Проблема віктимності у підлітковому віці

Abstract

Зазначено, що віктимність – це схильність індивіда, зумовлена певними особистісними рисами та соціальними чинниками, що можуть спричинити віктимну поведінку і потрапляння у соціально небезпечні ситуації. Віктимна поведінка є формою дезадаптивної поведінки, що проявляється у певному комплексі стійких властивостей, які обумовлюють підвищену схильність підлітка стати жертвою несприятливих умов соціалізації. Факторами віктимної поведінки підлітків є комплекс психологічних якостей (емоційна нестійкість, тривожність, неадекватна самооцінка), відсутність у дитини відчуття підтримки з боку близьких людей, деструктивні стратегії виховання, а також спостереження і переживання факту насильства.

It is noted that victimization is an inclination of an individual, due to certain personality traits and factors that can lead to victim behavior and getting into socially dangerous situations. Victim behavior is a form of maladaptive behavior that manifests itself in a certain set of stable properties that cause an increased tendency of a teenager to become a victim of unfavorable conditions for socialization. The factors of adolescent victim behavior are a complex of psychological qualities (emotional instability, anxiety, inadequate self-esteem), the child’s lack of a sense of support from loved ones, destructive parenting strategies, as well as observation and experience of the fact of violence.

Отмечено, что виктимность – это склонность индивида, обусловленная определенными личностными чертами и факторами, которые могут повлечь за собой виктимное поведение и попадание в социально опасные ситуации. Виктимное поведение является формой дезадаптивного поведения, проявляющегося в определенном комплексе устойчивых свойств, обусловливающих повышенную склонность подростка стать жертвой неблагоприятных условий для социализации. Факторами виктимного поведения подростков являются комплекс психологических качеств (эмоциональная неустойчивость, тревожность, неадекватная самооценка), отсутствие у ребенка чувства поддержки со стороны близких людей, деструктивные стратегии воспитания, а также наблюдение и переживание факта насилия.