Роль психологічної культури викладачів у формуванні безпечного освітнього середовища здобувачів освіти в закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України

Abstract

У сучасних умовах трансформації системи вищої освіти України, особливо в галузі підготовки фахівців для структур Міністерства внутрішніх справ, зростає потреба в створенні безпечного освітнього середовища, що базується на засадах гуманізму, психологічного комфорту та довіри. Одним із ключових чинників формування такої атмосфери є рівень психологічної культури викладачів. Саме від їхньої здатності до емоційної регуляції, емпатії, комунікативної компетентності та рефлексивного мислення значною мірою залежить ефективність освітнього процесу та загальна безпека навчального середовища. Психологічна культура не лише забезпечує педагогічну етику та дотримання моральних принципів взаємодії, але й виступає фундаментом у запобіганні конфліктам, професійному вигоранню, формуванні стійких довірчих стосунків зі здобувачами освіти. Особливої ваги це набуває у контексті професійної підготовки майбутніх правоохоронців, де вимоги до психологічної стабільності, відповідальності та здатності до саморегуляції вкрай високі. У межах статті досліджено поняття психологічної культури як комплексної інтегративної якості особистості педагога, що виявляється в його ставленні до себе, до інших, до освітнього процесу загалом. Розкрито механізми впливу психологічної культури на формування безпечного середовища: від створення позитивного мікроклімату в навчальних групах до підтримки індивідуального психоемоційного стану кожного здобувача освіти. Акцент зроблено на необхідності системного підходу до розвитку психологічної культури у закладах вищої освіти МВС України: включення спеціальних тренінгових програм, супервізій, практик рефлексії та обміну досвідом між викладачами. Обґрунтовано, що інвестиції в розвиток психологічної компетентності педагогічного складу сприяють підвищенню рівня академічної безпеки, формуванню сприятливого навчального середовища та зниженню ризиків психологічної травматизації учасників освітнього процесу. Висвітлено перспективи подальших досліджень у сфері педагогічної психології з урахуванням специфіки діяльності закладів МВС.In the context of ongoing transformation within Ukraine’s higher education system, particularly in institutions under the Ministry of Internal Affairs, the creation of a safe educational environment grounded in principles of humanism, psychological well-being, and mutual trust is of critical importance. A vital determinant of such an environment is the psychological culture of academic staff. The educators’ capacity for emotional regulation, empathy, communicative competence, and reflective thinking significantly influences both the effectiveness of the educational process and the psychological safety of students. Psychological culture not only ensures ethical pedagogical interaction and adherence to moral norms but also serves as a safeguard against conflict, professional burnout, and interpersonal misunderstandings. It plays a crucial role in nurturing stable and trusting relationships between educators and learners, especially in the context of training future law enforcement officers, where psychological resilience and self-regulation are essential. This paper explores psychological culture as a complex integrative characteristic of a teacher's personality, reflecting attitudes towards oneself, others, and the educational process as a whole. It highlights how a high level of psychological culture contributes to the development of a safe and supportive educational climate—ranging from creating a positive atmosphere within student groups to maintaining the individual emotional well-being of each learner. Emphasis is placed on the systemic development of psychological culture within higher education institutions under the MIA of Ukraine, including the implementation of specialized training programs, supervision practices, reflective methodologies, and peer exchange. The study substantiates that fostering psychological competence among educators enhances academic safety, builds a favorable learning environment, and reduces risks associated with psychological distress during education. The paper also outlines future directions for research in educational psychology, particularly within the unique operational and institutional framework of MIA-affiliated universities.