Language for resilience: teaching english to refugee and displaced learners

Abstract

У статті обговорюється важлива роль мови та освіти у формуванні життєстійкості серед біженців, особливо в контексті травми та війни. Підкреслюється, що володіння як рідною мовою, так і іноземними мовами може надати біженцям можливості для освіти, працевлаштування та самовираження. Описано вплив війни на освіту, зокрема її наслідки для психічного та емоційного благополуччя як учнів, так і вчителів. Робиться наголос на важливість роботи з травмою на уроках англійської мови. Пропонується травмо-чутливий підхід для вчителів іноземних мов, а побудова позитивних стосунків розглядається як ключовий елемент травмочутливої роботи.The article discusses the important role of language and education in building resilience among refugees, especially in the context of trauma and war. It is emphasized that possession as in their native language as well as in foreign languages ​​can provide refugees with opportunities for education, employment and self-expression. The impact of war on education is described, particularly its effects on the mental and emotional well-being of both students and teachers. Emphasis is placed on the importance of working with trauma in English classes. A trauma-sensitive approach is proposed for foreign language teachers, and building positive relationships is considered a key element of trauma-sensitive work.В статье обсуждается важная роль языка и образования в формировании жизнестойкости среди беженцев, особенно в контексте травм и войны. Подчеркивается, что владение как родным языком, так и иностранными языками может предоставить беженцам возможности для образования, трудоустройство и самовыражение. Описано влияние войны на образование, в частности, ее последствия для психического и эмоционального благополучия как учащихся, так и учителей. Делается упор на важность работы с травмой на уроках английского языка. Предлагается травмочувствительный подход для учителей иностранных языков, а построение положительных отношений рассматривается как ключевой элемент травмочувствительной работы.