Специфіка стильової саморегуляції поведінки у військовослужбовців

Abstract

Стаття презентує теоретичний та емпіричний аналіз проблеми саморегуляції. Саморегуляція визначається як здатність, готовність особистості контролювати свої реакції та емоції в будь-яких невизначених та стресових ситуаціях. Успішність та ефективність військової служби обумовлена поведінкою військовослужбовців, яка характеризується психологічною стійкістю, правовою толерантністю, нормативністю та культурою. Метою дослідження є встановити специфіку саморегуляції у військовослужбовців з ненормативною та умовно нормативною поведінкою.

The article presents a theoretical and empirical analysis of the problem of self-regulation. Self-regulation is defined as the ability, readiness of the individual to control his reactions and emotions in any uncertain and stressful situations. The success and effectiveness of military service is determined by the behavior of military personnel, which is characterized by psychological stability, legal tolerance, normativeness and culture. The purpose of the study is to establish the specifics of self-regulation in servicemen with deviant and conditionally normative behavior. The empirical sample consisted of 200 military personnel. The survey and data collection were conducted in the period from January to February 2022. The studied groups were formed according to the indicator of the commission and absence of disciplinary violations by servicemen. The first group included 98 people who are characterized by deviant behavior and have disciplinary offenses. The second group is a control group, it included 102 servicemen who are characterized by conditionally normative behavior. To achieve the goal, the questionnaire "Style of self-regulation of behavior – 98" was used. In the empirical study, it was established that the first group of servicemen with deviant behavior had low values of self-regulation indicators: modeling, flexibility, and independence. In these subjects, an insufficiently formed ability to model processes is registered, which affects their adequate perception of the situation and negatively affects the psycho-emotional state. However, the first group tends to plan, program and evaluate results that are at the level of average values. As for the second group of servicemen with conditionally normative behavior, they have a greater need for planning, modeling and evaluation of their activities, that is, they consciously approach their work, try to predict possible risks and plan their steps in resolving difficult situations. Modeling, programming, flexibility and independence are fixed in this group within the medium level. Planning, evaluation of results and common level of self-regulation is manifested in high indicators.

Статья представляет теоретический и эмпирический анализ проблемы саморегуляции. Саморегуляция определяется как способность, готовность личности контролировать свои реакции и эмоции у любых неопределенных и стрессовых ситуациях. Успешность и эффективность военной службы обусловлена поведением военнослужащих, которое характеризуется психологической устойчивостью, правовой терпимостью, нормативностью и культурой. Целью исследования является установить специфику саморегуляции. у военнослужащих с ненормативным и условно нормативным поведением.