Розвиток комунікативних навичок в немовному вищому закладі

Abstract

У цій статті розглядаються поняття і зміст мультімодальності, досліджується необхідні умови формування медіаграмотності засобами мультимодальних мобільних месенджерів у контексті сучасного освітнього цифрового середовища. Особлива увага приділяється модусам, які відноситься до розширеного поняття грамотності, що виходить за межі вивчення мови. З огляду на те, що кожен модус має свої специфічні обмеження і можливості, пов'язані з їх смислотворчим потенціалом, дається визначення п'яти основним модусам. Теорія мультимодальності описує сприйняття кожного модусу загальному значенню мультимодального тексту. Як відомо, сучасна комунікація стає все більш цифровою та мультимодальною, це означає, що спосіб, у який створюється зміст за допомогою різних модусів, стає все більш важливим. Опираясь на аналіз наукових досліджень Европы и США, автор показує, що інтерес до понять мультимодальність постійно зростає в цифровому українському освітньому середовищі. З’ясовано, що термін мультимодальна грамотність об'єднує перегляд і репрезентацію в єдине поняття, обговорюється їх дефініція і надаються декілька етапів перегляду. Для інтегрування репрезентації в навчальний процес необхідно ознайомитися з типами друкованих мультимодальних текстів та цифрових мультимодальних текстів, зрозуміти, що навчаючі письму, можливо навчати репрезентації, оскільки ці два процеси подібні. Щоб показати схожість між ними, існує «цифровий сторітеллінг», як загальна форма мультимодальної композиції, для ство-рення історії, яка може бути художньою або науково-популярною. Також розглядяться принципи та практичні ідеї, які допоможуть викладачам ефективно інтегрувати мультимодальну грамотність у свою практику викладання англійської мови. Досліджуються наукові праці, присвячені цій проблемі.

This article deals with the concept and content of multimodality, examining the necessary conditions for the formation of media literacy through multimodal mobile messengers in the context of the modern digital educational environment. Special attention is given to modes that refer to an extended concept of literacy that goes beyond language learning. Considering that each mode has its own specific limitations and possibilities in terms of its meaning-making potential, the author defines five main modes. The theory of multimodality describes how the perception of each mode contributes to the overall meaning of a multimodal text. As we know, modern communication is becoming increasingly digital and multimodal, which means that the way in which content is created using different modes is becoming increasingly important. Based on the analysis of scientific research in Europe and the United States, the author shows that interest in the concept of multimodality is constantly growing in the Ukrainian digital educational environment. The author shows that the term multimodal literacy combines viewing and representation into a single concept, discusses their definitions, and provides several stages of viewing. In order to integrate representation into the learning process, it is necessary to familiarize oneself with the types of printed multimodal texts and digital multimodal texts, to understand that it is possible to teach representation when teaching writing, since these two processes are similar. To show the similarities between the two, there is 'digital storytelling' as a general form of multimodal composition to create a story, which can be fiction or non-fiction. It also discusses principles and practical ideas to help teachers effectively integrate multimodal literacy into their English classroom practice. The research on this topic is reviewed.

В этой статье рассматриваются понятие и содержание мультимодальности, исследуются необходимые условия формирования медиаграмотности средствами мультимодальных мобильных мессенджеров в контексте современной образовательной цифровой среды.