Кримінологічні орієнтації в стратегії перехідного правосуддя для України: картографія колективних травм війни

Abstract

Стаття присвячена розробці кримінологічних орієнтації в стратегії перехідного правосуддя через аналіз колективних травм війни. Встановлено, що травма війни є всеохоплюючим соціально-психологічним феноменом, що сягає найглибших пластів колективного безсвідомого, виражає атаки на відкритість соціального часу, на прив’язаність, на ідентичність й здатність символізувати. В залежності від характеру практик й фізичної близькості до травмуючих факторів виділено та охарактеризовано травматичнобойовий, міграційно-травматичний, пасивно травматичний, окупаційнотравматичний, постокупаційно-травматичний та інтегрованотравматичний соціально-діяльнісні сюжети, в межах яких формуються та проявляються відповідні кримінологічні типи жертв: жертва-невротик, агресивна жертва-ресентиментал, жертва-агресор, монологічна жертва, дезінтегрована жертва та жертва-маргінал, невротична жертваакціоніст. З’ясовано, що кожному вказаному типу притаманний власний особливий зміст криміногенного потенціалу, який так чи інакше здатен бути реалізований у насильницьких кримінальних правопорушеннях, зокрема, злочинах на ґрунті ненависті, фронтирній злочинності. Представлено тривимірну матрицю колективних травм війни, що включає феноменологічно-структурний, функціонально-психогенний та розсудочно-інтерпретаційний виміри.

The article is devoted to the development of criminological orientations in the strategy of transitional justice through the analysis of collective traumas of war. It has been established that war trauma is an all-encompassing sociopsychological phenomenon that reaches the deepest layers of the collective unconscious, expresses attacks on the openness of social time, on attachment, on identity and the ability to symbolize. Depending on the nature of practices and physical proximity to traumatic factors, traumatic-combat, migration-traumatic, passive-traumatic, occupation-traumatic, post-occupation-traumatic and integrated-traumatic social-activity plots are identified and characterized, within which the corresponding criminological types are formed and manifested victims: neurotic victim, aggressive victim-resentimental, victim-aggressor, monologic victim, disintegrated victim and marginal victim, neurotic victim-actionist. It has been found that each of these types has its own special content of criminogenic potential, which in one way or another is capable of being realized in violent criminal offenses, in particular, hate crimes, border crime. A three-dimensional matrix of collective war traumas is presented, which includes phenomenologicalstructural, functional-psychogenic, and mental-interpretive dimensions.

Статья посвящена разработке криминологических ориентации в стратегии переходного правосудия через анализ коллективных травм войны. Установлено, что травма войны является всеобъемлющим социально-психологическим феноменом, что достигает глубочайших пластов коллективного бессознательного, выражает атаки на открытость социального времени, на привязанность, на идентичность и способность символизировать. Представлено трехмерную матрицу коллективных травм войны, включающую феноменологически-структурное, функционально-психогенное и рассудочно-интерпретационное измерение.