Повоєнний транзит України: матриця криміногенних ризиків перехідного правосуддя

Abstract

Стаття присвячена кримінологічному моделювання матриці криміногенних ризиків перехідного правосуддя. Поєднання довоєннних, воєнних й трансвоєнних факторів соціальної криміногенези репрезентує складну структуру соціальних станів і взаємодій, що можуть бути уявлені як ризоматичне утворення, ризома. Таке утворення характеризується численними вузлами й зв’язками без вираженого центру тяжіння. На противагу жорстким субординаційним зв’язкам, ризома представлена реординацією взаємодій, взаємовпливів. Сформовано інформаційну модель ризоматичної структури криміногенних ризиків перехідного правосуддя – матрицю постконфліктного криміногенного потенціалу. В її складі виділено та охарактеризовано п’ять функціональних локусів – конкретних видів діяльності (їх спрямованість, стани тощо) як в межах соціальних інститутів, так і поза (над) ними, що у різних комбінаціях, взаємодіях, взаємних функціональних переходах здатні набувати криміногенного значення у зв’язку та в контексті реалізації заходів у межах чотирьох базових напрямів перехідного правосуддя.

The article is devoted to criminological modeling of the matrix of criminogenic risks of transitional justice. The combination of pre-war, post-war and post-war factors of social criminogenesis represents a complex structure of social conditions and interactions, which can be imagined as a rhizomatic formation, a rhizome. This formation is characterized by numerous nodes and ligaments without a pronounced center of gravity. In contrast to rigid subordinate ties, the rhizome is represented by a reordering of interactions and mutual influences. An information model of the rhizomatic structure of criminogenic risks of transitional justice was formed – a matrix of post-conflict criminogenic potential. In its composition, five functional loci are identified and characterized – specific types of activities (their direction, states, etc.) both within social institutions and outside (above) them, which in various combinations, interactions, mutual functional transitions are capable of acquiring criminogenic significance in connection with and in the context of the implementation of measures within the four basic areas of transitional justice.

Статья посвящена криминологическому моделированию матрицы криминогенных рисков переходного правосудия. Сочетание довоенных, военных и трансвоенных факторов социальной криминогенезы представляет сложную структуру социальных состояний и взаимодействий, которые могут быть представлены как ризоматическое образование, ризома. Такое образование характеризуется многочисленными узлами и связями без выраженного центра тяжести на противовес жестким субординационным связям, ризома представлена ​​реординацией взаимодействий, взаимовлияний. Сформирована информационная модель ризоматической структуры криминогенных рисков переходного правосудия – матрицу постконфликтного криминогенного потенциала В ее составе выделено и охарактеризовано пять функциональных локусов – конкретных видов деятельности (их направленность, состояния и т.п.) как в пределах социальных институтов, так и вне (над) ими, что в различных комбинациях, взаимодействиях, взаимных функциональных переходах способны приобретать криминогенное значение в связи и в контексте реализации мер в пределах четырех базовых направлений переходного правосудия.