Формування готовності практичних психологів до зменшення ризиків «професійного вигорання» педагогів

Abstract

Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель формування готовності практичних психологів до зменшення ризиків «професійного вигорання» педагогів, основним засобом якої є арттерапевтичні методики. Встановлено, що використання спеціальних ментальних карт та алгоритму проведення практичних тренінгів забезпечує формування резистентності педагогів до «професійного вигорання». Зазначено, що сучасні засоби телекомунікації мережі Інтернет сприяють удосконаленню професійних компетентностей, як практичних психологів, так і досліджуваних науково-педагогічних працівників в системі їх самостійної роботи (самоосвіти), особливо в умовах карантинних обмежень.

The lack of systematic coverage of the Syndrome of «Professional Burnout» complicates and inhibits the Professional Training of research and teaching staff of various Professions (Specialties). Given the above, the importance of developing and implementing in the System of Professional Training of Scientific and Pedagogical workers of various Professions (Specialties) effective methods and technologies that reduce the risk of their «burnout», which is an important area of Scientific Intelligence and an important Practical task. The main Purpose of the study is to develop and test a Pedagogical model of Forming the Readiness of Practical Psychologists to Reduce the risks of “Professional Burnout” of Teachers. Research methods: analysis and generalization of the Results of Scientific and Methodological, Special (reference literature) and relevant research areas of Internet resources, Expert evaluation, Methods of Mathematical and Statistical data processing, Methods of Psychological and Pedagogical Diagnostics, Instrumental Research methods (etc.). Considering the Results of the analysis of Special Scientific-Methodical literature and Internet resources, members of the Research group developed a Structural-Functional model of Forming the Readiness of Practical Psychologists to reduce the risks of «Burnout» of Teachers with accentuated use of Art Therapy. In order to test the Structural-Functional model developed by us (Fig. 1), a Pedagogical Experiment was conducted. The study involved Practical Psychologists of higher education institutions in Kharkiv (n=12 people), average age 36,2 years. Participants in the Pedagogical Experiment were divided into a Control group (Kg, n=6 people) and Experimental group (Eg, n=6 people). During the Pedagogical Experiment (in the System of Independent work) the studied Kg used the traditional method of Formation of Readiness (professional competencies) of Practical Psychologists in the direction of prevention and prevention of risks of Professional Burnout of Scientific and Pedagogical workers of higher education institutions, training systems (advanced training). In turn, the studied Eg additionally used the Structural-Functional model developed by us (Fig. 1), which provides for the accentuated use of means and methods of Art Therapy. Comparing the indicators before and after the use of the Pedagogical model developed by members of the Research group (Fig. 1) it was found that the results (Fig. 3) obtained at the end of the Pedagogical Experiment in the studied groups significantly increased compared to baseline and these differences are mostly significant (P≤0,05).

Разработана и апробирована структурно-функциональная модель формирования готовности практических психологов к уменьшению рисков «профессионального выгорания» педагогов, основным средством которой являются арттерапевтические методики. Установлено, что использование специальных ментальных карт и алгоритма проведения практических тренингов обеспечивает формирование резистентности педагогов к профессиональному выгоранию. Отмечено, что современные средства телекоммуникации в сети Интернет способствуют совершенствованию профессиональных компетентностей, как практических психологов, так и исследуемых научно-педагогических работников в системе их самостоятельной работы (самообразования), особенно в условиях карантинных ограничений.