Користувач: Юлія Безуса
Вантажиться...
Дата народження
Дослідницькі проекти
Структурні одиниці
Посада
Прізвище
Ім'я
Ім'я
Юлія Безуса
5 результатів
Результати пошуку
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Публікація Роль правоохоронних органів у дотриманні права на свободу вираження поглядів(Реалізація прав людини у діяльності правоохоронних органів : матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кривий Ріг, 26 трав. 2023 р.). – Кривий Ріг, 2023. – С. 43-46, 2023) Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Юлія БезусаЗазначено, що свобода вираження думок є фундаментальним аспектом верховенства права, вона є ключовим компонентом демократичної системи управління, яка повинна знаходитися під захистом правоохоронних органів.Публікація Деякі дискусійні питання щодо систематизації підзаконних нормативно-правових актів(Право і безпека. - 2024. - № 3 (94). - С. 9-20, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Mykhailo Burdin; Ігор Невзоров; Юлія БезусаУ статті розглянуто питання щодо систематизації підзаконних нормативно-правових актів, що зумовлено ухваленням Закону України «Про правотворчу діяльність». Зазначено, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» докорінно не вирішило проблему впорядкування нормативно-правових актів. Неврегульованість широкого кола питань систематизації законодавства породжує, зокрема, багато таких дискусійних питань, як-от: з’ясування допустимості та доцільності кодифікації підзаконних нормативно-правових актів; визначення і нормативне закріплення найбільш оптимальних форм систематизації підзаконних нормативно-правових актів, ролі та можливостей консолідації як форми систематизації підзаконних нормативно-правових актів. На основі аналізу Закону України «Про правотворчу діяльність» визначено, що законодавцем, по-перше, не запропоновано визначення кодифікації як форми правотворчої діяльності, по-друге, не класифіковано різновиди кодифікації за їхньою юридичною силою. Таким чином, питання щодо можливості існування кодифікаційних підзаконних актів у розрізі Закону України «Про правотворчу діяльність» є відкритим. Натомість практика підзаконної правотворчості підтверджує закономірність існування підзаконних кодифікаційних актів у структурі системи законодавства. Вказано, що основною формою існування підзаконних кодифікаційних актів є постанови Кабінету Міністрів України. Зазначено, що наявні теоретичні напрацювання та зарубіжній досвід унормування як офіційної, так і неофіційної інкорпорації вказують на недоцільність її запровадження в Україні через доповнення Закону України «Про правотворчу діяльність», адже інкорпорація взагалі не має рис правотворчості, тому вона не може бути предметом правового регулювання закону про закони. Наголошено, що з урахуванням сучасних доктринальних уявлень щодо особливостей альтернативних кодифікацій підзаконних нормативно-правових актів в Україні за зразком Закону України «Про правотворчу діяльність» доцільно було б ухвалити окремий нормативно-правовий акт (на рівні постанови Кабінету Міністрів України), який би регламентував правила систематизації підзаконних нормативно-правових актів у системі органів виконавчої влади. Підсумовано, що потребує нормативної та доктринальної визначеності питання суб’єктного складу органів державної влади щодо окреслення конкретних форм систематизації підзаконних нормативно-правових актів, враховуючи консолідацію законодавства.Публікація Нормативно-правове регулювання обмежень в службовій діяльності суддів: зарубіжний досвід та можливості застосування в національному законодавстві України(Право і суспільство. – 2024. – № 4. – С. 3-11, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Бугайчук, К. Л.; Buhaichuk, K. L.; Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Mykhailo Burdin; Костянтин Бугайчук; Юлія БезусаУ статті автор проаналізував низку нормативно-правових актів країн Європейського Союзу, які регулюють засади судоустрою і статусу суддів, з метою визначення основних вимог до кандидатів на посаду судді та обмежень, які застосовуються до суддів під час виконання ними своїх службових повноважень. Доведено, що до більшості суддів зарубіжних країн застосовуються вимоги та обмеження, подібні до вітчизняних. Водночас в аналізованих країнах, таких як Польща, Чехія, Румунія, Латвія, Литва, існують певні особливості щодо обіймання посади судді з науковим ступенем та вченим званням, можливості отримання доходу від управління власним майном тощо. Встановлено, що основними ознаками, що характеризують дані обмеження для суддів є наступні: 1) вони є формально визначеними, тобто закріпленими в нормативних актах; 2) вони є об’єктивно зумовленими, тобто виражають суспільну потребу в їх застосуванні до посади судді, яка характеризується високою суспільною значущістю; 3) вони виступають елементом правового статусу судді; 4) їх недотримання тягне за собою настання певних негативних наслідків для особи, що займає або претендує на зайняття суддівської посади. На основі проведеного порівняльно-правового аналізу запропоновано напрями вдосконалення чинного законодавства України із зазначених питань, зокрема внесення змін до правил етичної поведінки суддів та заборон щодо використання публічної інформації про суддів у комерційних та рекламних цілях; нормативне врегулювання тлумачення Кодексу суддівської етики, удосконалення змісту Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відводу/ самовідводу судді; прийняття окремого нормативного акта щодо запобігання конфлікту інтересів, який має містити окремі положення з питань його врегулювання у сфері діяльності органів судової влади в позапроцесуальному порядку. Наголошено на тому, що перспективним напрямами подальших наукових досліджень можна визначити аналіз міжнародних стандартів діяльності суддів та їх подальшу імплементацію в національне законодавство України, що позитивно відобразиться на розвитку вітчизняної правової системи.Публікація Проблематика оціночних понять у праві в радянській юриспруденції другої половини ХХ ст.(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Х Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 27-й річниці створення Харків. нац. ун-ту внутр. справ (м. Харків, 19 листоп. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 41-42, 2021) Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Юлія БезусаХарактеризуючи погляди вчених радянського періоду щодо розуміння квінтесенції терміну «оціночні поняття у праві», слід зазначити про те, що ними відводилася ключова роль правозастосовному розсуду під час реалізації оціночних понять, а також наголошувалось на наявності виникнення правозастосовних ризиків, в т.ч. тих, що спричиняються зловживанням владою або втіленням особистих інтересів. Одночасно з цим, слід наголосити на тому, що в наукових публікаціях радянської доби на тему оціночних понять у праві майже не відводилося питанням практики їхнього застосування.Публікація Курс лекцій з юридичної деонтології : навчальний посібник(Харків : ХНУВС, 2022. – 184 с., 2022) Логвиненко, І. А.; Lohvynenko, I. A.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Логвиненко, Є. С.; Lohvynenko, Y. S.; Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Юшкевич, О. Г.; Iushkevych, O. G.; Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; Коваленко, А. О.; Kovalenko, A. O.; Шульга, А.М.; Shulga, A.M.; Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Логвиненко Ігор Альбертович; Логвиненко (Велика) Євгенія Сергіївна; Ігор Невзоров; Mykhailo Burdin; Юшкевич Олена Геннадіївна; Юлія Загуменна; Anatolii Shulha; Лазарєв Віктор Вікторович; Юлія БезусаНавчальний посібник підготовлено відповідно до стандартів вищої професійної освіти в Україні. Враховуючи новітні здобутки науковців та зміни у вітчизняному законодавстві, розкрито основні теми навчальної дисципліни «Юридична деонтологія», головне призначення якої полягає в ознайомленні здобувачів вищої юридичної освіти з вимогами та критеріями, яким має відповідати юрист у своїй професійній діяльності. Навчальний посібник підготовлено у форматі лекцій, теми яких відповідають навчальній програмі. Матеріал викладено у доступній для розуміння формі, з контрольними питаннями до кожної теми, рекомендованою літературою та глосарієм. Для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, юристів-практиків широкого загалу читачів.