Представник цивільного позивача та відповідача в кримінальному провадженні: питання балансу забезпечення прав

Abstract

Висвітлено теоретико-правові питання участі представника цивільного позивача та цивільного відповідача в кримінальному провадженні. Акцентовано увагу, що особливістю правового регулювання подання цивільного позову в кримінальному провадженні є часткова регламентація зазначеної процедури нормами цивільного процесуального законодавства та схожість предмета правовідносин. Така ситуація спонукає до проведення порівняльного аналізу норм цивільного процесуального та кримінального процесуального законодавства в частині участі представника цивільного позивача та цивільного відповідача. З’ясовано, що в кримінальному процесуальному законодавстві, якщо порівняти з цивільним процесуальним, значно звужений перелік осіб, які можуть бути представниками цивільного позивача та цивільного відповідача. Запропоновано розширити перелік осіб, які можуть бути представниками цивільного позивача та цивільного відповідача.

The scientific research is aimed at highlighting the theoretical and legal issues of a civil plaintiff's and a civil defendant's representative participation in criminal proceedings. The emphasis is placed on the peculiarity of legislative regulation of filing a civil lawsuit in criminal proceedings, namely, partial regulation of this procedure by the rules of civil procedure legislation and similarity of the legal relations subject matter. This situation prompts a comparative analysis of the civil and criminal procedural laws in terms of participation of a representative of a civil plaintiff and defendant. It has been established that criminal procedural legislation, as compared to civil procedural legislation, significantly narrows the list of persons who may be representatives of a civil plaintiff and a defendant. It is proposed to expand the list of persons who may be representatives of a civil plaintiff and defendant.

Освещены теоретико-правовые вопросы участия представителя гражданского истца и гражданского ответчика в уголовном производстве. Акцентировано внимание, что особенностью правового регулирования подачи гражданского иска в уголовном производстве является частичная регламентация указанной процедуры нормами гражданского процессуального законодательства и сходство предмета правоотношений. Такая ситуация побуждает к проведению сравнительного анализа норм гражданского процессуального и уголовного процессуального законодательства по части участия представителя гражданского истца и гражданского ответчика. Выяснено, что в уголовном процессуальном законодательстве, если сравнить с гражданским процессуальным, значительно сужен перечень лиц, которые могут быть представителями гражданского истца и ответчика. Предложено расширить список лиц, которые могут быть представителями гражданского истца и гражданского ответчика.