Види насильницьких кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, передбачені розділом IV Особливої частини Кримінального кодексу України. Розглянуто еволюцію законодавчого підходу до визначення насильства як обов’язкового елемента складу таких кримінальних правопорушень, а також співвідношення категорій «насильство» та «примушування». Наголошено, що під впливом Стамбульської конвенції акцент у правозастосуванні змістився з оцінки застосування фізичного примусу на визначення факту відсутності добровільної згоди потерпілої особи. Це зумовило нові підходи до визначення кола насильницьких діянь проти статевої свободи та статевої недоторканості. У роботі доведено, що зґвалтування, сексуальне насильство та примушування до вступу в статевий зв’язок належать до категорії насильницьких кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості. Запропоновано уточнені підходи до тлумачення поняття «насильство» у кримінальному праві, що має значення як для правотворчої, так і для правозастосовної діяльності. Стаття акцентує увагу на розбіжностях між законодавчим і доктринальним підходами та необхідності гармонізації національного права з міжнародними нормами, що передбачає перехід від класичного розуміння насильства до нового, що базується на відсутності добровільної згоди.

The article provides a comprehensive analysis of the criminal law provisions establishing liability for crimes against sexual freedom and sexual inviolability of a person, as defined in Chapter IV of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. The evolution of the legislative approach to defining violence as a mandatory element of such crimes is examined, as well as the correlation between the categories of «violence» and «coercion». It is emphasized that, under the influence of the Istanbul Convention, the focus of law enforcement has shifted from assessing the application of physical force to determining the absence of the victim’s voluntary consent. This shift has led to new approaches in defining the range of violent acts against sexual freedom and sexual inviolability. The study substantiates that rape, sexual violence, and coercion to sexual intercourse belong to the category of violent crimes against sexual freedom and sexual inviolability. The paper proposes refined approaches to the interpretation of the concept of «violence» in criminal law, which is significant both for lawmaking and law enforcement practice. The article also draws attention to the discrepancies between legislative and doctrinal approaches, emphasizing the need to harmonize national law with international standards, which implies a transition from the classical understanding of violence to a new one based on the absence of voluntary consent.