Публікація: Теоретичні підходи до вдосконалення термінологічного апарату психодіагностичних досліджень у системі Міністерства внутрішніх справ України
Дата
2024
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 249-263
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз базових понять і термінів, які застосовують у процесі психологічної діагностики персоналу Міністерства внутрішніх справ України з метою її вдосконалення. Розглянуто наукові підходи до формування термінів, понятійного апарату, за допомогою якого ця галузь психологічної науки описує свій предмет дослідження. Показано, що мова психодіагностики являє собою складну, цілісну систему, елементами якої є категорії, поняття, терміни. Сучасний стан розвитку психодіагностики, формування перспективних теорій оцінки й вимірювання індивідуальних особливостей зумовили необхідність уточнення її термінологічного апарату, багатьох понять і визначень, які часто мають суперечливий характер. З метою вдосконалення термінологічного апарату надано авторські визначення поширених дефініцій; запропоновано розрізняти поняття «якості», «риси», «особливості», «властивості», запроваджено певні уточнені терміни, а також диференційовано психодіагностичний інструментарій для дослідження конституціональних, індивідуальних та особистісних рис тощо.
The article provides a comprehensive analysis of the basic concepts and terms used in the field of psychological diagnostics. The scientific approaches to the formation of terms and conceptual apparatus by which this branch of psychological science describes its subject of study are considered. It is emphasised that the development of science is determined primarily by the formation of terminology, that is, its language as a system of general and specific concepts that are reflected in certain terms and signs. It is stated that the language of psychodiagnostics is a complex, multilevel, integral system, the elements of which are categories, concepts, terms, symbols. It is shown that in the course of the development of psychology, the conceptual apparatus is continuously being improved, definitions are being clarified, and the terminological vocabulary is being enriched. The current state of development of psychodiagnostics, the formation of promising theories of assessment and measurement of individual characteristics have necessitated the clarification of its terminological apparatus, a significant number of concepts, definitions, which are often contradictory, through the use of various approaches and terminological elements. It is emphasised that the conceptual and terminological apparatus of psychodiagnostics should be developed on the basis of modern realities, abandoning outdated approaches to the definition of certain concepts, and that work towards clarifying and unifying terms requires special care and validity. With a view to improving the terminology, the author provides clarifications of some common definitions. Thus, it is proposed to distinguish between the concepts of “qualities” and “traits”, since “quality” corresponds to the Kettellian term “superficial” or “primary” trait and the Allportian term “secondary” or “secondary” disposition, and the concept of “trait” is more generalised, it summarises the existence of a significant number of qualities. It is proposed to understand individual (individual psychological) properties as generalised characteristics of temperament, character, abilities, orientation, i.e. stable mental phenomena which influence human activity, characterise a personality from the psychological and social aspects and are implemented in society. In addition, it is proposed to clearly distinguish between the concepts of “qualities”, “traits”, “features”, to introduce the terms “individual and personal properties and traits”, and to differentiate psychodiagnostic tools for the study of constitutional, individual and personal traits.
В статье проведен комплексный анализ базовых понятий и терминов, применяемых в процессе психологической диагностики персонала Министерства внутренних дел Украины с целью ее усовершенствования. Рассмотрены научные подходы к формированию терминов, понятийного аппарата, с помощью которого эта область психологической науки описывает свой предмет исследования. Показано, что язык психодиагностики представляет собой сложную, цельную систему, элементами которой являются категории, понятия, термины. Современное состояние развития психодиагностики, формирование перспективных теорий оценки и измерения индивидуальных особенностей обусловили необходимость уточнения ее терминологического аппарата, многих понятий и определений, которые часто носят противоречивый характер. В целях совершенствования терминологического аппарата даны авторские определения распространенных дефиниций; предложено различать понятия «качества», «черта», «особенности», «свойства», введены определенные уточненные термины, а также дифференцирован психодиагностический инструментарий для исследования конституциональных, индивидуальных и личностных черт и т.п.
The article provides a comprehensive analysis of the basic concepts and terms used in the field of psychological diagnostics. The scientific approaches to the formation of terms and conceptual apparatus by which this branch of psychological science describes its subject of study are considered. It is emphasised that the development of science is determined primarily by the formation of terminology, that is, its language as a system of general and specific concepts that are reflected in certain terms and signs. It is stated that the language of psychodiagnostics is a complex, multilevel, integral system, the elements of which are categories, concepts, terms, symbols. It is shown that in the course of the development of psychology, the conceptual apparatus is continuously being improved, definitions are being clarified, and the terminological vocabulary is being enriched. The current state of development of psychodiagnostics, the formation of promising theories of assessment and measurement of individual characteristics have necessitated the clarification of its terminological apparatus, a significant number of concepts, definitions, which are often contradictory, through the use of various approaches and terminological elements. It is emphasised that the conceptual and terminological apparatus of psychodiagnostics should be developed on the basis of modern realities, abandoning outdated approaches to the definition of certain concepts, and that work towards clarifying and unifying terms requires special care and validity. With a view to improving the terminology, the author provides clarifications of some common definitions. Thus, it is proposed to distinguish between the concepts of “qualities” and “traits”, since “quality” corresponds to the Kettellian term “superficial” or “primary” trait and the Allportian term “secondary” or “secondary” disposition, and the concept of “trait” is more generalised, it summarises the existence of a significant number of qualities. It is proposed to understand individual (individual psychological) properties as generalised characteristics of temperament, character, abilities, orientation, i.e. stable mental phenomena which influence human activity, characterise a personality from the psychological and social aspects and are implemented in society. In addition, it is proposed to clearly distinguish between the concepts of “qualities”, “traits”, “features”, to introduce the terms “individual and personal properties and traits”, and to differentiate psychodiagnostic tools for the study of constitutional, individual and personal traits.
В статье проведен комплексный анализ базовых понятий и терминов, применяемых в процессе психологической диагностики персонала Министерства внутренних дел Украины с целью ее усовершенствования. Рассмотрены научные подходы к формированию терминов, понятийного аппарата, с помощью которого эта область психологической науки описывает свой предмет исследования. Показано, что язык психодиагностики представляет собой сложную, цельную систему, элементами которой являются категории, понятия, термины. Современное состояние развития психодиагностики, формирование перспективных теорий оценки и измерения индивидуальных особенностей обусловили необходимость уточнения ее терминологического аппарата, многих понятий и определений, которые часто носят противоречивый характер. В целях совершенствования терминологического аппарата даны авторские определения распространенных дефиниций; предложено различать понятия «качества», «черта», «особенности», «свойства», введены определенные уточненные термины, а также дифференцирован психодиагностический инструментарий для исследования конституциональных, индивидуальных и личностных черт и т.п.
Опис
Ключові слова
понятійно-термінологічний апарат, тезаурус, психодіагностика, індивідуальність, особистість, якості, риси, особливості, властивості, conceptual and terminological apparatus, thesaurus, psychodiagnostics, individuality, personality, qualities, traits, features, properties, понятийно-терминологический аппарат, психодиагностика, индивидуальность, личность, качества, черты, особенности, свойства
Бібліографічний опис
Барко, В. І. Теоретичні підходи до вдосконалення термінологічного апарату психодіагностичних досліджень у системі Міністерства внутрішніх справ України / Вадим Іванович Барко, Вадим Вадимович Барко, Олена Олександрівна Євдокімова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 249-263. - DOI: https://doi.org/10.32631/v.2024.2.23.
Барко, В. І., Барко, В. В. і Євдокімова, О. О. (2024) «Теоретичні підходи до вдосконалення термінологічного апарату психодіагностичних досліджень у системі Міністерства внутрішніх справ України», Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 105(2 (Part 1), с. 249-263. doi: 10.32631/v.2024.2.23.
Барко, В. І., Барко, В. В. і Євдокімова, О. О. (2024) «Теоретичні підходи до вдосконалення термінологічного апарату психодіагностичних досліджень у системі Міністерства внутрішніх справ України», Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 105(2 (Part 1), с. 249-263. doi: 10.32631/v.2024.2.23.