Реорганізація юридичної особи: сутність і розуміння форми її прояву (створення чи припинення)

Abstract

Проведено аналіз правової доктрини та чинного законодавства, котрий дозволив дійти висновку, що реорганізація є особливим механізмом трансформації юридичної особи, який проявляється у складному юридичному складі, спрямованому на досягнення позитивного економічного ефекту або приведення у відповідність до чинного законодавства, результатом якого є припинення та/або утворення нової юридичної особи (юридичних осіб) з переходом до неї (до них) майна (або його частини) юридичної особи, яка реорганізується, в порядку правонаступництва. Виголошено думку про помилковість однозначного твердження, що реорганізація є формою або створення, або припинення юридичної особи. Такий висновок зроблено виходячи з того, що чинне законодавство закріплює щодо окремих видів реорганізації різні знаменники – припинення/створення, проте відповідне правове явище варто досліджувати комплексно (у цілому). У такому разі один зріз такої правової конструкції свідчитиме про створення, а інший – про припинення юридичної особи, що має прояв у межах реорганізаційної процедури однією організації.

The problematic issues related to the legislator’s priority task of regulating changes in the property status of a legal entity in the course of its reorganisation are outlined, which ensures the organisational and legal transformation of the organisation through effective redistribution of resources and enhancing the modernisation of the country’s economic stability as a whole. The current state of the legal doctrine of understanding reorganisation as a legal phenomenon has no common denominator. It is studied as a method of termination of a legal entity; a method of emergence and/or termination of a legal entity(ies); a special procedure for the transfer of rights and obligations; a type of universal succession; a legal remedy; the procedural aspect of reorganisation actions is studied, pointing to the process, composition or set of legal facts, or it is proposed to abandon attempts to define the category of “reorganisation” altogether. Based on the analysis of the legal doctrine and current legislation, the conclusion that reorganisation is a special mechanism of transformation of a legal entity, which is manifested in a complex legal structure aimed at achieving a positive economic effect or bringing it into compliance with current legislation, resulting in termination and/or establishment of a new legal entity(ies) with the transfer to it of the property (or part thereof) of the legal entity being reorganised by way of legal succession, has been made. The opinion that an unambiguous statement that reorganisation is a form of either creation or termination of a legal entity is erroneous has been presented. This conclusion is based on the fact that current legislation enshrines different denominators for certain types of reorganisation – termination/establishment, but the relevant legal phenomenon should be studied comprehensively (as a whole). In this case, one section of such a legal structure will indicate the creation and the other one will indicate the termination of a legal entity, which is manifested within the reorganisation procedure of one organisation.

Проведен анализ правовой доктрины и действующего законодательства, который позволил сделать вывод, что реорганизация является особым механизмом трансформации юридического лица, который проявляется в сложном юридическом составе, направленном на достижение положительного экономического эффекта или приведение в соответствие с действующим законодательством, результатом которого является прекращение и/или образование нового юридического лица (юридических лиц) с переходом к нему (к ним) имущества (или его части) реорганизуемого в порядке правопреемства. Существует мнение об ошибочности однозначного утверждения, что реорганизация является формой либо создания, либо прекращения юридического лица. Такой вывод сделан исходя из того, что действующее законодательство закрепляет по отдельным видам реорганизации разные знаменатели – прекращение/создание, однако соответствующее правовое явление следует исследовать комплексно (в целом). В этом случае один срез такой правовой конструкции будет свидетельствовать о создании, а другой – о прекращении юридического лица, имеющего проявление в рамках реорганизационной процедуры одной организации.