Мова. Мовознавство. Літературознавство (Language. Linguistics. History and Criticism of Literature)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4752
Переглянути
22 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Рецепція постаті С. Петлюри в сучасному українському ретродетективі(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 21 черв. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 674-675, 2024) Цвєткова, М. А.; Tsvietkova, M. A.; Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.Наголошено, що реконструкція персонажів вітчизняної історії, особливо тих постатей, діяльність яких замовчувалася або цілеспрямовано перекручувалася дореволюційною/радянською/російською історіографією є важливим завданням сучасної української культури й художньої літератури включно. Українські поети, письменники, драматурги звертаються до фігур, пов’язаних з боротьбою нашого народу за свободу, незалежність, кращу долю. Не стоять осторонь і автори сучасних українських історико-кримінальних романів (або ж ретродетективів).Документ Функції інтертексту в романі А. Кокотюхи «Ва-банк у Харкові»(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 21 черв. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 626-628, 2024) Гадомська, О. Р.; Hadomska, O. R.; Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.Наголошено, що інтертекст – це художній прийом, який передбачає використання автором у власному тексті «чужого» слова. Найчастіше інтертекст використовується задля того, щоб поставити власний твір у певний літературний контекст, вказати орієнтири, на які рівнявся творець. Саме таку функцію мають і інтертекстуальні посилання, використані сучасним українським письменником Андрієм Кокотюхою в романі «Ва-банк у Харкові».Документ Англіцизми в сучасній українській мові(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 7(25). - С. 499-509, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.Стаття присвячена дослідженню впливу англійських запозичень на українську мову в умовах глобалізації та технологічного розвитку. Актуальність статті обумовлена інтенсивними глобалізаційними процесами, що сприяють активному проникненню англійської мови в усі сфери життя українського суспільства. Стаття має на меті не тільки описати поточний стан використання англіцизмів в українській мові, але й надати рекомендації щодо їхнього оптимального вживання. Це сприятиме підвищенню мовної культури та підтримці мовної політики, орієнтованої на збереження та розвиток української мови в умовах сучасних викликів. Враховуючи ці чинники, стаття є важливим внеском у дослідження мовних змін та адаптації української мови до сучасних реалій. Вона буде корисною для лінгвістів, освітян, журналістів, державних службовців та всіх, хто зацікавлений у підтримці та розвитку української мови. У роботі проаналізовано причини активного проникнення англіцизмів у різні сфери життя українців, такі як бізнес, технології, медіа, культура і повсякденне спілкування. Зокрема, розглянуто лексичні прогалини, які заповнюються англіцизмами, та запропоновано можливі українські відповідники для деяких популярних термінів. Особливу увагу приділено питанням збереження мовної ідентичності та раціонального використання англіцизмів. Запропоновано низку рекомендацій для оптимального вживання англійських запозичень у різних сферах комунікації, що включають розвиток українських аналогів, освітні програми, медійну політику та підтримку державних ініціатив. Стаття підкреслює важливість балансу між збагаченням мови новими термінами та збереженням її самобутності, сприяючи гармонійному розвитку української мови в умовах сучасних викликів і можливостей.Документ Літературний туризм за творами Д. Безверхнього(Авіація, промисловість, суспільство : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 16 трав. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 429-432, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Тарабанов, О. Ю.; Tarabanov, O. Yu.Досліджено творчість сучасного українського письменника з Умані Дмитра Безверхнього. Розглянуто його цикл історико-кримінальних творів, об’єднаних головною героїнею Софією Павлівною Нрієвською, який проаналізовано у зв’язку з проблемою розвитку літературного туризму в Україні.Документ Гендерний аспект у сучасному українському ретродетективі(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 3(21). - С. 406-419, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.У статті розглядаються особливості створення образів жінок-детективів у сучасних українських ретродетективах, зокрема в циклах Андрія Кокотюхи «Київська сищиця», Лори Підгірної «Інеса Путс. Панянка-детектив із Проскурова» та «уманському» циклі Дмитра Безверхнього. Показано різноманіття підходів цих авторів до проблеми, чи враховують вони історичні реалії, стан гендерного питання в Російській імперії межі XIX-XX ст., адже існувала низка обмежень/заборон на ті або інші професії для жінок. В деяких творах поряд з вигаданими персонажами діють реальні історичні особи і практично в усіх відтворено місцевий колорит локацій, на яких відбуваються описувані події.Документ Травма війни в сучасній українській літературі(Актуальні проблеми філології та перекладознавства. - 2023. - Вип. 28. - С. 43-46, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Малінська, Г. Д.; Malinska, H. D.Стаття присвячена розгляду літературознавчої інтерпретації російсько-української війни, відтвореної в авторських текстах останніх років. З огляду на те, що воєнні дії ще тривають, змінюється й досвід цієї війни її учасниками, спостерігачами, а також трактування цього воєнного досвіду. Фундаментальна проблема глобального, національного українського та індивідуального вимірів російсько-української війни знайшли й продовжують знаходити своє відображення у творах мистецтва, що свідчить про динамічний процес культурної рефлексії від травми війни. У статті зосереджено увагу на особливостях еволюції літературної рецепції такої історичної події, як російсько-українська війна, на її розумінні крізь призму пам’яті минулого, культури та суспільно-політичних реалій. Автори статті виокремлюють два найбільш виразних етапи культурної рецепції війни: колективний вимір війни та індивідуальний вимір війни. Важливим є акцент на травматичному досвіді як персонажів ветеранської прози, так і українського суспільства загалом. У статті здійснено спробу простежити, як відображується війна в мистецтві, зокрема у літературі. Автори доходять висновку, що спочатку війна сприймалася як наслідок конфлікту посттоталітарної пам’яті в українській культурі, згодом як суспільна національна травма і, зрештою, як індивідуальна травма на рівні окремої долі та досвіду, яка реалізується у ветеранській прозі, на якій зосереджено основну увагу в цій розвідці. У статті зазначається, що причини появи ветеранської прози, яка належить до індивідуального виміру війни, полягають скоріше у потребі рефлексії, ніж у бажанні написати художній твір. На думку авторів статті, саме тому багато творів не є в повній мірі художніми, дуже близькі до документальних, а їхній жанровий акцент схожий на щоденники або мемуари.Документ Тема російсько-української війни в літературному дискурсі(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 2(20). - С. 469-478, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Терещенко, Л. В.; Tereshchenko, L. V.У статті висвітлено тему російсько-української війни в літературному дискурсі, який трактується як комплексне поняття, що охоплює всі аспекти літературного життя і взаємодію між літературними текстами, авторами, читачами та іншими учасниками літературного процесу, який не лише реалізується текстовими матеріалами, а й відображає соціокультурні, історичні, естетичні, психологічні аспекти літературної діяльності. Розглянуто вплив війни на літературний процес і виявлено основні аспекти її відображення у літературі. Досліджено та інтерпретовано твори, присвячені російсько-українській війні, з метою виокремлення основних тем, образів і жанрових особливостей, які використовуються авторами для відтворення воєнних подій та їхніх наслідків. Визначено вплив літературних творів з тематикою війни на суспільну свідомість, сприйняття війни та формування пам’яті про воєнні події.Документ Linguistic Means of Expressing the Category of Temporality in Modern Political Discourse(World Journal of English Language. - 2023. - Vol. 13, No. 4. - P. 23-28, 2023) Marieiev, D.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; Balaban, O.; Kobets, Ju.; Berezovska-Chmil, O.; Shchur, N.Розглянуто питання вивчення феномену тимчасовість у політичному дискурсі як двоєдиної об’єктивно-суб’єктивної категорії пізнання світу та політичного життя в часі, а також мовні засоби його вираження. Стаття спрямована на теоретичне та прикладне дослідження мовних засобів вираження категорії тимчасовості в сучасному політичному дискурсі. Доведено необхідність модернізації лінгвістичних прийомів вираження темпоральності в політичному дискурсі під вимоги та виклики сучасності.Документ Лексико-семантичне поле «демократія» як засіб організації мовного досвіду(Актуальні питання гуманітарних наук. - 2023. - Вип. 59, т. 3. - С. 161-165, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Малінська, Г.; Malinska, H.Виявлено вербалізатори лексико-семантичного поля «демократія», а також специфіки їхньої взаємодії та функціонування як мовного досвіду українського народу у текстах новинних повідомлень. Здійснено зіставний аналіз лексичних одиниць, зафіксованих у словникових дефініціях поняття «демократія», та одиниць ближньої та дальньої периферії лексико-семантичного поля, реалізованих у текстах новинних повідомлень. Основним способом виокремлення вербалізаторів аналізованого поля слугував метод ідентифікації лексичної одиниці у контекстному оточенні за допомогою SEO-програми istio, оскільки контекст відіграє важливу роль у віднесенні лексеми саме до лексико-семантичних полів. Встановлено, що семантика лексичних одиниць ближньої периферії іменника «демократія», засвідчує, що для українського народу «демократія» – це народовладдя. Окрім того, доведено, що одиниці, зафіксовані на дальній периферії лексико-семантичного поля «демократія», призначені для позначення шляху до демократичного суспільства та для вербалізації результату у досягненні демократії.Документ Основний конфлікт у романі В. І. Крижанівської-Рочестер «Фараон Мернефта»(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 30-32, 2016) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Зазначено, що у романі В. І. Крижанівської-Рочестер «Фараон Мернефта» біблійна історія Виходу і образ Мойсея зазнають суттєвих змін, що було, насамперед, пов’язано з консервативно-монархічними поглядами самої письменниці, що стали реакцією на суспільно-політичну обстановку в Росії рубежу XIX–XX століть.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »