Тактика допиту під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із секусальним насильством

Abstract

Наголошено, що під час формування методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із сексуальним насильством, обов’язково потрібно висвітлювати процесуальні та тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано необхідність виокремлення й характеристики особливостей проведення допиту під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із сексуальним насильством. Розкрито значення допиту під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із сексуальним насильство. Зазначено, що процесуальний порядок проведення допиту під час досудового розслідування досліджуваної категорії кримінальних правопорушень визначений у ст. ст. 223–227, 232, 615 КПК України. З’ясовано, що основною метою проведення допиту є отримання детальних і правдивих показань від допитуваної особи, в мірі її обізнаності. З цією ціллю особа, яка проводить допит, повинна встановити психологічний контакт з допитуваним. Сформовано криміналістичні рекомендації щодо тактики проведення допиту з урахуванням процесуального порядку проведення допиту; властивих досліджуваній категорії протиправних діянь закономірностей їх учинення та слідоутворення; процесуального статусу допитуваної особи; займаної допитуваним позиції; обсягу обізнаності допитуваної особи з приводу предмета допиту.

It has been emphasized that during the formation of the methodology of the investigation of criminal offenses related to sexual violence, it is necessary to highlight the procedural and tactical features of conducting individual investigative (search) actions. The necessity of distinguishing and characterizing the features of interrogation during pre-trial investigation of criminal offenses related to sexual violence has been substantiated. The importance of interrogation during the pre-trial investigation of criminal offenses related to sexual violence has been revealed. It has been noted that the procedural procedure for conducting an interrogation during a pre-trial investigation of the investigated category of criminal offenses is defined in Art. Art. 223–227, 232, 615 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It has been found that the main purpose of the interrogation is to obtain detailed and truthful statements from the interrogated person, to the best of his knowledge. For this purpose, the person conducting the interrogation must establish psychological contact with the interrogated. Forensic recommendations on the tactics of interrogation have been formed, taking into account the procedural order of interrogation; patterns of their commission and trace formation characteristic of the studied category of illegal acts; the procedural status of the interrogated person; the position taken by the interrogated person; the scope of the interrogated person’s knowledge about the subject of the interrogation.

Отмечено, что при формировании методики расследования уголовных правонарушений, связанных с сексуальным насилием, обязательно нужно освещать процессуальные и тактические особенности проведение отдельных следственных (розыскных) действий. Обоснована необходимость выделения и характеристики особенностей проведения допроса при досудебном расследовании уголовных правонарушений, связанных с сексуальным насилием. Раскрыто значение допроса при досудебном расследовании уголовных правонарушений, связанных с сексуальным насилием. Указано, что процессуальный порядок проведения допроса в ходе досудебного расследования исследуемой категории уголовных правонарушений определен в ст. ст. 223-227, 232, 615 УПК Украины. Установлено, что основной целью проведения допроса является получение подробных и правдивых показаний от допрашиваемого лица, по мере его осведомленности. С этой целью лицо, проводящее допрос, должно установить психологический контакт с допрашиваемым. Сформированы криминалистические рекомендации по тактике проведения допроса с учетом процессуального порядка проведения допроса; свойственных исследуемой категории противоправных деяний закономерностей их совершения и следообразования; процессуального статуса допрашиваемого лица; занимаемой допрашиваемой позиции; объема осведомленности допрашиваемого по поводу предмета допроса.