Легісакційний процес як форма судочинства в римському праві

Abstract

Наукове дослідження присвячено розгляду легісакційого процесу як формі судочинства у праві Стародавнього Риму. Досліджено процесуальні норми в римському праві та форми їх втілення, охарактеризовано легісакційний процес першої половини періоду існування республіки, розглянуто його характерні риси, проаналізовано різновиди та стадії легісакційного процесу. Велике значення легісакційної форми для подальшого розвитку юридичного процесу зумовлене тим, що в легісакційній формі відбувся розподіл на вчинення позову, яке передбачало його формальне визнання з боку органів судочинства, та на власне судочинство, котре не мало до певного періоду жодної регламентації. Розглянуто своєрідність римського судочинства, зроблено висновок, що легісакційний процес був доволі складною процедурою, яка за своїм змістом схожа на звичай.

The scientific study is devoted to the consideration of the legislation process as a form of legal proceedings in the law of ancient Rome. It is noted that in the modern national legal literature, scientific research related to ancient Roman law, as a rule, deals with the problems of substantive law, both civil and family law, and the institutions of procedural law are considered to a much lesser extent. Currently, research on this issue is relevant, since certain institutions and categories of the national legal system are based on the structure of Roman law, its principles, and were developed under its influence. It is emphasised that the legislative form, which was used in private cases in the first half of the Republic, can be considered the first historically developed form of procedure in Roman justice. The procedure was called legislative because it was based, in contrast to the old forms of private self-reprisal, exclusively on the law. It required the parties to act per legis actiones, i.e. without resorting to violence, in a lawful manner, on legal grounds, in a lawful manner. Compliance with the legislative form of legal proceedings guaranteed the legality and formality of the claimant’s (plaintiff’s) claims and the absence of elements of analogy in the claim and provided for the occurrence of only the consequences specified in the law. The specific features of the legislation process (staggered nature; formality, ritual and ritualism; certain passivity of the authorities) are investigated; its varieties (betting process; “laying on of hands” process; sacrifice process; “appointment of a judge” process; “conditional” process) and stages (establishment of the plaintiff’s right and legal qualification; consideration of the case on the merits) are analysed. The great importance of the legislation form for the further development of the legal process is due to the fact that the legislation form divided the legal action into the filing of a claim, which provided for its formal recognition by the judicial authorities, and the actual legal proceedings, which had no regulation until a certain period. The author examines the peculiarities of Roman legal proceedings and concludes that the legislation process was a rather complex procedure which in its content was similar to the customary.

Научное исследование посвящено рассмотрению легисакционного процесса как форме судопроизводства в праве старого Рима. Исследованы процессуальные нормы в римском праве и формы их воплощения, охарактеризованы легисационный процесс первой половины периода существования республики, рассмотрены его характерные черты, проанализированы разновидности и стадии легисационного процесса. Большое значение легисационной формы для дальнейшего развития юридического процесса обусловлено тем, что в легисационной форме произошло разделение на совершение иска, которое предусматривало его формальное признание со стороны органов судопроизводства, и на собственное судопроизводство, не имевшего до определенного периода никакой регламентации. Рассмотрено своеобразие римского судопроизводства, сделан вывод, что легисационный процесс был довольно сложной процедурой, по своему содержанию похожей на обычай.