Теоретичні основи техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню правових і організаційних засад техніко-криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля, у тому числі аспектів, зумовлених умовами воєнного стану. Обґрунтовано, що попри поширення терміна «науково-технічне забезпечення», категорія «техніко-криміналістичне забезпечення» має усталений зміст у криміналістиці, прямо орієнтований на виявлення, фіксацію, дослідження й використання доказів, і тому не підлягає заміні. На основі аналізу доктринальних підходів і чинних нормативних актів (зокрема положень Закону України «Про Національну поліцію», підзаконних нормативно-правових актів) показано, що ефективність розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля, залежить від цілісної системи: стандартизованої первинної фіксації, дотримання ланцюга збереження, лабораторної верифікації, цифрової аналітики (ГІС, БпЛА, фото-та відеофіксація), а також належної міжвідомчої координації. Виокремлено ключові організаційні проблеми слідчої практики (недостатнє залучення екологів до складу СОГ, фрагментарне використання приладів, прогалини у протоколюванні) та запропоновано рішення: мультисенсорний підхід до збирання даних, акредитація лабораторій за ISO 17025, створення мережі екологів, єдині чек-лісти й ГІС-платформи для досудового розслідування.

The article examines the legal and organizational foundations of technical-criminalistic support for investigating criminal offences against the environment, including aspects conditioned by the wartime context. It argues that, despite the growing use of the term “scientific and technical support,” the category of “technical-criminalistic support” has an established meaning in criminalistics, directly oriented toward the detection, recording, examination, and use of evidence, and therefore should not be replaced. Based on an analysis of doctrinal approaches and current regulatory instruments (in particular, provisions of the Law of Ukraine “On the National Police” and subordinate regulations), the study shows that the effectiveness of investigations into environmental crimes depends on an integrated system encompassing standardized primary documentation, compliance with the chain of custody, laboratory verification, digital analytics (GIS, UAVs, photo and video recording), as well as robust interagency coordination.The paper identifies key organizational problems in investigative practice (insufficient involvement of environmental specialists in rapid response teams, fragmented use of instruments, and gaps in documentation) and proposes solutions: a multisensor approach to data collection, accreditation of laboratories to ISO 17025, the creation of a network of environmental experts, and unified checklists and GIS platforms for pre-trial investigations.