Публікація: Gender equality with regard to the current challenges to Ukraine’s national security: theoretical and practical aspects
Дата
2024
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Право і безпека. - 2024. - № 3 (94). - С. 33-45
Анотація
У статті розглянуто правові та організаційні механізми інтеграції гендерної рівності в сектор національної безпеки та оборони України. Проведено аналіз нормативно-правової бази, що регулює гендерну політику, зокрема в Збройних Силах України. Особливу увагу приділено ролі міжнародних стандартів, таких як Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 і Стамбульська конвенція, у забезпеченні рівного доступу жінок і чоловіків до участі в оборонних процесах. На основі теоретичного аналізу та емпіричних даних досліджено вплив гендерного балансу на ефективність сектору національної безпеки, зокрема його управлінських, операційних та стратегічних компонентів, в умовах сучасних воєнних викликів. Виявлено, що інтеграція гендерної рівності сприяє підвищенню ефективності оборонного сектору, але потребує удосконалення правового регулювання та зміни організаційних підходів. Результати дослідження вказують на необхідність перегляду законодавчих актів і впровадження гендерно чутливих підходів у планування та виконання військових операцій. У статті надано рекомендації щодо посилення нормативно-правового забезпечення гендерної рівності в секторі безпеки та оборони України. Зроблено висновок, що гендерна рівність у військовій сфері не означає обов’язкове встановлення однакових зобов’язань для обох статей. Важливо враховувати специфіку й можливості кожної статі, забезпечуючи рівний доступ до військової служби на добровільних засадах, що є більш ефективним та справедливим підходом. Це дозволяє враховувати індивідуальні особливості жінок і чоловіків, забезпечуючи таким чином гармонійне функціонування Збройних Сил України у контексті сучасних викликів та потреб суспільства.
The article examines the legal and institutional mechanisms for integrating gender equality into the national security and defence sector of Ukraine. The analysis of the legal framework governing gender policy, in particular in the Armed Forces of Ukraine, is carried out. Particular attention is paid to the role of international standards, such as UN Security Council Resolution 1325 and the Istanbul Convention, in ensuring equal access of women and men to participation in defence processes. Based on theoretical analysis and empirical data, the article examines the impact of gender balance on the effectiveness of the national security sector, in particular its managerial, operational and strategic components, in the context of modern military challenges. It is found that the integration of gender equality contributes to the efficiency of the defence sector, but requires improvement of legal regulation and changes in institutional approaches. The results of the study indicate the need to revise legislative acts and introduce gendersensitive approaches in the planning and execution of military operations. The article provides recommendations for strengthening the legal framework for gender equality in the security and defence sector of Ukraine. It is concluded that gender equality in the military does not mean mandatory establishment of equal obligations for both sexes. It is important to take into account the specifics and capabilities of each gender, ensuring equal access to military service on a voluntary basis, which is a more effective and fair approach. This allows to take into account the individual characteristics of women and men, thus ensuring the harmonious functioning of the Armed Forces of Ukraine in the context of modern challenges and needs of society.
В статье рассмотрены правовые и организационные механизмы интеграции гендерного равенства в секторе национальной безопасности и обороны Украины. Проведен анализ нормативно-правовой базы, регулирующей гендерную политику, в частности, в Вооруженных Силах Украины. Особое внимание уделено роли международных стандартов, таких как Резолюция Совета Безопасности ООН 1325 и Стамбульская конвенция в обеспечении равного доступа женщин и мужчин к участию в оборонных процессах. На основе теоретического анализа и эмпирических данных исследовано влияние гендерного баланса на эффективность сектора национальной безопасности, в частности, его управленческих, операционных и стратегических компонентов, в условиях современных военных вызовов. Установлено, что интеграция гендерного равенства способствует повышению эффективности оборонного сектора, но требует совершенствования правового регулирования и изменения организационных подходов. Результаты исследования указывают на необходимость пересмотра законодательных актов и внедрения гендерно-чувствительных подходов в планировании и выполнении военных операций. В статье даны рекомендации по усилению нормативно-правового обеспечения гендерного равенства в секторе безопасности и обороны Украины. Заключено, что гендерное равенство в военной сфере не означает обязательное установление одинаковых обязательств для обоих полов.
The article examines the legal and institutional mechanisms for integrating gender equality into the national security and defence sector of Ukraine. The analysis of the legal framework governing gender policy, in particular in the Armed Forces of Ukraine, is carried out. Particular attention is paid to the role of international standards, such as UN Security Council Resolution 1325 and the Istanbul Convention, in ensuring equal access of women and men to participation in defence processes. Based on theoretical analysis and empirical data, the article examines the impact of gender balance on the effectiveness of the national security sector, in particular its managerial, operational and strategic components, in the context of modern military challenges. It is found that the integration of gender equality contributes to the efficiency of the defence sector, but requires improvement of legal regulation and changes in institutional approaches. The results of the study indicate the need to revise legislative acts and introduce gendersensitive approaches in the planning and execution of military operations. The article provides recommendations for strengthening the legal framework for gender equality in the security and defence sector of Ukraine. It is concluded that gender equality in the military does not mean mandatory establishment of equal obligations for both sexes. It is important to take into account the specifics and capabilities of each gender, ensuring equal access to military service on a voluntary basis, which is a more effective and fair approach. This allows to take into account the individual characteristics of women and men, thus ensuring the harmonious functioning of the Armed Forces of Ukraine in the context of modern challenges and needs of society.
В статье рассмотрены правовые и организационные механизмы интеграции гендерного равенства в секторе национальной безопасности и обороны Украины. Проведен анализ нормативно-правовой базы, регулирующей гендерную политику, в частности, в Вооруженных Силах Украины. Особое внимание уделено роли международных стандартов, таких как Резолюция Совета Безопасности ООН 1325 и Стамбульская конвенция в обеспечении равного доступа женщин и мужчин к участию в оборонных процессах. На основе теоретического анализа и эмпирических данных исследовано влияние гендерного баланса на эффективность сектора национальной безопасности, в частности, его управленческих, операционных и стратегических компонентов, в условиях современных военных вызовов. Установлено, что интеграция гендерного равенства способствует повышению эффективности оборонного сектора, но требует совершенствования правового регулирования и изменения организационных подходов. Результаты исследования указывают на необходимость пересмотра законодательных актов и внедрения гендерно-чувствительных подходов в планировании и выполнении военных операций. В статье даны рекомендации по усилению нормативно-правового обеспечения гендерного равенства в секторе безопасности и обороны Украины. Заключено, что гендерное равенство в военной сфере не означает обязательное установление одинаковых обязательств для обоих полов.
Опис
Ключові слова
гендер, гендерна рівність, національна безпека України, оборонний сектор, воєнний стан, Збройні Сили України, gender, gender equality, national security of Ukraine, defence sector, martial law, Armed Forces of Ukraine, гендерное равенство, национальная безопасность Украины, оборонный сектор, военное положение, Вооруженные Силы Украины
Бібліографічний опис
Zahumenna, Yu. O. Gender equality with regard to the current challenges to Ukraine’s national security: theoretical and practical aspects / Yuliia Oleksandrivna Zahumenna, Daria Petrivna Hrelya // Право і безпека. - 2024. - № 3 (94). - С. 33-45. - DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2024.3.03.
Загуменна, Ю. О. і Греля, Д. П. (2024) «Гендерна рівність у контексті сучасних викликів національній безпеці України: теоретичні та практичні аспекти», Право і безпека, 94(3), с. 33-45. doi: 10.32631/pb.2024.3.03.
Zahumenna Yu. O., Hrelya D. P. Gender equality with regard to the current challenges to Ukraine’s national security: theoretical and practical aspects. Law and Safety. 2024. No. 3 (94). Pp. 33–45. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2024.3.03.
Zahumenna, Yu. O., & Hrelya, D. P. (2024). Gender equality with regard to the current challenges to Ukraine’s national security: theoretical and practical aspects. Law and Safety, 3(94), 33–45. https://doi.org/10.32631/pb.2024.3.03.
Загуменна, Ю. О. і Греля, Д. П. (2024) «Гендерна рівність у контексті сучасних викликів національній безпеці України: теоретичні та практичні аспекти», Право і безпека, 94(3), с. 33-45. doi: 10.32631/pb.2024.3.03.
Zahumenna Yu. O., Hrelya D. P. Gender equality with regard to the current challenges to Ukraine’s national security: theoretical and practical aspects. Law and Safety. 2024. No. 3 (94). Pp. 33–45. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2024.3.03.
Zahumenna, Yu. O., & Hrelya, D. P. (2024). Gender equality with regard to the current challenges to Ukraine’s national security: theoretical and practical aspects. Law and Safety, 3(94), 33–45. https://doi.org/10.32631/pb.2024.3.03.