано логiко-фiлософський аналiз саме цiєї складової iнформацiйної вiйни. Соцiальнi мережi й електроннi ЗМI, ширше — Internet, сьогоднi виявляються найважливiшим полем ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни. Велику iнформацiйну небезпеку в Internet становлятьпрофесiйнi тролi та боти, органiзованi у «фабрики тролiв», «ботоферми». Їх головний продукт — масове поширення замовної (дез)iнформацiї. Виявлено деякi елементарнi способи iдентифiкацiї тролiв. Разом iз фактчекiнгом вони кориснi в убезпеченнi вiд злоякiсних iнформацiйних впливiв, але не завжди достатнi. Пiдкреслено, що дiєва нацiональна система ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни має поєднувати вiдповiднi групи фахiвцiв iз компетентних державних структур, спецiалiзований персонал медiа, профiльнi громадськi органiзацiї, iнформацiйних волонтерiв. Та в iдеалi кожен має бути навчений надавати собi сам бодай первинну допомогу проти дезiнформацiї.Документ Логіка юридичних міркувань(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 2. - С. 349-353, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Розглянуто зв’язок юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Опрацьовано один важливий аспект зазначеного зв’язку, а саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою для визначення релевантної форми юридичних міркувань та аргументації. Наголошено, що не можна стверджувати, що формальна логіка у полі права не працює зовсім. Однак сама по собі вона не детермінує релевантну форму юридичних міркувань чи аргументації, оскільки, насамперед, між формально-логічною валідністю і юридичною валідністю наявна суттєва різниця. Ця різниця ґрунтується на визнанні базової цінності права, тих чи інших особливих юридично-значущих цінностей поряд з цінністю матеріальної чи формальної істини. Відзначено, що формальна логіка не є ані достатньою, ані необхідною для того, щоб міркувати та аргументувати як юрист. Разом з тим, успішний юрист повинен засвоїти особливу юридичну логіку, що належить до домена сучасної неформальної логіки, і неухильно нею керуватися.Документ Is there a specifically juristic logic?(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t48-t53, 2020) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153English translation of updated version of the original article published in Ukrainian: Tiaglo, O. V. (2017). Forum Prava, (1). 188–194. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2017_1_33.pdf.Документ To understanding of the burden of proof in Anglo-American law(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t46-t53, 2019) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153The translation into English of the original article published in Ukrainian Tiaglo, A. V. (2019). Forum Prava, 54(1). 69–76. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2563155.Документ На пути к легитимации юридической логики(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філософія. Філософські перипетії. – 2015. – Вип. 53. – С.123-127, 2015) Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153В статье разносторонне проанализированы вопросы существования и особенностей юридической логики. Аргументировано, что юридическая логика существует, во-первых, in re – как особый строй правильных рассуждений в поле права, устоявшийся в неких временных или культурных границах; во-вторых, post rem – как часть современной науки логики, ближайшим образом «полуформальной», которая исследует этот особый строй и учит, как его воплощать, то есть сознательно строить юридически правильные рассуждения, избегать ошибок или критиковать их. Утверждение ценности человека и законности в современном цивилизованном мире порождает нормы правильности юридических рассуждений, отличные от норм традиционной формальной логики, соответствующей «математической модели».