Development of students’ communicative competence in the context of reading foreign language texts

Abstract

Розглянуто сутність, складові та способи формування комунікативної компетенції через читання іншомовних текстів. Комунікативно-орієнтований підхід дає можливість трактувати текст як одиницю, засіб та продукт комунікації. Визначено функції читання: пізнавальна, регулятивна, ціннісноорієнтаційна, конвенціональна. Із погляду системного підходу, комунікативну компетенцію визначено низку взаємопов’язаних компонентів, володіння якими вказує на наявність в індивіда знань, навичок та вмінь в галузі мови. Розкрито складові комунікативної мовленнєвої компетенції: лінгвістичний, соціолінгвістичний та прагматичний. Лінгвістична компетенція, у свою чергу, включає лексичну, граматичну, семантичну, фонологічну, орфографічну, орфоепічну компетенції, а також когнітивну організацію та спосіб, за яким знання зберігаються. Прагматична компетенція складається з дискурсивної, функціональної компетенцій та включає програмування мовлення. Зазначено, що лінгвістичний компонент – це здатність читача сприймати й адекватно розуміти мовленнєві повідомлення на основі наявних знань про формально-структурні особливості мови, їхню єдність із лексичними, граматичними, фонетичними навичками та вміннями. Соціокультурна компетенція забезпечує адекватне розуміння, яке залежить від знання читачем норм та реалій відповідної національної культури. Когнітивний компонент визначає готовність до здійснення розумової діяльності. Предметний компонент – це цілісна система теоретичних знань про певну діяльність, що дозволяє індивіду робити обґрунтовані твердження. Паралінгвістичний компонент – це знання зовнішніх характеристик організації тексту та володіння уміннями їх розпізнавати. Формування читацької компетенції вимагає формування в студентів навчальної компетенції

The article is devoted to consideration of the essence, components and methods of formation of communicative competence through reading foreign language texts. The communicative-oriented approach makes it possible to interpret the text as a unit, means and product of communication. The functions of reading are defined: cognitive, regulatory, value orientation, conventional. From the point of view of the systemic approach, communicative competence is defined as a number of interrelated components, the possession of which indicates the presence of knowledge, skills and abilities in the field of language. The components of communicative speech competence are defined: linguistic, sociolinguistic and pragmatic. Linguistic competence, in turn, includes lexical, grammatical, semantic, phonological, orthographic, orthographic competence, as well as cognitive organization and the way in which knowledge is stored. Pragmatic competence consists of discursive, functional competences and includes speech programming. Taking into account the fact that there is still no unity among methodologists regarding the components of communicative competence in general, in this article we focused on some of them, the possession of which determines the level of development of communicative competence in reading. The linguistic component is the reader’s ability to perceive and adequately understand speech messages based on existing knowledge about the formal and structural features of the language, their unity with lexical, grammatical, phonetic skills and abilities. Sociocultural competence ensures adequate understanding, which depends on the reader’s knowledge of the norms and realities of the relevant national culture. The cognitive component determines readiness for mental activity. The subject component is a complete system of theoretical knowledge about a certain activity, which allows an individual to make reasonable statements. The paralinguistic component is knowledge of the external characteristics of text organization and the ability to recognize them. The formation of reading competence requires the formation of students’ educational competence.

Рассмотрены сущность, составляющие и способы формирования коммуникативной компетенции посредством чтения иностранных текстов. Коммуникативно-ориентированный подход позволяет трактовать текст как единицу, средство и продукт коммуникации. Определены функции чтения: познавательная, регулятивная, ценностно-ориентационная, конвенциональная. С точки зрения системного подхода, коммуникативная компетенция определяет ряд взаимосвязанных компонентов, владение которыми указывает на наличие у индивида знаний, навыков и умений в области языка. Раскрыты составляющие коммуникативной речевой компетенции: лингвистический, социолингвистический и прагматический.